ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 вересня 2026 року Справа №160/35698/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №160/35698/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №65 від 12.09.2025 Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 у справі №160/35698/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу №65 від 12.09.2025 Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 41648343) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Копію рішення суду сторонами справи отримано 20.08.2026 в електронних кабінетах системи «Електронний суд».
21.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому останній просить суд:
- поновити строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат;
- ухвалити додаткове рішення у справі №160/35698/25, яким вирішити питання про судові витрати, а саме стягнути витрати на професійну правничу допомогу з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (вулиця Філософська, будинок 39 А, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49006, код ЄДРПОУ 40359593) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вулиця Шевченка, будинок 18, квартира 6, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49044, код ЄДРПОУ 41648343) в сумі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.).
До суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в яких останній просить заяву про ухвалення додаткового рішення у справі залишити без розгляду. В обґрунтування заперечень зазначено, що представником позивача несвоєчасно подано означену заяву та не підтверджено належними доказами факт оплати послуг адвоката. Також наголошує на тому, що заявлений розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У період з 10.08.2026 по 04.09.2026 суддя Лозицька І.О. перебувала у щорічній відпустці.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про розгляд заяви у встановлений КАС України строк в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши доводи заявника, матеріали адміністративної справи та надані докази на підтвердження заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, проаналізувавши норми КАС України, дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч. ч. 1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, представником позивача на підтвердження фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн надано до суду копії наступних документів: Договору №ПД-23 про надання правових (юридичних) послуг від 23.05.2024, завдання №35 від 01.12.2025 на надання правових (юридичних) послуг (додаток до Договору №ПД-23 від 23.05.2024), акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №35/ПД-23 від 20.08.2026 на суму 15000,00 грн, ордера на надання правничої допомоги серії АР №1283035 від 12.12.2025.
Зі змісту наданих представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу судом встановлено, що 23.05.2024 між адвокатом Ромасько Євгеном Валерійовичем (далі - адвокат/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (далі - замовник та/або клієнт) укладено Договір №ПД-23 про надання правових (юридичних) послуг (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого за цим Договором виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору.
Згідно п. 4.1 Договору вартість правових (юридичних) послуг та порядок їх оплати визначається Сторонами в спільно підписаних завданнях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами. Сума Договору визначається загальною вартістю послуг, що надані протягом дії цього Договору.
Відповідно до завдання №35 на надання правових (юридичних) послуг від 01.12.2025 загальна вартість послуг за Договором є фіксованою та складає 15000,00 грн.
Згідно акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №35/ПД-23 від 20.08.2026 надано послуги на суму 15000,00 грн.
Разом із тим, факт сплати за надані послуги матеріалами справи не підтверджено.
Представником позивача не було надано до суду квитанції або іншого платіжного документа про сплату позивачем коштів за надані послуги з правової допомоги.
Оскільки належно складених документів на підтвердження витрат на правову допомогу у цій справі суду не надано, а саме відсутні докази сплати позивачем за надані адвокатом послуги, у суду відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.
Разом із тим, суд зазначає, що позивачем строк подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі не пропущено, оскільки згідно ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Строк виконання рішення суду у цій справі не закінчено. Разом із тим, представником позивача заяву подано до суду на наступний день (21.08.2026) після отримання копії рішення суду в електронному кабінеті (20.08.2026), що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч .4 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №160/35698/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька