У Х В А Л А
10 вересня 2026 року місто Київ
справа № 759/18160/25
провадження № 22-ві/824/72/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід суддів Київського апеляційного суду: Кирилюк Г.М., Ящук Т.І., -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за позовом КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року та на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року, визначено суддів, які входять до складу колегії: Ратнікова В.М. - головуючий суддя, судді, які входять до складу колегії: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
Київський апеляційний суд ухвалами 27 квітня 2026 року відкрив апеляційне провадження в цивільній справі за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року та на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року справу за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року та на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року у справі №759/18160/25 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 червня 2026 року.
Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року відмовлено у допуску до участі у справі в якості представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який не є адвокатом, з огляду на вимоги ст. 19, 60 ЦПК України.
Судом задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 , який просив суд надати йому час для укладення договору з адвокатом, з оголошенням перерви в судовому засіданні.
Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 15 липня 2026 року підтверджується заміна судді Рейнарт І.М. із визначенням судді Ящук Т.І. до складу колегії Ратнікової В.М., Кирилюк Г.М. для розгляду цивільної справи № 759/18160/25 за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року та на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року. Підстава автоматизованої зміни складу колегії: запланована відпустка на дату призначення. Інформація внесена до системи автоматизованого розподілу.
В судовому засіданні 16 липня 2026 року оголошено перерву у розгляді справи до 24 вересня 2026 року.
21 липня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід суддів Київського апеляційного суду Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., Ящук Т.І. від участі у розгляді справи № 759/18160/25 (вхідний 92506 від 21 липня 2026 року).
Заява про відвід обґрунтована тим, що після заміни судді Рейнарт І.М. на суддю Ящук Т.І., що відбулась згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15 липня 2026 року, суддя Ящук Т.І., на думку відповідача ОСОБА_1 , не була підготовлена до апеляційного розгляду цивільної справи № 759/18160/25 до 11 години 16 липня 2026 року, яка складається з п`яти томів, і вона при цьому не заявила про самовідвід, а відтак, суддя Ящук Т.І. підлягає відводу за об`єктивним критерієм безсторонності, адже її непідготовленість до участі у розгляді справи і готовність погодитися з будь-яким рішенням інших суддів зі складу суду є зрозумілою не лише для учасника справи, але і для будь-якого стороннього розумного спостерігача.
Також, у заявника існують сумніви, які свідчать про відсутність безсторонності за об`єктивним критерієм у судді апеляційного суду Ящук Т.І. разом з суддями Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
Зазначає, що суддя Ящук Т.І. була суддею-доповідачем під час апеляційного розгляду іншої цивільної справи № 759/3086/19 за позовом ОСОБА_1 , в тому числі, до КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».
В даній справі, на думку відповідача, суддя-доповідач Ящук Т.І. не виконала свого імперативного обов`язку щодо перерозподілу судових витрат і стягнення судового збору з відповідача на користь Державного бюджету України, тому 11 грудня 2023 року, повторно 12 вересня 2025 року, його представник, а саме юрист Борзих Ю.М., звернувся до апеляційного суду із заявою, в якій просив постановити додаткове судове рішення у справі, яким стягнути з відповідача на користь держави судовий збір. Однак, апеляційний суд у складі судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Немировської О.В., Рейнарт І.М. розглянув заяву 11 грудня 2023 року про розподіл судових витрат без повідомлення (виклику) позивача та його представника у судове засідання та ухвалою від 16 лютого 2024 року залишив її без розгляду. При розгляді повторної заяви від 12 вересня 2025 року замість постанови про відмову в ухваленні додаткового рішення, яка підлягала касаційному оскарженню, 29 грудня 2025 року апеляційний суд у складі судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М. постановив ухвалу про залишення заяви без розгляду. Більше того, апеляційний суд дійшов висновку, що нібито представник позивача ОСОБА_3 зловживає процесуальними правами.
На переконання Щебланіна Ю. М. у судді апеляційного суду Ящук Т.М., до якої приєдналися судді цього суду Кирилюк Г.М. та Рейнарт І.М., виникло вороже ставлення до юриста ОСОБА_3 ще під час розгляду іншої цивільної справи № 759/3086/19.
При цьому, у цій цивільній справі № 759/18160/25, судові рішення, в якій переглядаються, вирішується питання про участь юриста Борзих Ю.М. у представництві інтересів відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за первинним позовом і, на думку відповідача, судді Ящук Т.М., Кирилюк Г.М. і Рейнарт І.М. намагаються не допустити його до участі в її розгляді, хоча ця справа є справою незначної складності, а тому малозначною за змістом п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 квітня 2025 року у цивільній справі № 758/3693/24-ц, який є обов`язковим для врахуванням апеляційним судом згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України, а тому, за змістом ч. 2 ст. 60 цього Кодексу, юрист Борзих Ю.М. має право на участь у розгляді даної справи.
Отже, на думку відповідача ОСОБА_1 у суддів апеляційного суду Ящук Т.І., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М. сформувалося вороже ставлення до юриста ОСОБА_3 ще під час розгляду цивільної справи №759/3086/19, вони безпідставно обвинувачували ОСОБА_3 у зловживанні процесуальними правами, а тому вказані судді підлягають відводу за об`єктивним критерієм безсторонності, адже їхня ворожість до цього юриста є зрозумілою не лише для учасника справи, але і для будь-якого стороннього розумного спостерігача.
Ухвалою Київського апеляційного суду 03 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід Київського апеляційного суду Рейнарт І.М. від участі у розгляді справи №759/18160/25 залишено без розгляду.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід суддів Київського апеляційного суду Кирилюк Г.М., Ящук Т.І. від участі у розгляді справи 759/18160/25 визнано необґрунтованою.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 вересня 2026 року для розгляду питання про відвід визначено суддю Шкоріну О.І.
Питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, та враховуючи доводи заяви про відвід, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.
Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це, навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто замінює докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 6 жовтня 2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року, п.п.103,107).
Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, «Булут проти Австрії» (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та «Томан проти Швейцарії» (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів (п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року (заява № 7577/02).
З огляду на викладене, об`єктивний критерій вимагає від особи, яка подала заяву про відвід судді, доведення доказами факту упередженості судді у розгляді справи, тобто відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заявляючи відвід, заявник повинен навести об`єктивні дійсні обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Особиста безсторонність суддів не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 15 липня 2026 року підтверджується заміна судді Рейнарт І.М. із визначенням судді Ящук Т.І. до складу колегії Ратнікової В.М., Кирилюк Г.М. для розгляду цивільної справи № 759/18160/25 за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року та на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року. Підстава автоматизованої зміни складу колегії: запланована відпустка на дату призначення. Інформація внесена до системи автоматизованого розподілу. З огляду на те, що суддя Рейнарт І.М. не входить до складу колегії суддів з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій справі, Київський апеляційний суд своєю ухвалою від 3 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Рейнарт І.М. залишив без розгляду.
У провадженні судді-доповідача Ящук Т.І., (члени колегії суддя Немировська О.В. та Рейнарт І.М.) на розгляді перебувала цивільна справа № 759/3086/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «К.Енерго», КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», в якій ухвалою від 29 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , про вирішення питання про стягнення судових витрат на користь держави повернуто без розгляду.
В обґрунтування доводів щодо відводу колегії суддів в цій справі Щебланін Ю. М. посилається на те, що, на його думку, у суддів Ящук Т.І., Кирилюк Г.М. сформувалося вороже ставлення до юриста ОСОБА_3 при розгляді цивільної справи № 759/3086/19, оскільки колегією суддів в цій справі не допущено юриста ОСОБА_3 до участі в судовому засіданні в якості представника ОСОБА_1 у малозначній, на думку заявника, справі.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 ЦПК України).
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється в тому числі до положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст.1 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч.1 та 2 ст. 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року, яке оскаржує ОСОБА_1 солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КП ВО Київради заборгованість за спожиті послуги у розмірі 139699, 49 грн, тобто ціна позову перевищує визначену ЦПК України граничну межу тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи наведене, цивільна справа № 759/18160/25 не відноситься до категорії малозначних, а тому рішення колегії суддів щодо недопущення юриста ОСОБА_3 до участі в судовому засіданні в якості представника ОСОБА_1 відповідає вимогам процесуального закону та не є свідченням упередженості та негативного ставлення, про що заявляє ОСОБА_1 .
Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Київського апеляційного суду Кирилюк Г.М., Ящук Т.І. від розгляду даної справи ґрунтується на припущеннях щодо можливої упередженості суддів при розгляді цієї справи, однак аргументи, які б підтверджувати такі твердження є необґрунтованими.
Інші доводи заяви про відвід суддів Київського апеляційного суду Кирилюк Г.М., Ящук Т.І. також не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для відводу суддів з огляду на їх оціночний характер та відсутність доказів упередженості або необ`єктивності цих суддів.
Отже, наведені заявником аргументи свідчать саме про незгоду особи з процедурою розгляду апеляційної скарги , що у значенні вказаних вище імперативних приписів ч.4 ст. 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу. Інші причини зазначені у заяві про відвід також не є обґрунтованими.
Таким чином, наведені стороною, яка заявляє відвід обставини, не можуть бути підставами для відводу членів колегії суддів Кирилюк Г.М та Ящук Т.І.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід членів колегії суддів Київського апеляційного суду: Кирилюк Г.М та Ящук Т.І. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна