КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 вересня 2026 року справа № 640/11796/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
28 травня 2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва через підсистему Електронний суд звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо нездійснення поновлення пенсії ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , викладене у відмові ГУ ПФУ в м. Києві від 23.03.2020;
- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , з 01.07.2015, на вказаний нею банківський рахунок, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у поновлені виплати пенсії ОСОБА_1 , викладене в листі від 23.03.2020 №2600-0311-8/39341.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , з 01.07.2016, на вказаний нею банківський рахунок відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням компенсації втрати частини доходів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 (чотириста двадцять грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 у справі №640/11796/20 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 - залишено без змін.
Отже рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 у справі №640/11796/20 набрало законної сили 25.11.2022.
При цьому, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" представником позивача 19.05.2022 та 12.12.2022 були подані заяви про видачу виконавчого листа у справі №640/11796/20.
14.12.2022 матеріали адміністративної справи №640/11796/20 повернулись з Шостого апеляційного адміністративного суду на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 14.12.2022.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
23.06.2023 представником позивача - адвокатом Меламедом Вадимом Борисовичем до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" було подано заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №640/11796/20, в порядку статті 383 КАС України, в якій останній просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання Рішення від 18.04.2022, а саме: відповідач протиправно не поновив та не виплатив пенсію позивачки за період з 01.07.2016 по даний час; відповідач протиправно не здійснив виплату компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію позивачки за період з 01.07.2016; відповідач протиправно не виплачує пенсію на банківський рахунок позивачки в АТ КБ "Приватбанку", визначений позивачкою;
- згідно з положеннями ч.ч.1-3 ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме:
зобов`язати відповідача поновити та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.07.2016 по теперішній час відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну пенсію Позивачки, з 01.07.2016;
здійснити виплату пенсії позивачки, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.07.2016, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк";
- зобов`язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення від 18.04.2022 у адміністративній справі № 640/11796/20.
24.07.2023 Київським окружним адміністративним судом були видані два виконавчих листа №640/11796/20, оригінали яких зберігаються при матеріалах справи.
11.03.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу разом із заявою представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича від 23.06.2023 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №640/11796/20, в порядку статті 383 КАС України, передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Розглянувши заяву представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича від 23.06.2023 в частині зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 640/11796/20, суд зазначає таке.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ.
Згідно з частинами першою та другою статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказані норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача.
Згідно з частинами першою-другою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
При цьому, положення КАС України не містять обмеження щодо застосування заходів судового контролю, передбачених вказаною нормою КАС України, після ухвалення такого рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Як уже зазначалося судом вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 у справі №640/11796/20, яке набрало законної сили 25.11.2022, адміністративний позов задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , з 01.07.2016, на вказаний нею банківський рахунок відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням компенсації втрати частини доходів.
Проте, як стверджує представник позивача, не дивлячись на судові рішення, пенсійний фонд продовжує порушувати права позивача. Вказує, що позивачка 15.12.2022 звернулась до відповідача з вимогою про добровільне виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 у справі №640/11796/20, проте листом від 06.01.2023 №580-29353/К-02/8-260023 відповідач повідомив, що рішення виконано в межах резолютивної частини покладених зобов`язань, а з питань виплати пенсії через банківську установу гр. ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразку. Також, 21.03.2023 представник позивачки надіслав через Веб-портал Пенсійного фонду України до відповідача нотаріально посвідчену та апостильовану особисту заяву позивачки про поновлення пенсії та нотаріально посвідчені копії документів. Листом від 24.03.2023 №26000503-8/55415 відповідач повідомив, що вказане звернення залишає без виконання, та для виплати призначеної як внутрішньо переміщеній особі пенсії на рахунок в установі банку АТ "Ощадбанк" гр. ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись до будь-якого з найближчих до її місця перебування відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою та паспортом після відкриття рахунку в установі банку. Станом на дату подачі даної заяви виплата пенсії на вказаний рахунок позивачки не надходила.
Окрім того, представник позивачки вказує, що згідно з даними пенсійної справи станом на 20.06.2023 з електронного кабінету позивачки на Веб-порталі Пенсійного фонду України вказано, що місяць останньої виплати - червень 2016 року, стосовно виплатних реквізитів в графі "назва банку" зазначено "ПАТ КБ Приватбанк", в графі "розрахунковий рахунок" - " НОМЕР_1 ".
