Справа № 135/298/26
Провадження №2/148/1134/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
У лютому 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 03.05.2021 укладено Кредитний договір № 0690-2703, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 8500 грн. на 99 календарних дні з дня отримання кредиту. Відповідно умов Договору розмір процентів за користування Кредитом: 2,5% від непогашеної суми Кредиту за кожен день користування Кредитом.
Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі та надано Позичальнику кредит у розмірі 8500 грн.
В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 19.11.2025 в нього утворилась заборгованість у розмірі 25500 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8500 грн. та за відсотками - 17000 грн.
26.12.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2 за умовами вказаного Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором.
На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 0731-5064 від 23.06.2021 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .
В свою чергу позивачем 30.12.2024 на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_1 , направлено СМС-повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №УКФ-261224-2 від 26.12.2024. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 0731-5064 від 23.06.2021. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР"; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».
Оскільки заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 25500 грн. та понесені судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. В позовній заяві просить розглянути справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення заперечень не висловлює.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.
За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.
У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.
Позивач посилається на виникнення у відповідача ОСОБА_1 перд ним кредитних зобовязань на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 0690-2703 від 03.05.2021, укладеного з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А466 (а.с. 8-9), копії паспорта споживчого кредиту (а.с. 16 зв.бік-17), копії моніторингу дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 46), копії довідки про перерахування суми кредиту №0690-2703 від 03.05.2021, з якої вбачається, що на платіжну карту № НОМЕР_2 03.05.2021 перераховано грошові кошти у розмірі 8500 грн. (а.с. 18), копії розрахунку заборгованості станом на 26.12.2024 за договором № 0690-2703 від 03.05.2021, згідно якого заборгованість становить 25500 грн., що складається з: 8500 грн. - основний борг; 17000 грн. - залишок відсотків (а.с. 27-41), копії Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024, укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (а.с. 20-23), копії витягу Реєстру Боржників до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 (а.с. 25-26), копію довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором № 0690-2703 від 03.05.2021, згідно якого заборгованість за період з 03.05.2021 по 19.11.2025 становить 25500 грн., що складається з: 8500 грн. - основний борг; 17000 грн. - залишок відсотків (а.с. 19).
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В порядку, визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами законодавства.
Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію») визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Верховний Суд у постановах від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 звернув увагу, що наявність анкети-заявки, технічної інформації про надсилання одноразового ідентифікатора чи внутрішніх документів кредитора сама по собі не є безумовним доказом укладення кредитного договору саме відповідачем без належного підтвердження належності йому номера телефону та платіжного засобу.
Як слідує з копії довідки про перерахування суми кредиту № 0690-2703 від 03.05.2021 ОСОБА_1 , виготовленої ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС," видача коштів за кредитним договором № 0690-2703 від 03.05.2021, на платіжну карту № НОМЕР_2 03.05.2021 перераховано грошові кошти у розмірі 8500 грн.(а.с. 18).
Водночас, як слідує із листа AT «УКРСИББАНК» № 31-4-01/13056 від 29.04.2026, адресованого суду на виконання ухвали суду від 06.05.2026 про витребування доказів, що витребовувались за клопотанням позивача, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , Банк платіжну картку НОМЕР_2 не емітував. Банк не має можливості надати відомості про рух коштів по банківському рахунку, відкритому до платіжної картки НОМЕР_2 , вказаних даних недостатньо для визначення рахунку, по якому треба надати рух коштів (а.с. 78).
Таким чином, позивачем на підтвердження позовних вимог не надано суду доказів того, що грошові кошти в розмірі 8500 грн. відповідно до умов кредитного договору, перераховувались на банківський рахунок, що належить відповідачу ОСОБА_1 .
Наданий позивачем електронний договір не містить власноручного підпису відповідача, а сам факт зазначення персональних даних та використання одноразового ідентифікатора безумовно не підтверджує вчинення дій саме ОСОБА_1 .
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів належності відповідачу номера телефону НОМЕР_4 , на який, як стверджує представник позивача в позовній заяві, направлявся одноразовий ідентифікатор під час укладення договору, а також доказів належності йому банківської картки № НОМЕР_2 , на яку, за твердженням позивача, були перераховані кредитні кошти.
В кредитному договорі № 0690-2703 від 03.05.2021 не зазначено ні вказаного номеру картки, ні вказаного номеру телефону.
За таких обставин, на переконання суду, сам по собі внутрішній документ кредитора про перерахування коштів не може вважатися достатнім доказом фактичного отримання грошових коштів конкретною особою без належного банківського підтвердження.
Суд звертає увагу, що позивач є професійною фінансовою установою, а тому саме на нього покладається обов`язок забезпечення належної ідентифікації особи позичальника перед укладенням договору та наданням кредитних коштів.
Ризик недосконалості внутрішніх процедур ідентифікації клієнта не може бути покладений на особу, яка заперечує факт укладення договору.
Суду позивачем не доведено належними та допустимими і достатніми доказами того, що саме відповідач ОСОБА_1 здійснював реєстрацію в системі кредитора, підтверджував умови кредитування та отримував грошові кошти.
Надані позивачем докази у своїй сукупності не дають можливості дійти беззаперечного висновку про виникнення саме у відповідача зобов`язань за кредитним договором № 0690-2703 від 03.05.2021.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).
За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави.
Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Наявні у справі сумніви щодо факту виникнення зобов`язання не можуть тлумачитися на користь позивача, який не виконав покладений на нього обов`язок доказування.
Виходячи з викладеного вище, позов ТОВ "Новий Колектор" до ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
У зв`язку з відмовою в позові, судові витрати суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 205, 207, 626, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 10.09.2026.
Суддя Л.А. Штифурко