Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2026 р. Справа № 520/28067/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 13, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо складання пункту 7 (Висновок комісії) Акта № 14 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку від 08.07.2022 без зазначення факту отримання ОСОБА_1 травми під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області внести зміни до Акта № 14 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку від 08.07.2022 (шляхом складання нового акта або внесення офіційних змін до існуючого), виклавши пункт 7 Акта із застосуванням формулювання про те, що нещасний випадок стався під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір стосується змісту Акту про розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 06.03.2022 під час проходження ним служби у поліції та виконання службових обов`язків. Позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо складання пункту 7 (Висновок комісії) Акта № 14 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку від 08.07.2022 без зазначення факту отримання ОСОБА_1 травми під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Отже, заявлені вимоги безпосередньо пов`язані з проходженням позивачем публічної служби, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Суд враховує, що Акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку в який позивач просить внести зміни або скласти новий акт було сформовано 08.07.2022, тобто більше ніж за чотири роки до звернення з цим позовом.
З доданого до позовної заяви Акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку від 08.07.2022 вбачається, що розслідування за фактом отримання позивачем тілесних ушкоджень було проведено невдовзі після відповідної події. Цим актом встановлено, що позивач отримав тілесні ушкодження під час проходження служби та виконання службових обов`язків. Отже, останній як безпосередній учасник події та особа, щодо якої проводилося службове розслідування, мав об`єктивну можливість у розумних рядків з`ясувати його результати, склад документів, оформлених за наслідками розслідування, а також наявність чи відсутність всіх необхідних відомостей, зазначених у вищевказаному акті. При цьому позовна заява не містить пояснень, які саме обставини протягом тривалого часу з 2022 до 2026 року перешкоджали ОСОБА_1 перевірити зміст акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та своєчасно оскаржити дії уповноваженого органу.
Тривала бездіяльність позивача щодо з`ясування цих обставин не може змінювати моменту, з якого він повинен був дізнатися про можливе порушення своїх прав, та не свідчити про дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Положення статті 122 КАС України пов`язують початок перебігу строку звернення до суду не лише з моментом, коли особа фактично дізналася про порушення, а й з моментом, коли вона повинна була дізнатися про нього. Такий момент визначається з урахуванням об`єктивної можливості особи виявити належну зацікавленість у стані своїх прав та вжити розумних заходів для їх захисту.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З доданого до позову клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду вбачається, що сам по собі Акт № 14 від 08.07.2022 не роглядався позивачем як таким, що порушує його права. Усвідомив наявність правової проблеми позивач лише з 29.07.2026, тобто з моменту відмови уповноваженого органу у продовжені статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, зазначена позивачем причина пропуску строку звернення до суду не є поважною.
Як зазначалось судом раніше, заявлені вимоги безпосередньо пов`язані з проходженням позивачем публічної служби, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Із даним позовом позивач звернувся до суду лише 07.09.2026.
Тобто позов подано із суттєвим пропущенням строку на звернення до суду і судом не встановлено поважних причин, які об`єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на судовий захист.
Частинами 1 та 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до абз. 1 частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску із наданням доказів у підтвердження поважності таких причин.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску із наданням доказів у підтвердження поважності таких причин.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Панов М.М.