Додане до заяви розпорядження про призначення/перерахунок пенсії з електронного кабінету пенсійної справи позивачки на Веб-порталі Пенсійного фонду України (станом на 20.06.2023) свідчить про невиконання судового рішення.
Суд зазначає, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили 25.11.2022, а саме поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2016 на вказаний нею банківський рахунок на виконання рішення суду у даній справі, матеріали справи не містять.
Отже судом встановлено, що на стадії розгляду питання про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не надав суду достатніх та належних доказів, які б свідчили про виконання рішення суду у даній справі.
Дослідивши доводи заявника, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні підстави для задоволення заяви представника позивача в частині зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 640/11796/20.
У зв`язку з цим, суд встановлює відповідачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк для подання звіту про виконання судового рішення, який становить 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання відповідачем цієї ухвали.
Відповідно до частини 6 статті 382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Щодо заяви представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича від 23.06.2023 в частині визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №640/11796/20, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд зазначає наступне.
Перевіряючи подану заяву на відповідність вимогам КАС України, суд виходить з такого.
Загальні вимоги до форми та змісту заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду встановлені ст. 383 КАС України.
Відповідно до частини першої ст. 383 КАС України (у редакції станом на день звернення до суду із вказаною заявою) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно з чч. 4 та 5 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Суд зазначає, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними із примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
При цьому, норми КАС України у разі пропуску десятиденного строку не передбачають процесуальної можливості залишення заяви без руху чи поновлення строку звернення до суду з такою заявою.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у статті 383 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Представник позивача вказує, що листом від 06.01.2023 №580-29353/К-02/8-260023 відповідач повідомив, що рішення виконано в межах резолютивної частини покладених зобов`язань, а з питань виплати пенсії через банківську установу гр. ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразку. Також, листом від 24.03.2023 №26000503-8/55415 відповідач повідомив, що вказане звернення позивача щодо виплати пенсії відповідач залишає без виконання, оскільки для виплати призначеної як внутрішньо переміщеній особі пенсії на рахунок в установі банку АТ "Ощадбанк" гр. ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись до будь-якого з найближчих до її місця перебування відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою та паспортом після відкриття рахунку в установі банку.
Відтак, позивач дізнався про порушення своїх прав у березні 2023 року, при цьому до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України звернувся лише 23.06.2023, тобто із пропуском десятиденного строку.
Дослідивши заяву та додані до неї додатки, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду із заявою згідно зі статтею 383 КАС України, тобто така заява не відповідає вимогам частини 4 статті 383 КАС України.
Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Щодо заяви представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича від 23.06.2023 в частині постановлення відповідно до ч.ч.1-3 ст.249 КАС України окремої ухвали і направлення її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
ідповідно до частини 2 статті 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Згідно частиною 4 статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Відповідно до частини 5 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Відповідно до частини 9 статті 249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
При цьому, суд звертає увагу на тому, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що після ухвалення рішення по суті спору виключно у випадку подання заяви в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України та тільки за результатами розгляду такої, за наявності підстав для її задоволення суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Окрема ухвала, в порядку статі 249 Кодексу адміністративного судочинства України, після завершення розгляду справи по суті не постановляється.
З урахуванням вищевикладеного суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заяви в цій частині, оскільки заяву представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича від 23.06.2023 в частині визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №640/11796/20, подану в порядку статті 383 КАС України, - повернуто заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Заяву представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича від 23.06.2023 в частині зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 640/11796/20 - задовольнити.
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2022 у справі №640/11796/20 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , з 01.07.2016, на вказаний нею банківський рахунок відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням компенсації втрати частини доходів, - 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали суду, із доказами на підтвердження виконання судового рішення.
3. Заяву представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича від 23.06.2023 в частині визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №640/11796/20, подану в порядку статті 383 КАС України, - повернути заявнику без розгляду.
4. У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Меламеда Вадима Борисовича від 23.06.2023 в частині постановлення відповідно до ч.ч.1-3 ст.249 КАС України окремої ухвали і направлення її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - відмовити.
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи (або їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині встановлення судового контролю та відмови у постановленні окремої ухвали не підлягає оскарженню.
Ухвала в частині повернення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Кушнова А.О.