У х в а л а
2 вересня 2026 року
м. Київ
Справа № 756/10177/25
Провадження № 61-8439ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою, яку від імені Київського міського центру зайнятості (далі - скаржник) підписав ОСОБА_1 (далі - підписант) як директор,
на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 3 червня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського міського центру зайнятості за участі підписанта як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та
в с т а н о в и в :
1. 22 червня 2026 року підписант як директор скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу.Просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
2. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів скаржника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
3. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).
4. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
5. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК України).
6. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. mutatis mutandisухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
7. Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, немає підстав додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), - оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні (див. mutatismutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (пункт 7.19)).
8. Підписант зазначив, що є директором скаржника. Підтвердження того, що згідно з частиною третьою статті 392 та частиною третьою статті 58 ЦПК України він має повноваження діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва, зокрема, як директор відповідно до закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), відомостей з ЄДР, Верховному Суду станом на час постановлення цієї ухвали так і не надав (див. mutatis mutandis ухвали Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 18 серпня 2026 року у справі № 493/219/25).
9. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).
10. Оскільки касаційну скаргу підписала особа, яка не має права її підписувати, цю скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із касаційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
повернути касаційну скаргу, яку від імені Київського міського центру зайнятості підписав ОСОБА_1 як директор на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 3 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київського міського центру зайнятості за участю ОСОБА_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима