провадження № 2-о/294/51/26
справа № 294/695/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року м.Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В. при секретарі Івашкевич В.П.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чуднів заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Романівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження, -
В С Т А Н О В И В:
26.03.2024 заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту батьківства, мотивуючи свої вимоги тим, що від цивільного шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким проживала однією сім`єю за однією адресою, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак реєстрацію народження дитини проведено на підставі заяви матері відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. За життя цивільний чоловік заявниці не встиг подати заяву про визнання його батьком дитини, так як з лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан та ОСОБА_3 був мобілізований, перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини поблизу Волноваського району Донецької області. Із самого народження дитини загиблий утримував доньку та виконував усі обов`язки як батько, що передбачено сімейним законодавством. Тому з метою встановлення спорідненості та встановленню родинних стосунків був проведений тест ДНК для встановлення генетичних даних між дочкою та матір`ю загиблого ОСОБА_2 . Згідно звіту ДНК від 04.12.2023 за результатами дослідження ймовірність спорідненості неповнолітньої ОСОБА_4 та матері загиблого ОСОБА_2 становить 99,93%.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.
Ухвалою судді від 07.05.2026 відкрито провадження у справі, судовий розгляд призначено на 18.06.2026.
Ухвалою суду від 18.06.2026 до участі у справі залучено заінтересованих осіб: матір загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, розгляд справи відкладено на 12.08.2026.
У судовому засіданні 12.08.2026 оголошено перерву до 09.09.2026.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свої вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представником заінтересованої особи - Романівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, 25.05.2026 через канцелярію суду надійшов лист за підписом начальника відділу про те, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження визнають в повному обсязі та просять справу розглядати без участі представника відділу.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що являється матір`ю загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підтвердила той факт, що дитина заявниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою загиблого сина. Вказаний факт також підтвердив тест ДНК, який вона зробила за участі дитини. Дійсно заявниця та її загиблий син ОСОБА_3 проживали разом, спільне їх життя було нестерпним, невістка його ображала, била, після чого ОСОБА_3 покинув ОСОБА_1 . Після цього син знайшов іншу сім`ю, в якій у сина також є двоє дітей. З внучкою ОСОБА_4 раніше спілкувалась часто, однак на даний час рідше.
Пердставник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Житомирській області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Пердставник заінтересованої особи МО України в судове засідання не з`явився, однак 04.08.2026 надав свої пояснення, в яких просив проводити судовий розгляд без участі представника.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, враховуючи позицію сторін, в тому числі викладену ними у заявах по суті справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Романівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Рівнопіль Волноваського району Донецької області.
Згідно сповіщення сім`ї загиблого №3/3976, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.11.2023, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу н.п. Рівнопіль Волноваського району Донецької області.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно Романівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю дитини є ОСОБА_1 (заявник у справі), батьком значиться, зі слів матері, ОСОБА_5 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 0[телефон приховано], відомості про батька до актового запису про народження ОСОБА_4 внесено за ч.1 ст. 135 СК України.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Муромським с/св Білгородського району Кримської області, матір`ю ОСОБА_6 є ОСОБА_2 .
За результатом звіту ДНК про встановлення спорідненості від 04.12.2023 родинної спорідненості 2-го ступеня, у передбачуваних бабусі ОСОБА_2 та внучки ОСОБА_4 спорідненість становить 99,93%.
У своїй заяві та під час судового розгляду заявниця вказала, що із ОСОБА_3 у 2009 році проживали однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, як чоловік і дружина, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та користувались правами та обов`язками, які притаманні подружжю.
Допитаний в судовому засіданні 09.09.2026 свідок ОСОБА_7 повідомила суд, що являється сусідкою заявниці ОСОБА_1 підтвердила, що приблизно у 2008 - 2009 роках ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали спільно сім`єю, однак прожили недовго, десь 1,5 - 2 роки. Від шлюбу з`явилась дівчинка ОСОБА_8 , яка залишилась з матір`ю після фактичного розлучення подружжя. У подальшому, іншого чоловіка у заявниці не було.
Таким чином, факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 та загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 у період з 2008 по 2009 роки підтвердили заінтересована особа ОСОБА_2 та допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 .
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 128, ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Як вбачається із роз`яснень, наданих у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.
Частиною 1 статті 135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.06.2006, №3 роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили. Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).
В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Найбільш вагомим доказом у таких справах традиційно визнається висновок судової молекулярно-генетичної експертизи.
Відповідно до Методики проведення молекулярно-генетичних досліджень (реєстраційний код згідно Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України 9.5.01), якою керуються судові експерти Експертної служби МВС України при проведенні судових експертиз за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» можливим є проведення аналізу лише у форматі «мати дитина» чи «батько дитина». Тобто, державні експертні установи можуть зробити тест лише у форматі «мати дитина» або «батько дитина». А ось «онука бабуся/дідусь» поза їхньою компетенцією.
У зв`язку з цим ключову роль у подібних справах відіграють приватні генетичні лабораторії, які можуть провести дослідження спорідненості між дитиною (онукою) та бабусею/дідусем.
Формально такі висновки не є «судовою експертизою» у розумінні Закону України «Про судову експертизу». Проте, відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює всі подані докази за внутрішнім переконанням, у сукупності з іншими обставинами справи.
Верховний Суд у постанові від 01.04.2025 у справі №127/13328/22, у постанові від 31.01.2024 у справі №752/13549/22 та постанові від 13.09.2023 у справі №552/4291/22 зазначив, що висновок молекулярно-генетичної експертизи, зроблений Медико-генетичним центром «Мама Папа», є належним та допустимим доказом у справі.
З досліджених у судовому засіданні письмових доказів, з висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 04.12.2023 родинної спорідненості 2-го ступеня, судом встановлено, що у передбачуваних бабусі ОСОБА_2 та внучки ОСОБА_4 спорідненість становить 99,93%.
Зазначений висновк разом з іншими встановленими в судовому засіданні обставинами справи у своїй сукупності підтверджують доводи заявниці ОСОБА_1 , зазначені в заяві про встановлення факту батьківства, про те, що біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється загиблий військовослужбовець ОСОБА_3 .
Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає, що мають місце правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства загиблого ОСОБА_3 неповнолітньої ОСОБА_4 .
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Ухвалою суду від 09.09.2026 заявницю звільнено від сплати судового збору на підставі вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.76-81,89,141,293,319 ЦПК України,-
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Романівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.
Встановити факт, що загиблий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни в актовий запис № 5, складений Виконавчим комітетом Дриглівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області від 04.11.2009, про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у графі «по батькові» змінити з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_9 », прізвище « ОСОБА_10 », ім`я та дату народження дитини залишити без змін. У графі «відомості про батька» вказати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, вилучивши попередні відомості про батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.
Рішення суду може бути оскаржене заявником/позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження чи на перегляд заочного рішення, якщо апеляційна скарга чи заява про перегляд заочного рішення подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення чи апеляційної скарги, якщо їх не було подано. У разі подання заяви про перегляд заочного рішення чи апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи.
Суддя Ірина БІЛЕРА