ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 542/1793/25 Номер провадження 22-ц/814/2937/26 Головуючий у 1-й інстанції Гринь О. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Дряниця Ю.В.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31 березня 2026 року (час ухвалення судового рішення з 14:40:50 до 14:56:37; дата виготовлення повного текста судового рішення - 01 квітня 2026) у справі за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП «Зоря» на території Новосанжарської селищної ради у розмірі 4,11 га (умовних кадастрових гектарів).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
у с т а н о в и в :
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким визнати за нею право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП «Зоря» на території Новосанжарської селищної ради у розмірі 4,11 га (умовних кадастрових гектарів).
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на такі обставини і доводи.
З 18 березня 1982 позивачка була членкинею колгоспу «Зоря» Новосанжарського району Полтавської області, який у 1992 було реорганізовано у КСП «Зоря».
Державний акт на право колективної власності КСП «Зоря» серії ПЛ № 00002 виданий 11.07.1995.
16.02.1996 позивачку виключено з членкинь КСП «Зоря». У процесі розпаювання КСП «Зоря» Новосанжарського району Полтавської області земельної ділянки їй надано не було, сертифікат на право на земельну частку (пай) позивачка не отримала. Відповідно до Пайової книжки Супротивнобалківської ради членка колгоспу «Зоря» ОСОБА_2 за станом на 01.01.1992 згідно з рішенням зборів уповноважених колгоспників від 14.02.1992 (протокол № 1), має в колгоспі особистий пай в розмірі 677 крб.
Позивачка, як колишня членкиня колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» має право на земельну частку (пай). Невключення її до списку, що доданий до державного акту на направо колективної власності на землю, не може позбавити її права на земельну частку пай.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено за пропуском строку давності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд помилково застосував наслідки спливу строку давності у цій справі, адже про видачу Державного акту на право колективної власності на землю у 1995 році позивачку ніхто не повідомляв, про існування такого акту вона дізналася лише у 2025 році після направлення відповідних запитів, одночасно вона дізналася про те, що не була включена до списку осіб, які мають право на частку (пай), а наявність у неї на руках пайової книжки надавало їй упевненості у тому, що вона включена до вказаного списку.
Належне їй право на частку (пай) є непорушним, воно продовжує існувати і суд не вправі позбавити її такого права.
У відзиві Новосанжарська селищна рада, посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Наголошується, що право на звернення до суду із цим позовом виникло у позивачки у липні 1995 року - дата видачі Державного акта КСП «Зоря». Трирічний строку звернення до суду сплинув до 2003 року.
Звертається увага, що позивачка долучила до позову своє письмове звернення від 25 вересня 2006 року до директора ТОВ «Зоря», де порушує питання про невключення її списку осіб, які мають право на частку (пай), тобто про порушене право вона дізналася щонайменше у 2006 році, проте звернулася до суду із позовом лише у 2025 році, не навівши обгрунтованих доводів про існування у неї об?єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 11.01.2024 ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 із 11.01.2024 (а.с.11).
19.08.2005 ОСОБА_1 розірвала шлюб із ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області, НОМЕР_1 (а.с.13).
Відповідно до відомостей, що містяться в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
18.03.1982 на підставі рішення загальних зборів № 1 від 21.03.1982 прийнята в члени колгоспу «Зоря» Новосанжарського району Полтавської області;
16.02.1996 на підставі рішення загальних зборів № 2 від 16.02.1996 виключена з членів КСП «Зоря» Новосанжарського району за невиконання мінімуму вихододнів (а.с.14-15).
Згідно відомостей трудової книжки колгоспника та довідки, виданої КСП «Зоря» від 07.08.2017, ОСОБА_3 прийнята на роботу в КСП «Зоря» Новосанжарського району свинаркою по сумісництву 01.02.1999 та звільнена за власним бажанням 11.01.2006 (а.с. 16, 23).
Відповідно до архівної довідки Архівного сектору Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області № 01-29/163 від 18.07.2019 в протоколі №2 засідання правління колгоспу «Зоря» від 6 квітня 1982 року значиться розгляд заяви та рішення правління колгоспу прийняти на роботу ОСОБА_3 .
У протоколі №2 зборів уповноважених членів КСП «Зоря» від 16 лютого 1996 року значиться рішення зборів про виключення із членів КСП «Зоря» ОСОБА_2 (а.с.20).
Згідно з пайовою книжкою колгоспу «Зоря» член колгоспу ОСОБА_2 станом на 01.01.1992 згідно з рішенням уповноважених колгоспників від 14.02.1992 (протокол № 1) має в колгоспі особистий пай (а.с.18-19).
11.07.1995 КСП «Зоря» був виданий Державний акт на право колективної власності на землю. Тобто на час передачі державного акта позивачка була членкинею КСП, однак у додаток до державного акту №1 (список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку пай включена не була.
Відповідно до архівної довідки Архівного сектору Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області № 01-29/164 від 18.07.2019 в протоколі № 2 зборів уповноважених членів КСП «Зоря» від 16 лютого 1996 року значиться рішення зборів про затвердження комісії по земельній реформі.
У протоколі №1 загальних зборів членів КСП «Зоря» від 4 лютого 1997 року значиться рішення зборів про затвердження Положення по паюванню землі, але самого Положення у протоколі не значиться (а.с. 21).
Розпорядженням голови Новосанжарської районної державної адміністрації № 26 від 20.01.2000 зареєстровано та видано Приватній агрофірмі «Зоря», яка утворена шляхом реформування КСП «Зоря», місцезнаходження: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Супротивна Балка, свідоцтво про державну реєстрацію (а.с. 54).
25.09.2006 ОСОБА_3 звернулась із заявою до директора ТОВ «Зоря», у якій просила надати пояснення чому її не було включено до списків на розпаювання землі у 1995 році, оскільки до 1996 року вона була членом КСП «Зоря» та мала право на земельну частку (пай). На заяві міститься відмітка про її отримання 26.09.2006 із підписом отримувача (а.с. 22).
На підтвердження того, що діяльність Супротивнобалківської сільської ради припинено позивачем надано копію сторінки https//opendatobot.ua/c /21046101 в мережі Інтернет, яка містить відомості про припинення діяльності Супротивнобалківською сільською радою 21.12.2020 в результаті реорганізації (ас. 30).
25.08.2025 ОСОБА_3 звернулась із заявою до голови Новосанжарської районної Державної адміністрації Полтавської області, у якій вона просить видати їй сертифікат на право на земельну частку (пай) як колишньому члену КСП «Зоря» Новосанжарського району Полтавської області, оскільки із 1982 року по 1996 рік вона була членкинею КСП «Зоря» (а.с.24, 25).
30.09.2025 у листом № 2149/023 селищного голови Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області позивачу роз`яснено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 721-р від 12.06.2020 затверджено території територіальних громад Полтавської області та визначено адміністративні центри, зокрема, Новосанжарської територіальної громади з центром громади в смт Нові Санжари та переліком громад, які входять до її складу. Внаслідок проведення перших виборів 25.10.2020 набули повноважень сільські, селищні, міські ради та відповідні сільські, селищні, міські голови у територіальних громадах. Рішенням другої позачергової сесії селищної ради восьмого скликання від 18 грудня 2020 року № 32 «Про початок реорганізації сільських рад та виконавчих комітетів сільських рад шляхом приєднання їх до Новосанжарської селищної ради та її виконавчого комітету» Супротивнобалківську сільську раду реорганізовано та припинено повноваження.
Також повідомлено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Державний акт на право колективної власності КСТІ «Зоря» серії ПЛ № 00002 виданий 11.07.1995. Органи місцевого самоврядування не мають повноважень на видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай), оскільки не являються правонаступниками районних державних адміністрацій (а.с. 38).
25.08.2025 позивачкою на ім`я Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, направлено заяву, у які вона просить повідомити про те, чи приймалось рішення про надання їй земельної ділянки у процесі розпаювання КСП «Зоря» Новосанжарського району (а.с. 27).
26.09.2025 позивачка звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області із листом про надання їй інформації: про те, коли було зареєстровано державний акт на право колективної власності на землю КСП «Зоря» Новосанжарського району Полтавської області, про розмір земельної частки (паю), вартість земельної частки паю з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також чи було включено позивача до списку додатку до державного акта на право колективної власності по КСП Зоря» (29).
Листом № С-418/0-0.164-1163/310-25 від 10.09.2025 відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області роз`яснено позивачці, що на території бувшого Новосанжарського району відповідно до інформації що міститься у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право колективної власності на землю, на території Супротивнобалківської сільської ради, виявлено випадок запису державної реєстрації державного акту на право колективної власності на землю колективному сільськогосподарському підприємству «Зоря» серія ПЛ № 00002, який зареєстровано за №1 від 11.07.1995. Відповідно додатку до державного акту №1 (список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства) прізвище ОСОБА_3 не виявлено. Згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Новосанжарською районною державною адміністрацією (КСП «Зоря») не виявлено реєстрації сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 (а.с. 40, 41).
Листом № С-418/1-0.164-1286/310-25 від 07.10.2025 відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області роз`яснено позивачці, що розпорядженням голови районної державної адміністрації «Про затвердження грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність та вартості земельної частки (паю) і її розміру в умовних кадастрових гектарах по КСП «Зоря»» за № 472 від 12.11.1996 року, що міститься в технічній документації по паюванню земель переданих у колективну власність колективному сільськогосподарському підприємству «Зоря» Новосанжарського району Полтавської області, яка включена до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, а саме: код технічної документації 1996МФ23ПЛНО000013, затверджено розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 4,11 га та вартість земельної частки (паю) в розмірі 16 452 гривень.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років зазначені в листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за № 6-28-0.22-18/71-25 від 13.01.2025 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік», з яким можливо ознайомитися на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за посиланням groshovoyi-oczinky-zemel-za-2024-rik/.
Відповідно додатку №1 (список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства) до вищезазначеного державного акту прізвище ОСОБА_3 не виявлено.
Згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Новосанжарською районною державною адміністрацією (КСП «Зоря») не виявлено реєстрації сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 (а.с. 39).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 на час видачі (11.07.1995) КСП «Зоря» державного акта на право колективної власності на землю була його членкинею, то, відповідно, мала право на внесення її до списку осіб на розпаювання землі, однак не була включена до такого списку з невідомих причин.
Право на позов у ОСОБА_1 виникло з 11.07.1995, тобто після видачі КСП «Зоря» державного акта на землю.
Позивачка як членкиня КСП повинна була дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі КСП «Зоря» (1995 рік) акта на право колективної власності на землю, однак, у передбачений законом строк не звернулася до суду з відповідним позовом.
Крім того, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 , подана нею 25.09.2006 до директора ТОВ «Зоря», у якій вона просила надати пояснення, чому її не було включено до списків на розпаювання землі у 1995 році, оскільки до 1996 року вона була членкинею КСП «Зоря» та мала право на земельну частку (пай). Зазначена заява свідчить про обізнаність позивачки про порушення її прав.
Звернувшись до суду у жовтні 2025 року, позивачка пропустила встановлений законодавством строк звернення до суду з цим позовом, обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення до суду із позовом не навела.
Отже, оскільки право на позов у ОСОБА_1 виникло ще у 1995 році, то трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, сплинув до набрання чинності ЦК України 2003 року, тому суд зобов`язаний самостійно застосувати наслідки його спливу, без подання відповідної заяви іншими сторонами спору.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року, Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
За змістом наведених нормативних актів з урахуванням сталої судової практики у спорах такої категорії особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання підприємством цього акта.
Судом першої інстанції правильно на підставі наданих справу доказів встановлено, що позивачка за станом на час видачі Державного акта про право колективної власності на землю перебувала у членах колективного сільськогосподарського підприємства, проте не була включена до списку осбі, які мають право на земельну частку (пай), тобто її вимоги є обгрунтованими.
Оскільки спірні правовідносини врегульовані нормативними актами, що були чинними у 1995 році, суд обгрунтовано відповідно до ст.5 ЦК України самостійно вирішив питання щодо наслідків спливу строку давності до суду відповідно до ст. 71 ЦК УРСР (1963 року).
Так як у цій справі встановлено, що позивачка не була включена до списку осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю), то відповідно до висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 22 червня 2026року (справа № 530/656/24), заявлений позивачкою позов «є позовом про захист прав та інтересів у разі їх порушення, на який поширюється позовна давність.
Позовна давність за такою вимогою починає свій перебіг з моменту, коли така особа дізналася про невключення її до списку, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, або могла дізнатися.»
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивачка пропустила строк звернення без поважних причин, принаймі у справу не надано жодного доказу про існування об?єктивних перешкод у позивачки для своєчасної реалізації права звернення до суду задля захисту порушеного права.
Суд першої інстанції обгрунтовано врахував поданий у справу документ - заяву ОСОБА_3 від 25.09.2006 на ім?я директора ТОВ «Зоря», у якій вона порушила питання про невключення її списків на розпаювання землі у 1995 році (а.с.22)
Доводи апеляційної скарги з урахуванням практики Європейського суду з прав людини у питанні застосування і тлумачення п.1 статті 6 Конвенції (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року) не потребують детальної оцінки з урахуванням характеру спору, наданих у справу доказів, встановлених фактичних обставин та правових позицій сторін спору.
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2026 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді: А.І.Дорош
Ю.В. Дряниця