Справа №484/4590/26
Провадження №2/484/3282/26
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
10.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Первомайську у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИЛА:
До суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду 13.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
28.07.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Коваля А.Є. надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки відповідач повністю сплатив заборгованість та просив стягнути правничу допомогу в сумі 3250 грн 21 коп. та судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп.
Відповідач відзив на позов та докази на спростування доводів позивача до суду не надав.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до положень ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач-визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем, суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи необмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Уразі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження в справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення через виявлення після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Суд також звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи вищевикладене, що позивач надав заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову, зазначена заява не порушує нічиїх прав і не суперечить вимогам закону, суд вважає доцільним прийняти заяву про відмову від позову та закрити провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Оскільки позивач не підтримує своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, то наявні підстави для стягнення з відповідача судових витрат на підставі ч.3 ст.142 ЦПК України.
З огляду на платіжну інструкцію АТ КБ "Приватбанк" №2116 від 29.06.2026, позивачем при подачі позову сплачений судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп., отже, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Представник позивача підтвердила належними доказами понесення витрати на правничу допомогу в сумі 3250 грн 21 коп. Клопотання про зменшення розміру таких витрат до суду не надійшли. Отже суд вважає за необхідне стягнути з відповідача також витрати на правничу допомогу в суму 3250 грн 21 коп.
Керуючись ст.ст255,260-261 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИЛА:
заяву задовольнити.
Провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відмовою позивача від позову.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір при поданні позову (платіжна інструкція АТ КБ "Приватбанк" №2116 від 29.06.2026) в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3250 (три тисячі двісті п`ятдесят) грн 21 коп.
Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Н.А.Медведєва