Справа № 367/8436/25
Провадження №2/367/2224/2026
УХВАЛА
Іменем України
09 вересня 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі
головуючого судді Білогруд О.О., за участі секретаря судового засідання Гончаренко Н.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту трудових відносин, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,
установив:
у провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває указана цивільна справа. Ухвалою від 25.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
У судові засідання 10.07.2026, 29.07.2026 та 09.09.2026 позивачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду не з`явилася. Будь-яких клопотань, заяв суду не подавала.
Ухвалою від 29.07.2026 явка позивачки у судове засідання на 09.09.2026 визнана судом обов`язковою. Цю ухвалу ОСОБА_1 , як і судові повістки в указані судові засідання, доставлено до особистого кабінету у підсистемі «Електронний суд». Після отримання ухвали заяв, клопотань не надходило.
Представник відповідача адвокат Наумова Ю.В. у судовому засідання 29.07.2026 заявляла клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторно неявкою позивачки, у задоволені указаного клопотання 29.07.2026 відмовлено та постановлено ухвалу про визнання явки позивача обов`язковою.
09.09.2026 представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду унаслідок третьої поспіль неявки позивачки у судові засідання, хоча вона належним чином повідомлена про їх дату, час та місце. Це клопотання просила розглянути за відсутності сторони відповідача.
Розглядаючи клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи судом ураховується таке.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися у судове засідання без поважних причин.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується захисту його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Тобто Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак обов`язок щодо вжиття заходів для прискорення розгляду справи покладено на позивача як ініціатора спору. Позивачі, будучи ініціаторами судового розгляду справи, у першу чергу мають активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.
Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як зазначено вище, позивачка повторно у судові засідання не з`явилася, клопотань про розгляд за її відсутності не подано, причин не можливості участі не повідомлено, при цьому судом явку сторони позивача визнано обов`язковою з урахуванням обставин справи та необхідністю з`ясування додаткових відомостей, судові повістки та ухвалу суду позивачкою отримано у особистих кабінетах у підсистемі "Електронний суд".
Зазначене свідчить, ОСОБА_1 усвідомлює та розуміє, що у провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває указане провадження, про дати кожного судовому засідання вона повідомлена належним чином, однак поведінка позивача, як ініціатора цього провадження, не свідчить про зацікавленість у розгляді справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою у судові засідання.
Указаний вище висновок суду кореспондується з висновками, викладеними у постанові КЦС ВС від 07.02.2024 у справі №757/2862/16-ц.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 223, 257, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту трудових відносин, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (частина перша статті 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України (частина третя стаття 354 ЦПК України).
Ухвалу складено та підписано 09.09.2026.
Суддя О.О. Білогруд