У х в а л а
19 серпня 2026 року
м. Київ
Справа № 367/7694/24
Провадження № 61-7322св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу про стягнення боргу зі спадкоємця боржника,
учасниками якої є:
позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач),
відповідачка - ОСОБА_2 (далі - відповідачка), інтереси якої представляє адвокат Свириденко Валентина Михайлівна (далі - адвокат відповідачки),
за заявою позивача про забезпечення позову
за касаційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром Вест» (далі - ТОВ «Пром Вест»), інтереси яких представляє адвокат Орел Руслана Володимирівна (далі - адвокат),
на постанову Київського апеляційного суду від 9 квітня 2025 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Болотова Є. В., Музичко С. Г., Сушко Л. П., і
в с т а н о в и в :
1. У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувала справа за вказаним позовом. Разом із останнім 30липня 2024 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій він просив накласти арешт на майно, яке належало померлому ОСОБА_5 (далі - боржник), а саме:
- 1/2 частку земельної ділянки площею 6,5938 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:055:0089 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 226[телефон приховано], номер відомостей про речове право 39948119; далі - земельна ділянка [номер приховано]:01:055:0089);
- 1/2 частку складського комплексу загальною площею 30 841,6 кв. м (склад Б-БЗ-б-б8 30 464,9 кв. м; адміністративний корпус А 257,1 кв. м; будинок охорони Г 93,3 кв. м; будинок охорони З 26,3 кв. м; сторожка, В; огорожа № 1-5; замощення, І; альтанка, Д; альтанка, Ж) розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2253389832109, номер відомостей про речове право - 39798341; далі - складський комплекс);
- житловий будинок загальною площею 75 кв. м і житловою площею 50,4 кв. м (житловий будинок А, літня кухня Б, сарай В, погріб Г, душ Д, огорожа № 1-5, бесідка Ж) за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею 0,15 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:068:0007 і реєстраційним номером 1858766732109 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1858786232109, номер відомостей про речове право - 32132023; далі - житловий будинок);
- земельну ділянку площею 0, 15 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:068:0007 і цільовим призначенням для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1858766732109, номер відомостей про речове право - 32131487; далі - земельна ділянка [номер приховано]:01:068:0007);
- земельну ділянку площею 1 838,00 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:068:0019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 183[телефон приховано], номер відомостей про речове право - 31574680; далі - земельна ділянка [номер приховано]:01:068:0019).
2. Мотивував заяву так:
2.1. Є реальна загроза невиконання майбутнього рішення суду про задоволення позову про стягнення боргу з відповідачки як спадкоємиці боржника. Майно, яке відповідачка отримала у спадщину, може бути відчужене на користь третіх осіб з метою зменшення обсягу спадкового майна й уникнення повної або часткової сплати заборгованості боржника.
2.2. Цей борг визначив Ірпінський міський суд Київської області у рішенні від 29 жовтня 2015 року зі змінами згідно з рішенням Апеляційного суду Київської області від 20 січня 2016 року у справі № 367/6234/15-ц у сумі 16 840 814,42 грн.
3. 6 серпня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні заяви позивача.
4. 9 квітня 2025 року Київський апеляційний суд ухвалив рішення, згідно з яким скасував ухвалу суду першої інстанції й ухвалив нове судове рішення - про задоволення заяви про забезпечення позову.
5. 12 червня 2025 року адвокат в інтересах ОСОБА_3 та ТОВ «Пром Вест», а 17 червня 2025 року - в інтересах ОСОБА_4 подала до Верховного Суду три касаційні скарги. Просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 6 серпня 2024 року.
6. 11 вересня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив три ухвали, згідно з якими залишив без руху касаційні скарги та встановив десятиденний строк для усунення їхніх недоліків із дня вручення тих ухвал. Скаржники мали додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення, надавши відповідну інформацію з документальним підтвердженням.
7. 26 вересня 2025 року адвокат в інтересах скаржників подала до Верховного Суду три заяви про усунення недоліків касаційних скарг.
8. 29 вересня 2025 року адвокат в інтересах скаржників сформувала у системі «Електронний суд» три клопотання про долучення доказів до заяв про усунення недоліків касаційних скарг.
9. 12 березня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ «Пром Вест» на підставі, визначеній в останньому абзаці частини другої статті 389 ЦПК України.
10. 10 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
11. Верховний Суд вважає, що касаційне провадження слід закрити.
11.1. Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина четверта статті 396 ЦПК України).
11.2. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 396 ЦПК України).
11.3. Якщо суд першої інстанції наклав арешт на майно особи, яка не є відповідачем у справі, а апеляційний суд за апеляційною скаргою відповідача із цим висновком погодився, то відповідач має право на касаційне оскарження відповідних судових рішень (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20).
11.4. Якщо власником майна на час подання заяви про забезпечення позову до суду першої інстанції була особа, яка не є учасником справи, і цей суд у задоволенні заяви відмовив, а апеляційний суд - задовольнив (наклав арешт на це майно та заборонив його відчуження), то така особа, яка не є учасником справи, має право на касаційне оскарження судового рішення про забезпечення позову (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 грудня 2021 року у справі № 569/5761/19).
11.5. Якщо власником майна на час подання заяви про забезпечення позову був відповідач, то інша особа, яка надалі набула це майно у власність, може бути залучена до участі у справі при розгляді позову по суті у порядку, передбаченому ЦПК України (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 10 січня 2022 року у справі № 308/1786/20-ц).
11.6. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (частини третя-четверта статті 53 ЦПК України).
11.7. Позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову про стягнення коштів, а саме накласти арешт на дві земельні ділянки, житловий будинок і частки у земельній ділянці та складському комплексі, які мала би успадкувати відповідачка як спадкоємиця боржника. Суд першої інстанції отримав цю заяву 30 липня 2024 року, а 6 серпня 2024 року відмовив у її задоволенні, тоді як апеляційний суд 9 квітня 2025 року заяву задовольнив. Скаржники, які не є учасниками справи, із забезпеченням позову не погодилися. Подали касаційні скарги, у яких стверджували, що є власниками арештованого майна.
11.8. Згідно з матеріалами касаційних скарг:
- ОСОБА_4 є власницею земельної ділянки [номер приховано]:01:068:0019, на яку апеляційний суд наклав арешт. Їх ОСОБА_4 отримала у дар від ОСОБА_3 11 жовтня 2024 року згідно з посвідченим нотаріально приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лагодою Олександром Сергійовичем і зареєстрованим за реєстровим номером 2942 договором дарування земельної ділянки (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 жовтня 2024 року № 398961629);
- ОСОБА_3 є власником житлового будинку та земельної ділянки [номер приховано]:01:068:0007, на які апеляційний суд наклав арешт. Їх ОСОБА_3 отримав у дар від відповідачки 21 жовтня 2024 року згідно з двома посвідченими нотаріально приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лагодою Олександром Сергійовичем і зареєстрованими за реєстровими номерами 3034 і 3035 договорами дарування житлового будинку та земельної ділянки відповідно (витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 жовтня 2024 року № 400202241 і № 400202596);
- ТОВ «Пром Вест» є власником нерухомого майна, на яке апеляційний суд наклав арешт, а саме земельної ділянки [номер приховано]:01:055:0089 і складського комплексу. Їх ТОВ «Пром Вест» придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром вгору» 1 квітня 2025 року згідно з двома посвідченими нотаріально приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лагодою Олександром Сергійовичем і зареєстрованими за реєстровими номерами 858 і 857 договорами купівлі-продажу земельної ділянки та складського комплексу відповідно (витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 1 квітня 2025 року № 420600048 і № 420599400).
11.9. Скаржники не були власниками арештованого майна на момент подання позивачем до суду першої інстанції заяви про забезпечення позову у липні 2024 року та постановлення 6 серпня 2024 року ухвали про відмову у задоволенні тієї заяви. Апеляційний суд за апеляційною скаргою позивача 9 квітня 2025 року переглянув цю ухвалу, що на момент її постановлення не стосувалася скаржників, а не розглядав нову заяву про забезпечення позову. Тому відсутні підстави для твердження про те, що в оскарженій постанові вирішене питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржників. Цей висновок узгоджується з практикою Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 396 і пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України (див. пункти 11.4-11.5 цієї ухвали).
12. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
12.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
12.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
12.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
12.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує правомірну мету, і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
12.5. Неможливість для скаржників оскаржити постанову апеляційного суду про перегляд ухвали суду першої інстанції, яка на момент її постановлення не стосувалася прав, свобод та інтересів скаржників, які на той час не були власниками відповідного нерухомого майна, переслідує мету забезпечення юридичної визначеності у судовому процесі та дозволяє досягнути цієї мети у спосіб, що не є обтяжливим для скаржників. Вони мають можливість подати до суду першої інстанції заяви про залучення їх до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та просити цей суд скасувати вжиті заходи забезпечення позову. За таких умов обмеження на оскарження скаржниками постанови апеляційного суду є пропорційними правомірній меті та не порушують сутність їхнього права на доступ до суду.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 396 ЦПК України, Верховний Суд
у х в а л и в :
закрити касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром Вест» на постанову Київського апеляційного суду від 9 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі спадкоємця боржника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко