Ухвала № 139641979 у справі № 580/8349/26 від 09.09.2026

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 вересня 2026 року Справа № 580/8349/26

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність 2 державного пожежно-рятувального загону головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, яка полягає у неврахуванні при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати 2 державний пожежно-рятувальний загін головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок розміру грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення за 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік та компенсації за невикористані 11 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення за 2022-2024 роки виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та здійснити виплату перерахованих сум за вирахуванням раніше отриманих з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

У зв`язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. В ухвалі судді Черкаського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху зазначено, що період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та передбачає тримісячний строк звернення до суду, з посиланням на відповідні висновки Верховного суду. Також було зазначено, що з позовної заяви вбачається, що позивач звільнився зі служби 25.04.2024. Запропоновано позивачу усунути зазначені недоліки шляхом подачі обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку з належними доказами на її підтвердження.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано заяву про усунення недоліків від 13.08.2026.

В заяві представник позивача зазначив, що початок перебігу строку звернення до суду необхідно пов`язувати з датою отримання відповіді відповідача від 26.06.2026, а не з датою звільнення.

Натомість суддя звертає увагу, що саме по собі отримання відповіді на звернення не свідчить про те, що лише з цього моменту позивач об`єктивно отримав можливість дізнатися про стан розрахунків, проведених з ним при звільненні. Позивача звільнено з військової служби 25.04.2024, а тому саме у зв`язку зі звільненням та проведенням належних при звільненні розрахунків у нього виникла об`єктивна можливість з`ясувати склад, розмір та правильність нарахованих і виплачених йому сум.

При цьому представник позивача, посилаючись на правові висновки Верховного Суду щодо необхідності обчислення строку звернення до суду з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, фактично ототожнює момент, коли позивач почав цікавитися станом своїх прав, із моментом, коли він об`єктивно міг та повинен був дізнатися про їх можливе порушення. Водночас такі поняття не є тотожними.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 наголосив, що позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення свого права: він повинен довести, що не міг дізнатися про таке порушення та саме з цієї причини своєчасно не звернувся до суду. Триваюча пасивна поведінка особи за наявності можливості знати про стан своїх прав не свідчить про дотримання строку звернення до суду.

Більше того, у постановах Верховного Суду від 21.01.2026 у справі № 200/8730/24 та від 18.02.2026 у справі № 400/11972/24, які стосуються питання обчислення строку звернення до суду у спорах щодо грошового забезпечення військовослужбовців, Верховний Суд зазначив, що направлення особою заяви та подальше отримання листа відповідача не змінює моменту, з яким закон пов`язує початок перебігу строку звернення до суду, а лише свідчить про час, коли особа виявила зацікавленість станом своїх прав та почала вчиняти активні дії щодо їх реалізації. Пов`язування початку перебігу строку саме з такою датою фактично є штучно створеною часовою передумовою для звернення до суду залежно виключно від волевиявлення самого позивача.

Верховний Суд також окремо наголосив, що після звільнення з військової служби військовослужбовець вправі звертатися за інформацією щодо складових грошового забезпечення, порядку їх обчислення та підстав ненарахування окремих виплат, однак таке звернення має бути здійснене без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом строку звернення до суду.

Отже, отримання позивачем відповіді від 26.06.2026 не може саме по собі переносити початок перебігу строку звернення до суду на зазначену дату. Інакше початок перебігу встановленого законом строку фактично залежав би виключно від суб`єктивного волевиявлення особи - моменту, коли вона вирішила звернутися до відповідача за відповідною інформацією, що нівелювало б правову природу та мету встановлення строків звернення до суду.

Разом із тим представником позивача не було наведено наведено у заяві від 13.08.26 жодних обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачу після звільнення 25.04.2024 своєчасно з`ясувати правильність проведених з ним розрахунків, не зазначено причин, з яких протягом більш ніж двох років позивач не вчиняв дій, спрямованих на отримання відповідної інформації, а також не надано доказів існування незалежних від його волі обставин, які унеможливлювали вчинення таких дій.

Посилання представника позивача на те, що грошовий атестат не містив усіх відомостей щодо здійснених нарахувань, саме по собі наведеного висновку не спростовує. Відсутність у грошовому атестаті детальної інформації про окремі складові грошового забезпечення могла бути підставою для своєчасного звернення позивача за відповідними відомостями. Однак представник позивача не обґрунтував, у поданій заяві від 13.08.2026, тривалу бездіяльність позивача та не пояснює, чому таке звернення було здійснено через значний проміжок часу після звільнення.

В ухвалі судді від 21.08.26 зазначено, що наведені представником позивача обставини підтверджують лише дату, коли позивач фактично почав вчиняти активні дії з метою з`ясування стану своїх прав, проте не доводять неможливості дізнатися про їх можливе порушення раніше та не свідчать про наявність об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду. Вказаною ухвалою судді надано позивачу можливість належним чином виконати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху та подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду разом з відповідними доказами, у зв`язку із чим продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

26.08.26 до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача фактично не погоджується із висновками, зазначеними в ухвалах судді від 10.08.26 та 21.08.26

Разом з тим, наведені у вказаній заяві доводи не спростовують висновків суду, викладених у вищезазначених ухвалах та не містять нових обставин, які б свідчили про усунення встановлених судом недоліків.

Як установлено суддею, позивач та його представник, незважаючи на наданий достатній строк, не зазначили поважних причин, що перешкоджали звернутись до суду у визначений законодавством строк. Доказів поважних причин також не надано.

При цьому слід звернути увагу, що суддею враховано необхідність забезпечення особі реального доступу до правосуддя та недопустимість надмірного формалізму під час застосування процесуальних норм. Зокрема позивачу було продовжено строк для усунення недоліків, забезпечено достатню процесуальну можливість для усунення встановлених недоліків. Повторно наголошено, які саме відомості позивачем не зазначено. Однак навіть після продовження процесуального строку, позивач відповідних відомостей та доказів суду не надав.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу разом із доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА