ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 вересня 2026 року Справа №160/25797/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання нарахувати та виплатити належне грошове забезпечення,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21.08.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), подана в її інтересах адвокатом Вільховою Альоною Юріївною (далі - представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2022 № 117 по стройовій частині в частині виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення;
- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2023 № 66 мтд по стройовій частині в частині виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачці всі належні складові грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.06.2022 по 31.03.2025 у розмірі 1969160,66 грн.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є матір`ю військовослужбовця Національної гвардії України ОСОБА_2 , який проходив військову службу у складі НОМЕР_2 бригади спеціального призначення Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) та брав участь в обороні АДРЕСА_3 під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України.
З ОСОБА_2 08.05.2022 приблизно о 14 год. 50 хв. стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травми та поранення несумісні із життям, про що вказано в акті про нещасний випадок від 17.06.2025 № 219/25.
Проте на день видання наказу командира військової частини від 09.05.2022 № 117 по стройовій частині про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю у військової частини були відсутні належні документи та фактична можливість достовірно підтвердити факт смерті ОСОБА_2 , провести повноцінне службове розслідування та встановити всі обставини події.
Також наказом командира військової частини від 23.03.2023 № 66 мтд, припинено контракт про проходження військової служби та виключено ОСОБА_2 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2025 встановлено факт смерті ОСОБА_2 .
Позивач не подавала заяву про виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» (далі - Постанова № 884), оскільки військова частина вже 09.05.2022 оформила ОСОБА_2 як загиблого та виключила його зі списків особового складу і всіх видів забезпечення.
Представник позивача вважає, що саме передчасне виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу без належного розшуку, службового розслідування та документального підтвердження обставин його загибелі унеможливило реалізацію позивачем права на отримання грошового забезпечення відповідно до Постанови № 884.
Без визнання протиправними дій відповідача щодо виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини неможливо повноцінно відновити порушене право позивача, оскільки таке виключення призвело до відсутності нарахування грошового забезпечення та фактичного унеможливлення реалізації механізму виплат, передбаченого Постановою № 884.
Позивач була позбавлена можливості подати заяву про виплату грошового забезпечення як член сім`ї військовослужбовця, обставини зникнення якого остаточно не були з`ясовані. Фактично нарахування мали здійснюватися з дня зникнення безвісти ОСОБА_2 до встановлення рішенням суду факту його смерті, тобто в період з 08.05.2022 по 31.03.2025.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою від 25.08.2026 адміністративний позов залишено без руху, запропоновано позивачу (представнику позивача) усунути недоліки позовної заяви.
На виконання ухвали від 25.08.2026 від представника позивача до суду 07.09.2026 надійшла заява про усунення недоліків.
Разом з якою надано заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в обґрунтування якої зазначено, що позивачка ознайомилась із наказом від 23.03.2023 № 66 у 2023 році, з результатами службового розслідування за фактом невідповідності облікових даних ОСОБА_2 від 18.11.2024 у 2024 році. Наказ від 09.05.2022 № 117 не зберігся, про що повідомляється у витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2024 № 1824 про результати службового розслідування за фактом невідповідності облікових даних старшого солдата ОСОБА_2 , про що також зазначено у позовній заяві та надано документальне підтвердження. Відповідно до зазначених наказів, згадки про проведення службового розслідування відсутні. Позивачка, виходила з того, що військова частина діяла відповідно до законодавства, не піддавала сумніву, що військова частина діяла в межах Інструкції з організації обліку особового складу Національної гвардії України. Позивач детально не знала, який механізм виключення військовослужбовця зі списків особового складу, а також не знала про своє право на отримання частки грошового забезпечення у зв`язку зі зникненням безвісти ОСОБА_2 . Не маючи підстав для перевірки дотримання процедури, та зважаючи, що з тексту наказів невідомо, коли насправді проведено розслідування причин відсутності військовослужбовця ОСОБА_2 , позивач дізналася про порушення процедури лише згодом, після отримання правничої консультації 14.04.2026.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права
Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).
Зважаючи на наведені представником позивача обставини, з метою забезпечення права доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстави для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259-262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 12, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання нарахувати та виплатити належне грошове забезпечення і поновити цей строк.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України надати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного електронного підпису (уповноваженої особи):
- належним чином засвідчені копії наказів військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2022 № 117 та від 23.03.2023 № 66 мтд разом з доказами (документами), що стали підставою для їх прийняття;
- матеріали службового розслідування за фактом смерті (зникнення безвісти) ОСОБА_2 ;
- довідку про розмір посадового окладу ОСОБА_2 за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення;
- інформацію разом з відповідними доказами щодо звернення ОСОБА_1 за отриманням належної частки грошового забезпечення ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх»;
- інформацію разом з її документальним підтвердженням щодо наявності грошового забезпечення ОСОБА_2 , належного до виплати визначеним у Порядку № 884 особам, його збереження.
Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя К.О. Пляшкова