УХВАЛА
25 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 203/6465/24
провадження № 61-6318ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Забродній Євген Олександрович, на заочне рішення Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 28 листопада 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до Донецької міської ради Донецької області про визнання права власності,
УСТАНОВИВ:
1. 10 травня 2026 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивачки) - адвокат Забродній Є. О. (далі - представник) подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 28 листопада 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року у цивільній справі № 203/6465/24.
2. Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення наявних у ній недоліків шляхом подання документа, що підтверджуватимуть сплату судового збору, самостійно розрахованого позивачками виходячи із ціни позову з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі та вимог статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон «Про судовий збір») (з наданням доказів на підтвердження повної вартості спірної квартири, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
3. 19 червня 2026 року представник позивачів подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків до якої долучив три платіжні інструкції, які підтверджують сплату судового збору позивачами по 1 937, 92 грн.
В заяві вказав, що розмір судового збору визначений у сумі 1937,92 грн, що складає 200% ставки судового збору, що сплачувалась позивачами при поданні позовної заяви (968,96 грн).
4. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2026 року продовжено строк на усунення недоліків цієї касаційної скарги. Сторона позивача мала надати до суду вартість спірної квартири та сплатити судовий збір.
5. На виконання вимог вищевказаної ухвали від представника позивачів надійшла заява про усунення недоліків. До заява долучено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 07 липня 2026 року № 201-20260707-[телефон приховано] згідно якої вартість спірної квартири становить 1 812 357,41 грн.
В заяві представник просить відстрочити позивачам сплату судового збору за подання цієї касаційної скарги до ухвалення судового рішення по справі Верховним Судом. Зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за 2026 рік практично не мають доходів, що вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичної осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2026 до травня 2026 року. Більше того, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 13 січня 2020 року № 1306-5000254488, від 28 квітня 2021 року № 1306-5000355820, від 20 травня 2021 року № 1306-5000359671 та відповідно не мають власного житла, крім того що розташоване на тимчасово окупованій території України. Враховуючи викладені обставини сплата судового збору позивачами буде надмірним тягарем для них та може обмежити їх право на звернення до суду.
6. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон «Про судовий збір».
7. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених
у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
8. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частини перша та друга статті 8 Закону «Просудовий збір»).
9. За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
10. У Законі «Про судовий збір» немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
11. Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан особи для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору покладається саме на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
12. Крім того, за змістом статті 8 Закону «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
13. Представник позивачів не надала доказів, які б належно характеризували їхній майновий стан, свідчили б про відсутність у них коштів для сплати судового збору і зумовлювали необхідність відстрочення сплати цього збору, наприклад, довідки з органу Державної податкової служби України про суми виплачених доходів і з органу Пенсійного фонду України про доходи за 2025 рік, облік яких входить до компетенції цього фонду по кожній з позивачок окремо. Тому за браком підтвердженої інформації клопотання про звільнення від сплати судового збору не можна визнати обґрунтованим, тому у його задоволенні слід відмовити.
14. Відмова у задоволенні цього клопотання не є перешкодою для подання за належного обґрунтування іншого клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення сплати.
15. За таких обставин позивачки мають надати до суду документи про сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати відповідно до закону (наприклад, довідку про доходи за календарний рік, який передує року подання до суду касаційної скарги, довідки про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідку податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідку з органу Пенсійного фонду України, тощо).
16. Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
17. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК).
18. Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги у вказаній частині слід продовжити на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали позивачам або їхньому представнику.
19. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
20. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги у повному обсязі.
Керуючись статтями 120, 127, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Продовжити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Забродній Євген Олександрович, строк на усунення недоліків їхньої касаційної скарги на заочне рішення Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 28 листопада 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року у справі № 203/6465/24.
2. Запропонувати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Забродній Євген Олександрович в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко