"08" вересня 2026 р. Справа № 363/2989/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Ставиченка О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Волкова А.С.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Мустіпан О.В.,
вирішуючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
ВСТАНОВИВ:
у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Підготовче засідання у справі призначено на 08.09.2026 о 12:30, про що повідомлено учасників провадження.
Так, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.07.2026 продовжено адвокату Мустіпан Ользі Володимирівні, як представнику відповідача у справі, строк на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, до 22.07.2026, з підстав та мотивів, викладених у вказаному судовому рішенні.
21.07.2026 до суду, через «Електронний суд», представником відповідача - адвокатом Мустіпан О.В. подано відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Згідно зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) просить:
здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 (вартістю 1 849 761,00 грн.) та земельну ділянку площею 0,0844 га, кадастровий номер: [номер приховано]:06:089:6001 (вартістю 192 000,00 грн);
визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на інше рухоме майно (меблі, обладнання та побутову техніку) в кількості 25 позицій, перелік якого наведено у Таблиці 3 додатку до первісної позовної заяви, загальною вартістю
430 600,00 грн.
визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль HYUNDAI I40 (2014 р.в., днз НОМЕР_1 ) вартістю 407 896,00 грн.;
визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на рухоме майно (побутову техніку) в кількості 8 позицій, перелік якого наведено у Таблиці 2 додатку до первісної позовної заяви, загальною вартістю 79 900,00 грн.
визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіль HYUNDAI PALISADE (2023 р.в., днз НОМЕР_2 ) вартістю 2 268 657,00 грн.;
судові витрати покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.
У підготовче засідання, призначене на 08.09.2026, з`явилися сторони та їх представники.
Представник відповідача просила прийняти зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.
Сторона позивача поклалася на розсуд суду.
Суд, заслухавши учасників провадження, дослідивши зустрічну позовну заяву та матеріали додані до неї, вважає, що вона не відповідає вимогам статті 175, 177 ЦПК України, з таких підстав.
Так, статтею 193 ЦПК України встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Так, статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу - документи, що додаються до позовної заяви.
Відповідно до частини першої та пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог - спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім цього, частиною п`ятою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин першої, другої статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Так, перевіривши долучені до позовної заяви копії документів, які подано через систему «Електронний суд», встановлено, що частина копій письмових доказів відскановано у неналежній якості: зображення мають недостатню чіткість та контрастність, окремі документи розташовані під кутом або містять затемнені та нечіткі фрагменти, унаслідок чого повністю чи частково неможливо прочитати їх зміст, дату складання, найменування та реквізити особи, якою документ видано, відомості про покупця або одержувача, найменування товару, його кількість, вартість та інші реквізити, що мають значення для ідентифікації документа та визначення обставин, на підтвердження яких його подано,. Зазначені неедоліки унеможливлює встановлення їх змісту та позбавляє суд можливості пересвідчитись у тому, що надані докази підтверджують обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги.
Відтак позивачу (представнику) за зустрічним позовом необхідно надати суду якісні та придатні для прочитання копії письмових доказів, які були додані до зустрічної позовної заяви у неналежній якості.
Крім цього, дослідивши зміст зустрічної позовної заяви та позовних вимог, з урахуванням матеріалів, наявних у цивільній справі, у тому числі тих, на які посилається сам позивач (представник) за зустрічним позовом, убачається, що предметом спору є транспортний засіб HYUNDAI I40, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 . Водночас, у пункті 5 прохальної частини зустрічної позовної заяви, ОСОБА_2 просить визнати за ним право особистої приватної власності на автомобіль HYUNDAI I40, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Отже, державний номерний знак автомобіля HYUNDAI I40, зазначений безпосередньо у змісті заявленої зустрічної позовної вимоги, не відповідає ідентифікаційним даним транспортного засобу, які містяться у письмових доказах у справі.
Суд звертає увагу, що саме позивач визначає предмет та зміст заявлених ним позовних вимог, а суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати або уточнювати сформульовані стороною позовні вимоги, у тому числі самостійно виправляти ідентифікуючі дані майна, щодо якого заявлено вимогу про визнання права власності.
Відтак позивачу (представнику) за зустрічним позовом необхідно усунути зазначену невідповідність та уточнити ідентифікаційні дані транспортного засобу, щодо якого ним заявлена вимога про визнання права особистої приватної власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 без руху та надати йому (його представнику) строк для усунення зазначених вище недоліків шляхом подання до суду зустрічної позовної заяви у новій редакції, яка б відповідала вимогам, встановлених статтями 175 та 177 ЦПК України.
Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошував і Європейський суд з прав людини у своїй практиці. Відтак, реалізовуючи право на звернення до суду, особа повинна дотримуватися встановлених законом процесуальних вимог щодо форми і змісту заяви та документів, які до неї додаються.
Дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову до суду є імперативним правилом, у тому числі і при пред`явленні зустрічного позову.
Керуючись статтями 95, 175, 177, 185, 193, 194, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем (представником) за зустрічним позовом даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач