ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 916/836/26
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від ОСОБА_1 - адвокат Волканов Є.В.
Від Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва - адвокат Лужанов С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026, суддя суду першої інстанції Мостепаненко Ю.І., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 19.06.2026
по справі №916/836/26
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва
про визнання недійсними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Описова частина.
09.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 859/26) до Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, в якій просить суд:
- визнати недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва від 15.01.2024, оформлене протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024;
- визнати недійним та скасувати рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва від 01.04.2024, оформлене протоколом зборів членів правління №б/н 01.04.2024;
- визнати недійсним та скасувати рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по АДРЕСА_1 , оформлене протоколом засідання правління № 24.09.2025-1 від 24.09.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на прийняття оскаржуваних рішень органом управління за відсутності відповідних повноважень, що прямо суперечить приписам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та положенням Статуту об`єднання відповідача. При цьому, вказує, що прийняття оскаржуваних рішень органом, що не має на те відповідних повноважень, створює прецедент незаконного втручання в майнові права позивача як співвласника багатоквартирного будинку та порушує його право на участь в управлінні ОСББ.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 позов задоволено частково; визнано недійним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 , 3а, 3б по АДРЕСА_1 , оформлене протоколом зборів членів правління №б/н від 01.04.2024; визнано недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по АДРЕСА_1 , оформлене протоколом засідання правління № 24.09.2025-1 від 24.09.2025 в частині встановлення та затвердження нового додаткового одноразового цільового внеску на завершення робіт з реконструкції котельні; стягнуто з Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 5 324,80 грн - витрат по сплаті судового збору та 5 328,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу; в решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов в частині визнання недійсними рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, оформленого протоколом зборів членів правління №б/н 01.04.2024, та оформленого протоколом засідання правління № 24.09.2025-1 від 24.09.2025, суд першої інстанції виходив з того, що дані рішення були прийняті органом управління за відсутності відповідних повноважень та останні безпосередньо стосуються гарантованого законом права позивачки на участь в управлінні юридичною особою та прямо зачіпають її майнові (фінансові) права, як співвласника.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленого протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 було прийнято 15.01.2024, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка набула права власності на квартиру та, відповідно, стала співвласницею багатоквартирного будинку лише 18.01.2024, тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення, тому таким рішенням не були порушені її права.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що зважаючи на характер та рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, а також враховуючи заперечення відповідача на клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд, виходячи з критеріїв реальності, пропорційності та розумності витрат, вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу до 8 000,00 грн.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26.
Апелянт вказала, що рішення правління було прийняте 15.01.2024, однак не передбачало виникнення та припинення всіх правових наслідків у день його прийняття. Навпаки, в самому протоколі визначено, що нова редакція кошторису і внесок у розмірі 17,56 грн за 1 кв. м вводяться в дію з 01.02.2024.
Позивач зазначає, що спірне рішення не вичерпало своїх правових наслідків у день його прийняття. Його виконання було відкладене до 01.02.2024 та передбачало здійснення періодичних нарахувань співвласникам упродовж строку дії встановленого ним внеску. Воно було розраховане на неодноразове застосування і стало правовою підставою для щомісячних нарахувань усім співвласникам, у тому числі апелянтці.
На думку апелянтки, визначальним для вирішення спору є не наявність у позивачки права брати участь у прийнятті рішення 15.01.2024, а правомірність застосування цього рішення до неї після набуття права власності. Рішення органу, який не був наділений законом компетенцією встановлювати внески співвласників, не може бути належною правовою підставою для виникнення у позивачки періодичного майнового обов`язку в період, коли вона вже набула статусу співвласниці.
Позивач вказує, що обов`язок нового власника брати участь у витратах на утримання будинку кореспондує його праву вимагати, щоб ці витрати були визначені належним органом у порядку, встановленому законом і статутом. Новий власник не зобов`язаний підкорятися рішенню, яке застосовується до нього після набуття права власності, якщо таке рішення прийняте органом поза межами компетенції.
Позивач вказує, що вона не оскаржує рішення лише з огляду на формальний статус співвласниці. Вона захищає конкретне майнове право від застосування незаконного локального акта, який визначав її фінансові обов`язки.
Апелянтка посилається на те, що фіксований гонорар 15 000 грн не має ознак явно завищеного або непропорційного. Навпаки, він відповідає погодженому сторонами обсягу представництва і значенню спору для клієнтки.
Апелянт також вказує, що суд першої інстанції формально навів норми статей 126 і 129 ГПК України, однак не розмежував передбачені ними правові механізми, не встановив конкретної підстави для невідшкодування частини витрат і не пояснив розрахунок суми 8 000 грн. Унаслідок цього зменшення витрат на 7 000 грн має довільний, а не доказово обґрунтований характер.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить:
- скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 у справі № 916/836/26 у частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №№ 3, 3А, 3Б по провулку Дунаєва від 15.01.2024, оформленого протоколом № 15.01.2024-1. 2.
- ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №№ 3, 3А, 3Б по провулку Дунаєва від 15.01.2024, оформлене протоколом № 15.01.2024-1.
- змінити пункт 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 у справі № 916/836/26 у частині розподілу судових витрат, виклавши його в такій редакції: «Стягнути з Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №№ 3, 3А, 3Б по провулку Дунаєва на користь ОСОБА_1 7 987,20 грн витрат зі сплати судового збору та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції».
Крім того, до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що відповідач помилково ототожнює право особи на участь у прийнятті рішення органом ОСББ із правом на захист від подальшого застосування такого рішення до неї після набуття статусу співвласниці.
Позивачка наголошує, що не стверджує про наявність у неї станом на 15.01.2024 права брати участь в управлінні ОСББ. Натомість порушення свого права вона пов`язує з набуттям 18.01.2024 права власності на квартиру та подальшим введенням оспорюваного рішення в дію з 01.02.2024, коли на його підставі їй почали нараховувати щомісячні внески. У зв`язку з цим наведена відповідачем судова практика щодо неможливості порушення корпоративного права особи рішенням, прийнятим до набуття нею статусу учасника, на думку позивачки, не спростовує доводів апеляційної скарги щодо порушення її майнових прав унаслідок подальшого застосування такого рішення.
Також позивачка вважає нерелевантним посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 569/20104/21, оскільки у наведеній справі загальні збори самостійно встановили розмір внеску та прямо надали правлінню можливість вносити зміни до кошторису в межах установленого розміру. Натомість у спірних правовідносинах загальні збори ОСББ «СІМЕКС» від 14.05.2023 встановили щомісячний внесок у розмірі 15,71 грн за 1 кв. м та не уповноважували правління встановлювати інший його розмір.
Позивачка зазначає, що кошторис, який діяв з 01.05.2023, становив 258 223,21 грн на місяць та 3 098 678,52 грн на рік, тоді як кошторис, затверджений правлінням з 01.02.2024, становив 317 836,79 грн на місяць та 3 814 041,48 грн на рік. На думку апелянтки, наведене спростовує твердження відповідача про те, що правління діяло в межах загального розміру кошторису, затвердженого загальними зборами.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивачка зазначає, що їх розподіл відповідно до статей 126, 129 ГПК України не залежить від фактичної сплати гонорару до моменту ухвалення судового рішення, оскільки компенсації підлягають як витрати, які вже сплачені, так і витрати, які сторона має сплатити. При цьому факт надання правничої допомоги та її вартість підтверджені відповідними договором, додатковою угодою, актом приймання-передачі та рахунком.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №№ 3, 3А, 3Б по провулку Дунаєва надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26.
Відповідач погоджується із викладеними в рішенні суду доводами в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання недійсним рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформлене протоколом від 15.01.2024, з огляду на те, що позивачка набула права власності на квартиру та, відповідно, стала співвласницею багатоквартирного будинку лише 18.01.2024, тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленого протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024.
Відповідач вказує, що згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №918/456/20 порушення порядку скликання та проведення загальних зборів можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за позовами учасників юридичної особи, а не третіх осіб, адже у таких випадках йдеться про порушення права на управління особою, яким треті особи - не учасники такої особи не наділені.
Відповідач зазначив, що недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів юридичної особи не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи.
Відповідач вважає, що висновки суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленого протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024 є правильними
Крім того, відповідач зазначив, що рішенням засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленим протоколом від 15.01.2024 року, не вносились зміни до ОСОБА_2 , не встановлювалися нові розміри внесків і платежів співвласників, а лише було приведено розмір таких внесків у відповідності до положень ОСОБА_3 та вимог законодавства щодо мінімальної заробітної праці працівників.
Керуючись викладеним вище, відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 року.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/836/26 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/836/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/836/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/836/26.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 27.07.2026; призначено справу №916/836/26 до розгляду на 03.09.2026 о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
03.09.2026 у судовому засіданні прийняли участь представник ОСОБА_1 - адвокат Волканов Є.В. та представник Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва - адвокат Лужанов С.В.
Фактичні обставини, встановлені судом.
З витягу з державного реєстру речових прав №362356186 від 18.01.2024 вбачається, що 18.01.2024 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А.М. внесено до Державного реєстру речових прав запис № 53346132 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт (реєстраційний номер 2032483151101) - квартиру АДРЕСА_4 . Підставою для державної реєстрації зазначено: договір купівлі - продажу, серія та номер - 66, виданий 18.01.2024.
05.09.2000 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників "СІМЕКС" багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.10.2009 внесено запис №1556120[телефон приховано].
Статут Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (в новій редакції) затверджено рішенням загальних зборів ОСББ «СІМЕКС», оформленим протоколом від 26.11.2022.
Згідно п. 1.1 Статуту, Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №№ 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва (далі - Об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирних будинків №3, АДРЕСА_5 , відповідно до Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» 29.11.2001 № 2866-111.
Повне найменування: Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків №№ 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва.
Скорочене найменування: ОСББ «СІМЕКС».
Відповідно до п. 1.2, 1.3 Статуту, об`єднання діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417- III, чинного законодавства України та Статуту. Об`єднання у своїй діяльності користується, визначеними статтями 16,17 Закону, та має обов`язки, передбачені статтею 18 цього Закону.
Згідно п. 1.4, 1.5, 1.6 Статуту, об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами Об`єднання (шляхом забезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання набуває статус юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном Об`єднання, що належать Об`єднанню як юридичній особі, від свого імені виступає учасником правовідносин, набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.
Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном будинку, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання (перебування) користувачів житлових та нежитлових приміщень, зниження витрат і втрат ресурсів утримання спільного майна і на проживання житлово-комунальних послуг, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення, дотримання співвласниками своїх обов`язків, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (п. 2.1 Статуту).
Відповідно до п. 2.3 Статуту, завданнями та предметом діяльності Об`єднання є, зокрема: забезпечення належного утримання, ремонту, реконструкції та технічного переоснащення багатоквартирного будинку і прибудинкової території, зведення господарських споруд (за потреби) (пп. 2.3.2); сприяння співвласників в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами (пп. 2.3.3).
Відповідно до пп. 3.1.6 п. 3.1 Статуту, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів об?єднання.
Згідно п. 4.1 Статуту, органами управління об?єднання є загальні збори співвласників і правління. Контролюючим органом об?єднання є ревізійна комісія (ревізор).
Вищим органом управління об?єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання (п. 4.2 Статуту).
Відповідно до п. 4.3 Статуту, до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема: затвердження кошторисів, балансу об?єднання та річного звіту (пп. 4.3.3); заснування цільових (спеціальних) фондів та затвердження розміру внесків для кожного співвласника будинку (пп. 4.3.4); визначення порядку та строки сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (пп. 4.3.6); прийняття рішення про реконструкцію, ремонт та технічне переоснащення будинку або про зведення розбирання/перенесення господарських споруд (пп. 4.3.7).
Згідно п. 4.13 Статуту, рішення загальних зборів приймається більшістю голосів від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення на загальних зборах приємається шляхом відкритого поіменованного голосування (п. 4.14 Статуту).
Відповідно до п. 4.18 Статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язквовим для співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління Об`єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого органу Об`єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) Об`єднання.
Згідно п. 4.19, 4.20 Статуту, рішенням загальних зборів може бути затверджені положення про проведення загальних зборів Об`єднання, а також інші положення/правила. Затверджені положення/правила не можуть протирічити Статуту Об`єднання. Загальні збори співвласників можуть завтердити положення про управління Об`єдання, у якому встановити повноваження правління, голови правління та їх відповідальність.
Згідно п. 4.21 Статуту, виконавчим органом об?єднання є Правління, яке обирається Загальними зборами та підзвітне їм. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю Об?єднання та має право приймати рішення з усіх питань діяльності об?єднання, визначених цим статутом.
Відповідно п. 4.32 Статуту, до компетенції правління належать, зокрема: підготовка проектів планів ремонтів, реконструкції і переоснащення багатоквартирного будинку та прибудинкової території, кошторисів, балансу Об`єднання та річного звіту (пп. 4.32.1); розпорядження коштами об?єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об?єднання кошторисів (пп. 4.32.4).
Згідно п. 4.36 Статуту, рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів Об`єднання. У разі рівного розподілу голосів, голос голови правління є вирішальним.
Рішенням загальних зборів членів ОСББ «СІМЕКС», оформленим протоколом б/н від 14.05.2023, зокрема:
1) затверджено кошторис Об?єднання на 2023 рік у запропонованій правлінням ОСББ «СІМЕКС» редакції. Затверджено з 01.05.2023 року наступні внески/платежі на відшкодування витрат управлінням будинком: щомісячний внесок на утримання будинку у розмірі 15.71 грн. на місяць з 1 м2 загальної площі квартири/нежитлового примішення; внесок до ремонтного фонду (постійно) у розмірі 2,0 грн на місяць з 1 м2 площі квартири/кладовки/нежитлового приміщення; внесок з утримання 1 паркомісця - 200 грн на місяць. Вирішено: внесок на опалення, гаряче водопостачання, споживання газових плит та розподілу газу здійснювати у відповідності до запропонованого розрахунку, який зазначений у кошторисі; оплату електричної енергії спожитої для освітлення місць загального користування здійснювати у відповідності до запропонованого розрахунку, який зазначений у кошторисі; оплату водовідведення здійснювати у відповідності до запропонованого розрахунку, який зазначений у кошторисі; розмір комунальної послуги з вивезення ТБВ згідно розрахунку, який зазначений у кошторисі; дозволено Правлінню ОСББ «СІМЕКС» своїми рішеннями затверджувати зміни у видатках окремих статей, не перевищуючи загальний розмір затвердженого кошторису;
2) припинено повноваження попереднього складу правління та обрано нове правління у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
3) затверджено розмір одноразового цільового внеску на реконструкцію котельні - 300 грн. за 1 м2 площі квартири/нежитлового приміщення. Визначено, що даний внесок може бути внесений власником квартири/нежитлового приміщення на розрахунковий рахунок ОСББ одноразово, або рівними частинами протягом 4 календарних місяців, але у будь-якому разі не пізніше 01 вересня 2023 року.
Згідно наявного в матеріалах справи кошторису розміру щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС», з 01.05.2023 розмір щомісячного внеску на утримання будинку складає 15,71 грн. за 1 кв.м, загальний розмір кошторису на місяць становить 258 223,21 грн., загальний розмір кошторису на рік становить 3 098 678,52 грн (а.с. 115, зворотній бік).
15.01.2024 відбулось засідання правління ОСББ «СІМЕКС».
З протоколу № 15.01.2024-1 засідання правління ОСББ «СІМЕКС» від 15.01.2024 вбачається, що на засіданні були присутні члени правління ОСББ «СІМЕКС»: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 . Відсутні - члени правління ОСББ «СІМЕКС»: ОСОБА_9 .
До порядку денного засідання включено наступні питання:
1. Про обрання голови та секретаря засідання.
2. Про внесення змін до кошторису (калькуляції) витрат на управління багатоквартирними будинками ОСББ «СІМЕКС» на 2024 рік. Про затвердження переліку, порядку і розміру внесків співвласників.
За підсумками голосування правлінням прийнято наступні рішення:
По першому питанню: обрано головою засідання правління ОСББ «СІМЕКС» ОСОБА_6 та секретаря засідання Павленко Тетяну Леонідівну («за» - 7, «проти» - 0).
По другому питанню: у зв?язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, внести зміни до кошторису (калькуляції) витрат на управління багатоквартирними будинками ОСББ «СІМЕКС» на 2024 рік та затвердити його в новій редакції та ввести в дію з 01.02.2024 року. У зв?язку із внесенням змін до кошторису (калькуляції) витрат на управління багатоквартирними будинками ОСББ «СІМЕКС» на 2024 рік, встановлено з 01.02.2024 року щомісячний внесок на утримання будинку у розмірі 17,56 гривень на місяць з 1 кв.м. квартири/кладовки/нежитлового приміщення («за» - 7, «проти» - 0).
Згідно наявного в матеріалах справи кошторису розміру щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС», з 01.02.2024 розмір щомісячного внеску на утримання будинку складає 17,56 грн. за 1 кв.м, загальний розмір кошторису на місяць становить 317 836,79 грн., загальний розмір кошторису на рік становить 3 814 041,48 грн (а.с. 116).
01.04.2024 відбулось засідання правління ОСББ «СІМЕКС».
З протоколу № б/н засідання правління ОСББ «СІМЕКС» від 01.04.2024 вбачається, що на засіданні були присутні - члени правління ОСББ «СІМЕКС»: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .
До порядку денного засідання включено питання про внесення змін до кошторису ОСББ «СІМЕКС» з 1 квітня 2024 року, у зв`язку з підвищенням мінімальної заробітної плати в Україні.
За підсумками голосування правлінням, по винесеному на порядок денний питанню, прийнято наступне рішення: внести зміни з 01.04.2024 року до кошторису (калькуляції) витрат на утримання багатокартирних будинків у розмірі 18,55 грн/м.кв, у зв`язку із збільшенням мінімальної заробітної плати на 2024 рік («за» - 7, «проти» - 0).
Згідно наявного в матеріалах справи кошторису розміру щомісячних внесків з управління багатоквартирним будинком ОСББ «СІМЕКС», з 01.04.2024 розмір щомісячного внеску на утримання будинку складає 18,55 грн. за 1 кв.м, загальний розмір кошторису на місяць становить 331 722,80 грн (а.с. 116, зворотній бік).
24.09.2025 відбулось засідання правління ОСББ «СІМЕКС».
З протоколу №24.09.2025-1 засідання правління ОСББ «СІМЕКС» вбачається, що на засіданні були присутні члени правління ОСББ «СІМЕКС»: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 . Відсутні - члени правління ОСББ «СІМЕКС»: ОСОБА_9 .
До порядку денного засідання включено наступні питання:
1.Про обрання голови та секретаря засідання.
2.Про корегування додаткового одноразового цільового внеску на завершення робіт з реконструкції котельні.
За підсумками голосування правлінням прийнято наступні рішення:
По першому питанню: обрано головою засідання правління ОСББ «СІМЕКС» ОСОБА_6 та секретаря засідання Павленко Тетяну Леонідівну («за» - 7, «проти» - 0).
По другому питанню: встановити та затвердити для співвласників Об?єднання додатковий одноразовий цільовий внесок на завершення робіт з реконструкції котельні у наступному розмірі: 39,31 за 1 кв.м. квартири/нежитлового приміщення («за» - 7, «проти» - 0).
З огляду на прийняття оскаржуваних рішень про встановлення нових розмірів щомісячного внеску з управління багатоквартирними будинками та затвердження нового одноразового цільового внеску органом управління за відсутності відповідних повноважень, що призводить до незаконного втручання в майнові права позивачки та порушення її права на участь в управлінні ОСББ, ОСОБА_1 і звернулась до Господарського суду Одеської області із даним позовом.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У даному випадку оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26 оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва від 15.01.2024, оформленого протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024, та в частині розподілу судових витрат.
З огляду на викладене вище, колегія суддів переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26 в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, оформленого протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024, та в частині розподілу судових витрат.
В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26 колегією суддів не переглядається.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон № 2866-III).
Згідно ст. 1 Закону № 2866-III об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ст. 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Згідно положень ч. 1,3 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (ч. 1 ст. 10 Закону № 2866-III).
Відповідно до ч. 17, 18 ст. 10 Закону № 2866-III для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.
Положеннями ч. 2 ст. 10 Закону № 2866-III передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори.
Права та обов`язки співвласника (тобто власника квартир та/або нежитлових приміщень) врегульовані статтями 14 та 15 Закону № 2866-III, у той час як статті 16-18 цього Закону окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 Цивільного кодексу України про цивільну дієздатність юридичної особи.
Зокрема, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, які відповідно до статті 21 Закону № 2866-III належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
У даному випадку колегія суддів надає оцінку вимозі ОСОБА_1 щодо визнання недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, оформленого протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024.
Суд враховує, що статтею 1 Закону України № 2866-III визначено, що співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III співвласник має право, зокрема: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.
Отже, особа стає носієм прав співвласника багатоквартирного будинку з моменту набуття права власності на квартиру та нежитлові приміщення у цьому будинку.
Як встановлено судом з витягу з державного реєстру речових прав №362356186 від 18.01.2024, ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_4 - 18.01.2024.
Таким чином, позивачка стала співвласницею багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 починаючи з 18.01.2024 та саме починаючи з цієї дати вона стала носієм прав співвласника багатоквартирного будинку.
В той же час, оскаржуване рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС», яким встановлено новий розмір щомісячного внеску на утримання будинку (17,56 грн. на місяць з 1 кв.м. квартири/кладовки/нежитлового приміщення) було оформлене протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 та було прийнято 15.01.2024.
Отже позивачка набула права власності на квартиру та, відповідно, стала співвласницею багатоквартирного будинку лише 18.01.2024, тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення засідання правління ОСББ «СІМЕКС», оформленого протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024.
Колегія суддів враховує, що згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №918/456/20 порушення порядку скликання та проведення загальних зборів можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за позовами учасників товариства, а не третіх осіб, адже у таких випадках йдеться про порушення права на управління товариством, яким треті особи - не учасники товариства не наділені.
Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №910/7847/17, від 16.10.2018 у справі №910/15792/14, від 22.05.2019 у справі №904/7274/17, від 09.12.2020 у справі №914/2259/17.
Викладені вище норми права та правові позиції Верховного Суду свідчать про те, що можливість реалізації корпоративних прав, у тому числі, права на управління юридичною особою шляхом участі у загальних зборах учасників товариства, нерозривно пов`язане з правом власності на частку такої юридичної особи.
Зважаючи на те, що на момент проведення засідання правління ОСББ «СІМЕКС» від 15.01.2024 та прийняття відповідного рішення, позивач не набула у власність майно (квартири), а відтак на момент прийняття спірного рішення вона не входила до складу ОСББ, то оскаржуване рішення жодним чином не впливало на її право на управління об`єднанням.
Колегія суддів окремо надає оцінку доводам апеляційної скарги про те, що оспорюване рішення правління ОСББ «СІМЕКС», хоча й прийняте 15.01.2024, було введено в дію з 01.02.2024, тобто після набуття позивачкою 18.01.2024 права власності на квартиру, а відтак, на думку апелянтки, безпосередньо вплинуло на її майнові права шляхом здійснення щомісячних нарахувань.
Колегія суддів враховує, що дата прийняття рішення органом управління юридичної особи та дата, з якої передбачено виконання окремих положень такого рішення, не є тотожними юридичними фактами. Вирішуючи питання про порушення права особи на участь в управлінні об`єднанням внаслідок прийняття відповідного рішення, визначальним є наявність у такої особи статусу співвласника саме на момент прийняття оспорюваного управлінського рішення.
У постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №521/16579/18 судами було розмежовано рішення ОСББ, прийняті до та після набуття позивачем статусу співвласника багатоквартирного будинку. Верховний Суд погодився з відмовою у задоволенні вимог щодо рішень, прийнятих до набуття позивачем відповідного статусу, та зазначив, що правові висновки щодо порядку реалізації прав співвласника не є релевантними до правовідносин, у яких оспорювані рішення були ухвалені до набуття особою статусу співвласника.
Отже, набуття ОСОБА_1 18.01.2024 права власності на квартиру не має зворотної дії та не наділяє її ретроспективно правами співвласника станом на 15.01.2024. Зокрема, на цю дату позивачка не мала права брати участь в управлінні ОСББ, вирішувати питання щодо кошторису та розміру внесків або вимагати розгляду відповідного питання загальними зборами за її участю.
Посилання апелянтки на те, що визначений оспорюваним рішенням розмір внеску застосовувався з 01.02.2024 і надалі до неї як співвласниці, не змінює моменту прийняття відповідного управлінського рішення та не свідчить про порушення 15.01.2024 права позивачки на участь в управлінні об`єднанням, оскільки такого права станом на зазначену дату вона не мала.
При цьому колегія суддів враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 19.05.2026 у справі №906/275/24, відповідно до якого прийняття правлінням ОСББ рішення поза межами наданої законом та статутом компетенції може порушувати гарантоване статтею 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» право співвласника на участь в управлінні об`єднанням. У зазначеній справі Верховний Суд виходив із того, що позивач на момент прийняття оспорюваного рішення вже був співвласником багатоквартирного будинку та носієм відповідного права на участь в управлінні ОСББ.
Натомість обставини цієї справи є відмінними, оскільки станом на 15.01.2024 ОСОБА_1 не була співвласницею багатоквартирного будинку. Відтак прийняттям саме цього рішення вона не могла бути позбавлена можливості брати участь у вирішенні питання, яке, за її твердженням, належало до компетенції загальних зборів, оскільки відповідне суб`єктивне право виникло у неї лише 18.01.2024.
Сам по собі факт подальшого застосування рішення до позивачки після набуття нею статусу співвласниці не змінює наведеної правової оцінки та не створює ретроспективно права на участь у прийнятті рішення від 15.01.2024.
Таким чином, апелянткою не доведено та не підтверджено належними доказами, яким чином рішення правління ОСББ «СІМЕКС» від 15.01.2024 порушує її права, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення засідання правління Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва, оформленого протоколом засідання правління № 15.01.2024-1 від 15.01.2024.
У даному випадку, апелянтка намагається переглянути управлінські рішення ОСББ, які існували до моменту її вступу до складу такого об`єднання, відповідно не впливали та не могли впливати на її права та обов?язки. В той же час, після набуття статусу співвласника вона не позбавлена права ініціювати проведення загальних зборів ОСББ з метою перегляду відповідного рішення.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Заявами по суті спору є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем було визначено попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 15 000 грн.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Так, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на предмет договору про надання правової допомоги, об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.
Колегією суддів встановлено, що 18.01.2024 між Адвокатським об`єднанням «Практика» (далі - Адвокатське об`єднання) та ОСОБА_1 (далі-клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги №1, згідно п. 1.1. клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатковими угодами до нього, а клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання правничої (правової) допомоги у розмірі, що визначається спільними домовленостями. Під клієнтом у даному договорі розуміється - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також їх працівники, в інтересах яких надається правнича (правова) допомога.
Відповідно до п. 1.2. договору, адвокатське об`єднання уповноважується здійснювати на користь та в інтересах клієнта всі види адвокатської діяльності, що передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не заборонені законом, в тому числі представляти клієнта перед фізичними та юридичними особами, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в судах усіх інстанцій, а установах та організаціях всіх форм власності та підпорядкування.
За результатами надання допомоги складається відповідний акт, який підписується сторонами. Акт надсилається адвокатським об`єднанням клієнту електронним зв`язком. Акт вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, від останнього не надійшли заперечення (п. 1.5 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 18.01.2027 (п. 7.1 договору).
27.02.2026 між АО «Практика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №1 від 18.01.2024, згідно п. 1 якої передбачено, що дана додаткова угода визначає порядок, обсяг та вартість професійної правничої допомоги, що надається адвокатським об`єднанням клієнту у спорі з Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва щодо визнання недійсними та скасування рішень засідання правління ОСББ про встановлення/зміну внесків співвласників та додаткового цільового внеску.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди, адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в Господарському суді Одеської області.
До правничої допомоги, яка надається адвокатським об`єднанням, включаються: попереднє консультування клієнта; аналіз документів та фактичних обставин спору; аналіз статуту ОСББ, протоколів правління, доказів та нормативної бази; вивчення юрисдикції і способу захисту; формування правової позиції; підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів; підготовка відповіді на відзив, заяв, клопотань, пояснень та процесуальних звернень до суду; супровід справи через підсистему «Електронний суд», участь у судових засіданнях; моніторинг руху справи; підготовка документів щодо підтвердження та стягнення витрат на професійну правничу допомогу; інші дії, необхідні для належного представництва інтересів клієнта (п. 4 додаткової угоди).
Згідно з п. 5-6 додаткової угоди, вартість правничої допомоги встановлюється у фіксованому розмірі та становить 15 000 грн., незалежно від витраченого часу адвокатів Адвокатського об`єднання. Сторони погодили, що фіксований розмір гонорару охоплює повний комплекс правничої допомоги, встановлений цією додатковою угодою, у межах розгляду спору судом першої інстанції.
Оплата за цією додатковою угодою здійснюється клієнтом не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, у готівковій або безготівковій формі (п. 7 додаткової угоди).
Відповідно до п. 8 додаткової угоди, правнича допомога вважаються наданою після підписання акта приймання-передачі наданих послуг, у якому зазначаються зміст наданої правничої допомоги, її вартість та інші істотні відомості, необхідні для підтвердження витрат клієнта.
04.06.2026 між АО «Практика» та ОСОБА_1 було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №1, відповідно до п. 1 якого виконавець надав клієнту професійну правничу допомогу у господарській справі №916/836/26 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків № № 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва щодо визнання недійсними та скасування рішень засідання правління ОСББ, яка розглядається Господарським судом Одеської обаласті.
Згідно п. 3 акту у межах надання професійної правничої допомоги виконавцем виконано та/або забезпечено виконання такого комплексу дій: попереднє консультування клієнта щодо правової природи спору, юрисдикції та належного способу захисту; аналіз правового статусу клієнта як співвласника та члена ОСББ, аналіз Статуту ОСББ, протоколів правління, нарахувань, інших документів та фактичних обставин спору; опрацювання Закону України «Про об?'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Господарського процесуального кодексу України, положень цивільного та господарського законодавства, а також релевантної судової практики щодо юрисдикції та оскарження рішень органів ОСББ; формування правової позиції щодо перевищення правлінням ОСББ повноважень при встановленні/зміні внесків співвласників і додаткового цільового внеску; підготовка та подання позовної заяви про визнання недійсними та скасування рішень засідання правління ОСББ; аналіз відзиву відповідача, правова оцінка наведених заперечень та підготовка відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України; підготовка процесуальних документів, заяв та клопотань у межах розгляду справи; участь у судових засіданнях; моніторинг руху справи через підсистему «Електронний суд», контроль процесульних строків та стану розгляду справ; підготовка документів для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх подальшого розподілу справ.
Відповідно до п. 4 акту вартість наданої професійної допомоги встановлена сторонами у фіксованому розмірі та становить 15 000 грн., незалежно від фактично витраченого часу адвокатів Адвокатського об`єднання.
Обгрунтування фіксованого розміру гонорару: оплата послуг здійснюється за фіксованою ставкою, попередньо погодженою з клієнтом у додатковій угоді №1 від 27.02.2026 року; сума охоплює комплекс дій у межах господарської справи, включаючи аналіз матеріалів, формування правової позиції, підготовку процесуальних документів і супровід справи; розмір гонорару є співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, значенням справи для клієнта та характером заявлених немайнових вимог; заявлена сума відповідає попередньому орієнтовному розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, зазначеному в позовній заяві (п. 5 акту).
Згідно п. 7 акту вартість наданих послуг має бути сплачена клієнтом протягом 20 календарних днів з моменту підписання цього акту.
Також, з матеріалів справи вбачається, що АО «Практика» був виставлений ОСОБА_1 рахунок № 1 від 04.06.2026 р. на суму 15 000 грн.
Представництво інтересів ОСОБА_1 в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Волкановим Є.В., що підтверджується наявним в матеріалах справи ордером серії ВН №1669454 від 27.02.2026, виданим АО «Практика».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність позивачем факту отримання правової допомоги.
Безпідставним є посилання відповідача про те, що позивачем до суду не було надано розрахунку наданих послуг з їх детальним описом, оскільки як вище встановлено судом, в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 04.06.2026, укладений між АО «Практика» та ОСОБА_1 , в якому міститься відповідних перелік наданих послуг. Водночас, щодо деталізованості такого розрахунку, судом враховано, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Безпідставним також є посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують здійснення позивачем реальних витрат на правничу допомогу, оскільки за умовами п. 7 додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №1 від 18.01.2024, оплата здійснюється клієнтом не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, у готівковій або безготівковій формі.
До того ж, Верховним Судом вже неодноразово зазначалось, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, незалежно від факту оплати як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Однак, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Для включення всієї суми витрат на професійну правничу допомогу у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/16322/18.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі № 914/1945/19, від 23.11.2021 у справі № 873/126/21.
Отже, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Проаналізувавши договір про надання правничої допомоги №1 від 18.01.2024 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.02.2026), акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 04.06.2026, колегія суддів зазначає наступне.
По-перше, як вірно вказав суд першої інстанції наведені в акті №1 від 04.06.2026 послуги: попереднє консультування клієнта щодо правової природи спору, юрисдикції та належного способу захисту; аналіз правового статусу клієнта як співвласника та члена ОСББ, аналіз Статуту ОСББ, протоколів правління, нарахувань, інших документів та фактичних обставин спору; опрацювання Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», Господарського процесуального кодексу України, положень цивільного та господарського законодавства, а також релевантної судової практики щодо юрисдикції та оскарження рішень органів ОСББ; формування правової позиції щодо перевищення правлінням ОСББ повноважень при встановленні/зміні внесків співвласників і додаткового цільового внеску; підготовка та подання позовної заяви про визнання недійсними та скасування рішень засідання правління ОСББ, фактично охоплюються послугою з підготовки та подання позовної заяви та є одним єдиним безперервним процесом.
По-друге, перелічені в акті послуги із моніторингу руху справи через підсистему «Електронний суд» та контролю процесульних строків та стану розгляду справ взагалі не можуть відноситись до послуг з надання професійної правничої допомоги.
По-третє, підготовка у даній справи заяв по суті справи: позовної заяви (текст якої викладено на 4 аркушах, більша частина з яких становить цитування положень актів законодавства) та відповіді на відзив (в якій фактично підтримується позиція позовної заяви) не потребувало значних зусиль адвоката, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час.
Крім того, як вірно вказав суд першої інстанції, складність даної справи не є високою, практика з подібних спорів є досить поширеною, та спірні правовідносини фактично регулюються лише нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а відтак аналізу великої кількості законів чи підзаконних нормативно-правових актів в даній справі адвокатом не потребувало.
Колегія суддів також звертає увагу на приватноправовий характер спору у цій справі, який не викликав публічного резонансу з боку органів державної/місцевої влади або засобів масової інформації (тобто відсутність проявів публічного інтересу до справи).
З огляду на викладене вище, враховуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені до стягнення витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн не відповідають критерію розумності їх розміру та співмірності обсягу наданих послуг.
Таким чином, зважаючи на характер та рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, а також враховуючи заперечення відповідача на клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 8000 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку позовні вимоги були задоволені частково, а саме було дві з трьох вимог немайнового характеру.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов вірного висновку про стягненням з відповідача на користь позивача 5 328 грн. - витрат на професійну правничу допомогу. (8000 грн х 66.6% (розмір задоволених позовних вимог рішенням суду).
Як встановлено вище, доводи апеляційних скарг також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційних скарг на апелянта.
Враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не була задоволена, то витрати апелянтки на сплату судового збору та професійну правничу допомогу покладаються на апелянтку.
Керуючись статтями 129, 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 по справі №916/836/26 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 10.09.2026.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран