ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
09 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/9854/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 620/9854/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/9854/25.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 620/9854/25 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за періоди з 24.02.2022 по 19.05.2023 і з 18.06.2025 по 26.06.2025, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової компенсації за 70 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2023, 2025 роки, грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2025 роки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та одноразової грошової допомоги у разі звільнення в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 39 повних календарних місяців служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 рку № 460, із застосуванням, як розрахункової величини для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 26.06.2025, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової компенсації за 70 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2025 роки, грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2025 роки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та одноразової грошової допомоги у разі звільнення в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 39 повних календарних місяців служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 - з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Від Військової частини НОМЕР_3 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 620/9854/25, у якій просить суд: Скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 114 листопада 2025 року у справі № 620/9854/25 у частині: визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за періоди з 18.06.2025 по 26.06.2025, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2025 рік, грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2025 роки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та одноразової грошової допомоги у разі звільнення в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 39 повних календарних місяців служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460, із застосуванням, як розрахункової величини для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року та зобов`язання Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 18.06.2025 по 26.06.2025, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2025 рік, грошової компенсації за 14 календарних днів невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2025 роки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та одноразової грошової допомоги у разі звільнення в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 39 повних календарних місяців служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460, - з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог за період із 18.06.2025 по 26.06.2025 року, у тому числі вимог щодо перерахунку грошового забезпечення та виплат, право на які виникло або які були нараховані в зазначений період.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що висновок суду, по справі № 620/9854/25, щодо чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 481 у частині внесення зміни до пункту 4 постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, до 18 червня 2025 року моменту набрання чинності рішення Київського окружного адміністративного та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, по справі № 320/29450/24, базується на рішеннях судів, які були чинні на момент розгляду, а відповідно були обов`язковими до виконання на момент вирішення спору. Однак, за результатами касаційного розгляду 16.07.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову якою касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій по справі №320/29450/24 скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. Факт чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 481 у частині внесення зміни до пункту 4 постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 встановлений Верховним Судом, на переконання відповідача, є істотною для справи обставиною, оскільки оклади повинні розраховуватись, виходячи з фіксованої розрахункової величини 1762 гривні, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
Перевіривши вказану заяву, суд зазначає таке.
Приписами частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відповідно до частини 4 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
До того ж судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 КАС, відсутні, а також якщо обставини, визначені цією нормою, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Суд також враховує, що питання застосування частини 2 статті 361 КАС України було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, у тому числі і Великою Палатою Верховного Суду.
У постанові від 07 травня 2020 року у справі №826/7677/17 Верховний Суд зазначав, що необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, є те, що істотні для рішення суду фактичні обставини, які входять до предмета доказування у справі, на час її розгляду існували, але не були і не могли бути відомі ані суду, ані заявникові.
Верховний Суд в ухвалі від 03 березня 2020 року у справі №802/2196/17-а сформулював висновок про те, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами.
Такі висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року справа № 9901/57/19 про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суд зазначає, що заяву про перегляд рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 620/9854/25 обґрунтовано тим, що після ухвалення вказаного рішення та перегляду його в суді апеляційної інстанції, постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасування пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - відмовлено.
Отже, обґрунтування заяви стосуються виключно зміни правового регулювання, а саме фактичне визнання Верховним Судом чинною постанови Кабінету Міністрів України Постанови № 481, що не є нововиявленою обставиною у розумінні вищевикладених норм КАС України та висновків Верховного Суду.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Вищезазначене у сукупності дає підстави дійти висновку, що наведені заявником обставини не відповідають вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не можуть вважатися нововиявленою обставиною у розумінні частини 2 статті 361 КАС України і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.
Крім того, у пункті 33 рішення від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95), у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).
Суд зазначає, що норми статей 361-369 КАС України не передбачають правових наслідків звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за відсутності належних підстав для такого перегляду.
Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на вказане, суд вирішив застосувати за аналогією пункт 1 частини 1 статті 170 КАС України, відповідно до якого суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, у відкритті провадження за заявою Військової частини НОМЕР_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 620/9854/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, слід відмовити.
Подібні наслідки щодо відмови у відкритті провадження у справі про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на стадії вирішення питання про відкриття провадження висловлені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 04 липня 2023 у справі № 800/283/17, Верховним Судом в ухвалах від 22 червня 2023 року у справі № 640/24975/21, від 06 лютого 2023 року у справі № 640/17351/19, від 19 січня 2022 року у справі № 400/3035/19, від 10 серпня 2021 року у справі № 826/23651/15, від 20 вересня 2022 року у справі № 120/1486/20-а, від 07 липня 2021 року у справі № 210/5129/17.
Керуючись статтями 6, 14, 262, 295, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У відкритті провадження за заявою Військової частини НОМЕР_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 620/9854/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи та заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій