Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про відкриття спрощеного провадження у справі та повернення позовної заяви в частині
10 вересня 2026 року Справа № 520/26545/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, майдан Свободи, 5, під. 3, пов. 2, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Глазова О.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 30.12.2025 року з урахуванням обмежень, пов`язаних із бюджетними асигнуваннями, а також нездійснення виплати пенсії у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі №520/11296/25;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 30.12.2025 року без урахування обмежень бюджетного асигнування та у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду у справі №520/11296/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Указане рішення суду зумовлено неухильним виконанням приписів ч.1 ст.122 КАС України, ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169 КАС України, якими передбачено, що недоліком в оформленні позову є подання позову поза межами визначеного процесуальним законом строку на звернення до суду без заяви (клопотання) про поновлення пропущеного строку та без доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача 09.09.2026 надійшла заява про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якого що ОСОБА_1 не одразу з 30.12.2025 дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав та інтересів в даному випадку. Так, до моменту отримання офіційного роз`яснення від управління ПФУ позивач не мав об`єктивної можливості дізнатися про порушення своїх прав, оскільки загальний розмір пенсії збільшувався, що зовні не свідчило про порушення, а також відсутній доступ до розрахунків, які надаються виключно органом ПФУ. З метою перевірки правильності нарахування пенсії було направлено відповідні запити до відповідача 31.05.2026. Лише після отримання відповіді від управління ПФУ від 22.06.2026 року позивачу достеменно стало відомо про виплату з 30.12.2025 року пенсії у зменшеному розмірі з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. З огляду на що, лише після отримання листів від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.06.2026 року ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав в даному випадку, що стало наслідком звернення до суду 25.08.2026 року, тобто без зволікань та протягом розумного строку.
Вирішуючи питання про усунення недоліків в оформленні позову та наявності підстав для прийняття позову до розгляду, суд виходить із таких підстав та мотивів.
Так, за змістом п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України учасники справи повинні діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до власних прав і здійснювати реалізацію цих прав таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, і стосовно дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №826/22361/15 та постанови Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного, останньою у часі практикою, сформовано правові висновки у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 щодо строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові зазначає наступне:
"Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В свою чергу, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву."
Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у період з 30.12.2025, водночас з цим позовом позивач звернувся 25.08.2026, тобто з істотним пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.
Строк на звернення до суду починається з моменту, коли особа реально дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а не з дати збору доказів.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 6 квітня 2026 року у справі № 460/2933/24.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Як наслідок, не звернення позивачем до суду із позовною заявою зумовлена власною пасивною поведінкою позивача та не може бути поважною підставою для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 року по справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Втім, позивача не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що даний позов заявником подано із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Відтак, вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 у справі №520/26545/26 слід визнати невиконаними.
У зв`язку із викладеним згідно з ч.1 ст.169 КАС України заявникові позовна заява підлягає поверненню.
Разом із тим, зважаючи на наявність у заявника спеціального правового статусу, суд у даному конкретному випадку знаходить за справедливе прийняти позов до провадження в частині тих вимог, відносно яких наразі не виявлено факту звернення до суду поза межами процесуального строку, згідно з ч.2 ст.122 КАС України.
Згідно з положеннями статті 19 КАС України спір належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з положень ст.ст. 171, 257 КАС України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З огляду на викладене, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, відповідачу необхідно надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду, що випливає з положень ч. 6 ст. 60 КАС України.
Керуючись положеннями ст. ст. 9, 12, 19, 121, 160-162, 169, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Вимоги ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 у справі №520/26545/26 - визнати невиконаними.
Позов в частині позовних вимог, що охоплюють період з 30.12.2025 по 24.02.2026 - повернути.
Прийняти позов до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі №520/26545/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 25.02.2026 з урахуванням обмежень, пов`язаних із бюджетними асигнуваннями, а також нездійснення виплати пенсії у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі №520/11296/25 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 25.02.2026 без урахування обмежень бюджетного асигнування та у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду у справі №520/11296/25.
Витребувати від відповідача у строк для подання відзиву надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.
Встановити строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.
Встановити позивачу строк, не більше трьох днів з дня отримання відзиву на позов, для надання до суду відповіді на відзив, надіславши відповідачу, третім особам копію відповіді на відзив та доданих до нього документів.
Встановити відповідачу строк, не більше трьох днів з дня отримання відповіді на відзив, для надання до суду заперечень на відповідь на відзив, надіславши позивачу, іншому відповідачу, третім особам копію заперечень та доданих до них документів.
Зобов`язати сторін подати письмову заяву про отримання рішення суду електронною поштою на відповідну адресу електронної пошти зазначену у заяві.
Роз`яснити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження.
Роз`яснити позивачу, що він має право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, а відповідач зазначене клопотання має подати в строк для подання відзиву.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за посиланням - http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст.ст. 44, 45, 47, 51, 54, 60, 77, 131, 198, 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, підлягає оскарженню в частині повернення позовної заяви; в іншій частині оскарженню не підлягає.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині повернення позовної заяви подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Cуддя Супрун Ю.О.