ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№ 380/5766/25
У Х В А Л А
з питань відстрочення виконання судового рішення
09 вересня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Чаплик І.Д.,
секретар судового засідання Тимоць М.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Іваночка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву Управління Служби безпеки України у Львівській області про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Управління Служби безпеки України у Львівській області (місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Вітовського, 55; ЄДРПОУ: 20001591), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року;
зобов`язати Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов`язано Управління Служби безпеки України у Львівській області (адреса проживання: 79005, м. Львів, вул. Мартовича, 8/7; РНОКПП: [номер приховано]) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №380/5766/25 - без змін.
14.08.2026 відповідач звернувся до суду із заявою, у якій просив відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/5766/25 до 31.10.2026. Заява мотивована тим, що з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 у справі №380/5766/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління, подає пропозиції щодо збільшення кошторису загального фонду УСБУ у Львівській області на серпень 2026 року за КПКВ 6521010, КЕКВ 2800 «Інші видатки» на суму 98 680 грн.
Ухвалою від 14.08.2026 призначено судове засідання для розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №380/5766/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії на 09 вересня 2026 року.
Позивач 17.08.2026 подав заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення, у яких зазначив, що у заяві не наведено доказів відмови головного розпорядника у виділенні коштів, строків розгляду цього звернення чи інших обставин, які б об`єктивно пояснювали необхідність відстрочення виконання саме до 31.10.2026. Отже, заявлений строк відстрочення не має належного фактичного обґрунтування. Із самої заяви вбачається, що Управління вже вжило заходів для коригування кошторису та очікує відкриття відповідних асигнувань. Такі обставини свідчать про проходження бюджетної процедури, але самі по собі не доводять об`єктивної неможливості виконати остаточне судове рішення.
У судовому засіданні 09.09.2026 представник відповідача підтримав заяву про відстрочення виконання судового рішення та просив її задовольнити.
Позивач не заперечив проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення.
З врахуванням позиції учасників справи, та відповідно до положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив завершити розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення в порядку письмового провадження.
При розгляді заяви про відстрочення виконання рішення суду суд виходить із такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (див. також пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, п`ятої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Аналіз наведених норм права вказує на те, що суд за заявою сторони у справі може відстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке відстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Необхідною умовою для відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №810/4643/18 зазначив, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду мотивована наявністю обставин, які об`єктивно унеможливлюють негайне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 у справі №380/5766/25, зокрема, відсутність в кошторисі УСБУ у Львівській області бюджетних призначень за КПКВ 6521010, КЕКВ 28200 «Інші видатки», а також необхідність дотримання УСБУ у Львівській області вимог бюджетного законодавства і внутрішніх субординаційних процедур з метою виділення спеціальних бюджетних призначень за КЕКВ 2800 на виконання судового рішення.
Як встановлено судом, листом від 13.08.2025 №62/21-555 начальник фінансового відділу УСБУ у Львівській області повідомила помічника начальника Управління (з правової роботи) начальника юридичного сектору УСБУ у Львівській області про те, що негайне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 у справі №380/5766/25 за позовом ОСОБА_1 неможливе у зв`язку із відсутністю асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші видатки», за яким відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 «Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкція щодо застосування класифікації кредитування бюджету» бюджетні установи проводять видатки, що стосуються виконання судових рішень. Разом з тим, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2002 №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 у справі №380/5766/25 за позовом ОСОБА_1 , Управлінням підготовлено та направлено до головного розпорядника коштів за реєстраційним №62/21-534 від 04.08.2026 пропозиції щодо збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800 «Інші видатки».
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/5766/25 з метою надання можливості виконати рішення суду та усунути обставини, які перешкоджають його виконанню.
Разом з тим, визначаючись щодо строку відстрочення виконання рішення суду, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011, згідно з якою при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
У постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17 Верховний Суд зазначив, що оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
У п. 49 рішення Європейського суду з прав людини від 28.07.1999 у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» суд наголосив на тому, що втручання, яким можна вважати відстрочення виконання рішення суду, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, має забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що заявлений представником відповідача строк для відстрочення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/5766/25 до 31 жовтня 2026 року буде достатнім для виконання відповідачем вимог бюджетного законодавства та проведення усіх необхідних заходів з метою збільшення кошторисних призначень, для можливості виконати вказане рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 378 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в
заяву Управління Служби безпеки України у Львівській області про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №380/5766/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 в адміністративній справі №380/5766/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії до 31 жовтня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.
Суддя Чаплик І.Д.