"09" вересня 2026 р. Справа № 363/4375/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого-судді Чіркова Г.Є., при секретарі Лещенко І.А., за участі представника стягувача ОСОБА_1 , представника боржника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву про перегляд судового наказу Вишгородського районного суду Київської області від 16 липня 2026 року по справі № 363/4375/26 за нововиявленими обставинами, стягувач - ОСОБА_3 , боржник - ОСОБА_4 ,
встановив:
представник боржника звернувся до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що боржник належним чином приймає участь в утриманні своїх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно та добровільно надає матеріальну підтримку для них, і в подальшому бажає добровільно перераховувати кошти без відкриття виконавчого провадження за судовим наказом, коли стягувач відмовляється надавати картки/банківські рахунки для здійснення перерахування коштів, у зв`язку з чим просила скасувати судовий наказ Вишгородського районного суду Київської області від 16 липня 2026 року у справі 363/4375/26 та відмовити ОСОБА_3 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Представник стягувача подала до суду заперечення, посилаючись на те, що боржник, який проживає окремо від дітей, кошти на їх утримання регулярно та в достатньому обсязі не надавав, а за останні пів року платежі взагалі не здійснювались.
Представник боржника в суді заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами підтримала з наведених у ній підстав та просила її задовольнити.
Представник стягувача просила у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинам відмовити з підстав викладених у запереченнях на вказану заяву.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що 16 липня 2026 року видано судовий наказ про стягнення щомісячно з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13 липня 2026 року до їх повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 та 06 липня 2036 року відповідно.
Згідно вимог ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
Зазначена норма кореспондується із вимогами ч. 5 ст. 183 СК України про те, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Разом з тим звільнення від сплати аліментів та припинення їх виплати може відбутися за правилами ст.ст. 188, 190 СК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Судом встановлено, що судовий наказ від 16 липня 2026 року видано у порядку, передбаченому законом, за заявою стягувача про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, які проживають разом зі стягувачем, тоді як боржник проживає окремо від них.
При цьому визначений судовим наказом розмір аліментів відповідає, як вимогам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, так і положенням ч. 5 ст. 183 СК України.
Посилання представника боржника на те, що боржник належним чином бере участь в утриманні дітей, добровільно надає їм матеріальну допомогу та має намір і надалі сплачувати кошти без відкриття виконавчого провадження на увагу не заслуговують та правового значення при вирішенні справи не мають, законною підставою для скасування судового наказу бути не можуть.
Суд звертає увагу, що стягнення аліментів згідно закону відбувається на майбутнє і буде здійснюватись з 13 липня 2026 року до повноліття дітей.
Отже, сам тільки факт добровільної сплати боржником коштів на утримання дітей, коли стягувач наполягає на не достатності і не регулярності таких надходжень, підставою для скасування судового наказу і відмови в його видачі бути не може.
За таких обставин, підстав для скасування судового наказу за нововиявленими обставинам судом не встановлено, заява представника боржника про це на вимогах закону не грунтується і задоволенню не підлягає, коли скасування судового наказу може призвести до порушення прав та інтересів дітей.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 168, 260, 423, 429 ЦПК України,
ухвалив:
в задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами відмовити та зазначений судовий наказ залишити в силі.
Повний текст ухвали складено 10 вересня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту складання її повного тексту шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Суддя: