Номер провадження 2/754/14443/26
Справа № 754/16139/26
У Х В А Л А
Іменем України
09 вересня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вивчивши письмові матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Відділу реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві про визнання батьківства,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сало О.В. через систему «Електронний суд» звернулась до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ВДРАЦС Деснянського районного управління юстиції у м.Києві про визнання батьківства.
Вивчивши письмові матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем вимоги ст. 43, 177 ЦПК України не виконанні, оскільки відсутні докази направлення позовної заяви з додатками за адресою відповідачів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Відділ реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві про визнання батьківства - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Сенюта