ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 вересня 2026 року Справа № 160/23155/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 160/23155/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
31.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті Позивачу грошового забезпечення за період з 10 травня 2025 року по 31 січня 2025 року включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті Позивачу грошового забезпечення за період з 01 січня 2026 року по 12 січня 2026 року включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті Позивачу допомоги на оздоровлення за 2025 рік за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням.
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті Позивачу допомоги на оздоровлення за 2026 рік за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням.
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 10.05.2025 по 12.01.2026 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату Позивачу грошового забезпечення (із урахуванням раніше сплачених сум) за період з 10 травня 2025 року по 31 грудня 2025 року включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року (3028 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату Позивачу грошового забезпечення (із урахуванням раніше сплачених сум) за період з 01 січня 2026 року по 12 січня 2026 року включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року (3028 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату Позивачу допомоги на оздоровлення за 2025 рік за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на 1 січня 2025 року (3028грн) на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату Позивачу допомоги на оздоровлення за 2026 рік за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на 1 січня 2025 року (3028грн) на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити на мою користь індексацію-різницю грошового забезпечення розміром 4463,15 грн., за період з 10.05.2025 по 12.01.2026 включно у розмірі 35 993,15 грн., відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Ухвалою від 10 серпня 2026 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Засобами електронного зв`язку підсистеми «Електронний суд» до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд встановив таке.
Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить із того, що предметом спору у цій справі є трудовий спір щодо оплати праці позивача (виплати йому грошового забезпечення в належному розмірі).
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Разом з тим, рішенням Великої палати Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11.12.2025 року у справі №1-7/2024(337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Враховуючи вказане рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11.12.2025 року, суд вважає, що при вирішенні питання дотримання позивачем процесуального строку на звернення до суду слід застосовувати частину 2 статті 233 КЗпП України у редакції, яка діяла до змін, внесених Законом №2352-IX, та передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З огляду на зазначене, суд робить висновок, що процесуальний строк на звернення з цим позовом до суду позивачем не пропущений.
З огляду на вищевикладене, суд вважає відсутніми підстави для залишення заявленого позову без розгляду, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні заявленого клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про залишення позову без розгляду в адміністративній справі № 160/23155/26 - відмовити.
Копію ухвали направити всім сторонам у справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук