Справа № 214/11486/25
2/214/1264/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Сіденко С. І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Розстальної К. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/11486 /25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення,-
ВСТАНОВИВ:
Представник АТ «Криворізька теплоцентраль» - адвокат Кучерява С.О. звернулася до суду з позовною заявою 28.10.2025, в якій просила суд стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 листопада 2023 року по 31 березня 2025 року у розмірі основного боргу - 22 399 грн. 27 коп., пеню - 909 грн. 10 коп., 3% річних - 746 грн. 49 коп., інфляційні втрати - 2349 грн. 19 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01 квітня 2023 по 31 березня 2025 року у сумі - 200 грн. 16 коп.; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Пред`явлені вимоги мотивовано тим, АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією, як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу. Постачання теплової енергії є комунальною послугою та обов`язком заявника як виконавця такої послуги. На виконання своїх зобов`язань АТ «Криворізька теплоцентраль» надавало послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлове приміщення №20 загальною площею 62,5 кв.м. у буд. АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 - частка, та ОСОБА_2 - 1/2 частка. Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.08.2003 №396 «Про переведення житлових приміщень у нежитлові», об`єкт нерухомості переведений у нежитлове приміщення під магазин непродовольчих товарів.
Крім того, АТ "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від ОСОБА_1 не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин. Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками нежитлового приміщення АДРЕСА_3 із рівністю їх часток у праві спільної часткової власності, за кожним з них окремо обліковується типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії: в АТ «Криворізька теплоцентраль» такий договір обліковується за реквізитами №5051/жб/1 від 01.11.2021 з ОСОБА_1 , та №5052/жб/1 з ОСОБА_2 , який є ФОП, а тому вимоги до ОСОБА_1 заявляються пропорційно її частці у праві власності із проведенням нарахування як на фізичну особу, що не є суб`єктом господарської діяльності (1/2).
У будинку АДРЕСА_2 встановлений комерційний прилад обліку теплової енергії, введений в експлуатацію 07.11.2019, з проведенням чергової повірки відповідно до акта технічного огляду приладу обліку теплової енергії після повірки від 18.10.2022. Прилад-розподілювач теплової енергії у будинку не встановлено, а тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу обліку і пропорційно опалювальної площі приміщення. За показаннями приладу обліку та з урахуванням опалювальної площі приміщення, належності відповідачем частки приміщення, за період з 01.11.2023 по 31.03.2025 відповідачем було спожито теплової енергії на загальну суму 22 399 грн. 27 коп., а також нарахована плата за абонентське обслуговування за період з 01.04.2023 по 31.03.2025 у сумі 200 грн. 16 коп. Відповідач не виконувала свої грошові зобов`язання перед позивачем, оплату за отримані послуги не здійснювала належним чином, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.11.2023 по 31.03.2025 у загальному розмірі 22 399 грн. 27 коп., на яку позивачем нараховані збитки в порядку ст.625 ЦК України, а саме, інфляційні втрати - 2349 грн. 19 коп., 3% річних - 746 грн. 49 коп., пеню - 909 грн. 10 коп. Оскільки споживач добровільно заборгованість не погашає, а звернення підприємства з цього приводу ігнорує, тому за захистом майнових інтересів АТ «Криворізька теплоцентраль» представник вимушена звернутися до суду.
Ухвалою суду від 17 грудня 2025 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, однак надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника. Проти розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомила і не просила суд відкласти розгляд справи.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції…».
Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, інших учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що передбачено ст.223 ЦПК України. Зважаючи на викладене, категорію справи, тривалість її перебування у провадженні суду, достатність часу для вчинення інших процесуальних дій, неодноразове відкладення розгляду справи за клопотаннями відповідача та її представника за довіренісьтю ОСОБА_3 що знаходиться на межі зловживання стороною процесуальними правами, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності відповідача та її представників, оскільки їх неявка не перешкоджає цьому.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Однак, 16.06.2026 Відповідачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи Звіту з обстеження інженерних систем OIC-№02.01.-25, складеного Мороз В.М.
16.06.2026 Відповідачем було подано клопотання про виклик для надання пояснень експерта ОСОБА_4
16.06.2026 Відповідачем було подано клопотання про зобов`язання АТ «Криворізька теплоцентраль» надати технічну документацію на приміщення за адресою АДРЕСА_1 згідно якої Позивач робить нарахування.
Дослідивши письмові докази по справі, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, врахувавши позицію учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові - послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Судовим розглядом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією у розумінні ст.1 Закону України «Про теплопостачання» як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу. Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 «Про надання згоди на передачу об`єктів теплопостачання від КП «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль», яке 16.03.2017 перетворене в ПАТ «Криворізька теплоцентраль», до останнього передано об`єкти теплопостачання, у тому числі в Саксаганському районі м. Кривого Рогу. Таким чином, позивач є виконавцем послуги з теплопостачання для будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформація від 19.08.2021 №271174675, відповідь №684799 від 10.07.2024) приміщення загальною площею 62,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 - 1/2 частка на підставі нотаріально посвідченого договору дарування частки квартири від 05.03.2021, та ОСОБА_2 - 1/2 частка на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.03.2003. Факт належності 1/2 частки майна ОСОБА_1 як фізичній особі відповідач в ході судового розгляду не оспорювала.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.08.2003 №396 «Про переведення житлових приміщень у нежитлові», об`єкт нерухомості - житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 переведений у нежитлове приміщення під магазин непродовольчих товарів.
Будинок АДРЕСА_2 є багатоповерховим, опалення нежитлового приміщення №20 будинку здійснюється через внутрішньобудинкову систему опалення, а відтак система опалення нежитлового приміщення відповідача є єдиною та невід`ємною частиною внутрішньобудинкових систем будинку, а отже, відповідач фактично отримує теплову енергію для опалення приватного нежитлового приміщення. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.
Із акта від 18.10.22 слідує, що на багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 встановлено вузол обліку теплової енергії «Ергомера-125» та дозволено його експлуатацію; повірка вузла обліку теплової енергії проведена 22.08.2022 та дійсна до 26.08.2026.
При цьому, 22.08.2022 проведено чергову повірку засобу вимірювальної техніки та встановлено, що він відповідає вимогам ДСТУ EN 1434-1:2019 Теплолічильники. Повірка дійсна до 22.08.2026, що підтверджується копією свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 22.08.2022 №102-22.08.2022, виданого ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ».
Актом від 18.10.2022 підтверджено проведення технічного огляду приладу теплової енергії, встановленого на будинок, в результаті огляду встановлено справність приладу, наявність пломб після проведення державної повірки.
Законом України від 03.12.2020 №1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внесено зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (з урахуванням змін), надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка обирається виключно за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У той же час, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
АТ "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір). Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 договору).
Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача ОСОБА_1 не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 про обрання моделі договірних відносин, тому з 01.11.2021 ОСОБА_1 вважається такою, що приєдналася до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії. Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіють нежитловим приміщенням загальною площею 62,5 кв.м на праві спільної часткової власності у розмірі по кожен, тому з кожним окремо обліковується типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії - №5051/жб/1 від 01.11.2021 з ОСОБА_1 як власником частини приміщення, та №5052/жб/1 з ОСОБА_2 як власником частини приміщення. Факт наявності між ФОП ОСОБА_2 та АТ "Криворізька теплоцентраль" договірних відносин за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії - №5052/жб/1 від 01.11.2021 також підтверджено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 у справі №904/3252/24.
Факт наявності між ОСОБА_5 та АТ "Криворізька теплоцентраль" договірних відносин за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії - №5051/жб/1 від 01.11.2021 також підтверджено рішенням Саксагансьуого районного суду м. Кривого Рогу від 12.12.2025 по справі №214/6073/24, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.04.2026.
Слід зауважити, що за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем та не здійснює господарську діяльність в спірному об`єкті нерухомості; до 06.01.2015 ОСОБА_1 була зареєстрована як ФОП 02.04.2001, однак діяльність припинила за власним рішенням, запис в реєстрі від 06.01.2015.
У ході судового розгляду стороною позивача не заперечувався той факт, що 03.03.2014 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (найменування якого в подальшому змінено на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (теплопостачальна організація - продавець) та Фізичною - особою підприємцем ОСОБА_3 (споживач - покупець) було укладено договір №926 купівлі-продажу теплової енергії. Факт існування цього договору сторонами не оспорюється.
Разом з тим, з 01.11.2021 договір купівлі-продажу №926 від 03.03.2014 є припиненим, ОСОБА_3 не належить до кола співвласників об`єкта нерухомості, відтак з 01.11.2021 між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 почали діяти типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії (в АТ «Криворізька теплоцентраль» такі договори обліковуються за реквізитами №5051/жб/1 від 01.11.2021 з ОСОБА_1 як власником частини приміщення, та №5052/жб/1 з ОСОБА_2 як власником частини приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідно до п.30 типового індивідуального договору, плата за послугу постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, та методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Положеннями ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За ст.25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.
Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений ст.7 цього Закону обов`язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як визначено ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період.
Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону.
Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Так, ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Щомісяця, протягом дії опалювальних сезонів з 01 листопада 2023 року до березня 2025 року включно позивач нараховував відповідачу плату за надані послуги з теплопостачання, виходячи із встановлених тарифів, опалювальної площі частини нежитлового приміщення - 31,25 кв.м. (пропорційно її частці у праві власності), що підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія №140 від 28.03.2023, №366 від 21.11.2023, №278 від 28.03.2024, №61 від 06.11.2024, №287 від 31.03.2025 та рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону від 20.09.2023 №1162, від 20.09.2024 №1157, 18.03.2024 №339, від 24.03.2025 №401.
Вищевказані обсяги фактично поставленої теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача за перід листопад 2023- березень 2025 також знайшли своє ґрунтовне підтвердження в ході розгляду справи №904/5677/25 Господарським судом Дніпропетровської області за позовом АТ «Криворізька теплоцентраль» до ФОП ОСОБА_2 за аналогічним спором і зазначені у рішенні від 02.12.2025.
Позивачем направлялись відповідачу рахунки-фактури щодо вартості послуг з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг). Згідно з наданим до суду детальним розрахунком суми грошових зобов`язань з 01 листопада 2023 року по 31 березня 2025 року, за ОСОБА_1 значиться заборгованість за постачання теплової енергії - 22 399,27 грн. та заборгованість по платі за абонентське обслуговування за період з 01.04.2023 по 31.03.2025 в розмірі 200,16 грн.
Звіт спеціаліста Мороз В. з дослідження інженерних систем судом не приймається, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази щодо фактичного споживання послуги з постачання теплової енергії за спірним нежитловим приміщенням за період з 01.11.2023 по 31.03.2025 розраховане пропорційно належній відповідачці частці приміщення (на опалювальну площу 31,25 кв.м.), обсяги фактично поставленої теплової енергії до нежитлового приміщення відповідачки знайшли своє ґрунтовне підтвердження в ході розгляду справи №904/5677/25 у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 року за позовом АТ «Криворізька теплоцентраль» до ФОП ОСОБА_2 (співвласник приміщення) за аналогічним спором.
При цьому, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідачки ОСОБА_1 щодо долучення до матеріалів справи Звіту спеціаліста Мороз В. та допиту спеціаліста ОСОБА_6 в судовому засіданні, оскільки, розрахунок заборгованості проведено на підставі фактичних даних, наданих АТ «Криворізька теплоцентраль», та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, а Звіт щодо обстеження інженерних систем правового значення для вирішення даного спору не має. Аналогічні висновки закріплені в постанові Дніпровського апеляційного суду від 29.04.2026 по справі № 214/6073/24.
Суд також не вбачає правових підстав для задоволння клопотання про зобов`язання АТ «Криворізька теплоцентраль» надати технічну документацію на приміщення за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з вимогами пункту 6.1 ДСТУ Б А.2.4-20:2008 «Система проектної документації для будівництва. Правила обліку та зберігання оригіналів проектної документації» оригінали документів підлягають обліку і зберіганню в організації, що розробила їх, згідно з установленими термінами зберігання для даного виду продукції.
У той же час, статтею 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» обов`язок зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об`єкт архітектури, покладений на власників та користувачів об`єктів архітектури.
У відповідності зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Вказаною нормою встановлений обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем, відповідно до ст.625 ЦК України, здійснено нарахування відповідачу за інфляційних втрат у розмірі 2349,19 грн., 3% річних - 746,49 грн. та пені у відповідності з умовами договору в розмірі 909,10 грн. Перевіряючи правомірність нарахування збитків в порядку ст.625 ЦК України та пені суд виходить з такого.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, у тому числі на території Дніпропетровської області, який триває до теперішнього часу.
Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Враховуючи статус нерухомого майна відповідача як «нежитлове приміщення» (тобто приміщення, яке не використовується для проживання в ньому), АТ «Криворізька теплоцентраль», нараховувало відповідачу за надання послуг з теплопостачання тариф для категорії «інші споживачі», оскільки вказані тарифи застосовуються до осіб, які, зокрема, використовують приміщення не для постійного проживання, а у інший спосіб (офісні приміщення, нотаріальна діяльність, тощо).
Як вбачається зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», заборона стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, стосується категорії «населення», а як встановлено судом відповідачу нарахування здійснено для категорії «інші споживачі», тому правові підстави для застосування вказаного урядового акту в рамках спірних правовідносин відсутні.
Звіт спеціаліста Мороз В. з дослідження інженерних систем судом не приймається, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази щодо фактичного споживання послуги з постачання теплової енергії за спірним нежитловим приміщенням за період з 01.11.2023 по 31.03.2025 розраховане пропорційно належній відповідачці частці приміщення (на опалювальну площу 31,25 кв.м.), обсяги фактично поставленої теплової енергії до нежитлового приміщення відповідачки знайшли своє ґрунтовне підтвердження в ході розгляду справи №904/5677/25 у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 року за позовом АТ «Криворізька теплоцентраль» до ФОП ОСОБА_2 за аналогічним спором.
При цьому, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідачки ОСОБА_1 щодо долучення до матеріалів справи Звіту спеціаліста Мороз В. та допиту спеціаліста ОСОБА_6 в судовому засіданні, оскільки, розрахунок заборгованості проведено на підставі фактичних даних, наданих АТ «Криворізька теплоцентраль», та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, а Звіт щодо обстеження інженерних систем правового значення для вирішення даного спору не має. Аналогічні висновки закріплені в постанові дніпровського апеляційного суду від 29.04.2026 по справі № 214/6073/24.
Надавши юридичну оцінку наявним розрахункам заборгованості за житлово-комунальні послуги, проведеним позивачем, перевіривши обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу суд встановив, що заборгованість за послуги з теплопостачання за період з за період з 01 листопада 2023 року до 31 березня 2025 року розрахована арифметично вірно та складає 22 399,27 грн. основного боргу, пені - 909,10 грн., 3% річних - 746,49 грн., інфляційні втрати - 2349,19 грн., плату за абонентське обслуговування - 200,16 грн.
Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», тому доводи відповідача та її представників щодо недоведеності вимог у частині розміру заборгованості та його невірності є необґрунтованими.
Слід також зауважити, що закріплена Законом України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст.625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
Докази звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», зміни споживчих властивостей та перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв`язку з цим у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.4 ст.319, ч.1 ст.322 ЦК України власність зобов`язує, тому власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналізуючи наведені норми загального цивільного законодавства та спеціального в сфері житлово-комунальних послуг, саме власник нерухомості повинен нести відповідальність через несплату наданих житлово-комунальних послуг. Враховуючи, що тягар утримання майна, у тому числі обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг, покладається на власника приміщення - у даному випадку на фізичну особу ОСОБА_1 пропорційно її частці у праві власності, та з огляду на те, що між відповідачем і позивачем існують відносини за типовим договором про надання послуг з постачання теплової енергії №5051/жб/1 від 01.11.2021, доведеність заявленого позивачем розміру заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відсутність в матеріалах справи досудової вимоги не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позасудове врегулювання спору є альтернативним способом вирішення спору, а тому претензійний порядок захисту порушених прав є додатковим, а не основним засобом правового захисту, і використання чи невикористання такого засобу ніяк не впливає на можливість подати позов до суду.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 028 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору. З огляду на ухвалення рішення на користь позивача, правові підстави відшкодування понесених відповідачем судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, відсутні.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд.1) заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з 01 листопада 2023 року по 31 березня 2025 року у розмірі 22 399,27 грн. основного боргу, пені - 909,10 грн., 3% річних - 746,49 грн., інфляційні втрати - 2349,19 грн., плату за абонентське обслуговування за період з 01.04.2023 по 31.03.2025 у розмірі 200,16 грн. а також 3 028 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення.
Суддя Сіденко С.І.