УХВАЛА
09 вересня 2026 р. Справа № 520/27856/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 по справі № 520/27856/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам КАС України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Разом з тим, апелянтом не дотримано вимог вказаної норми права, оскільки апеляційна скаргане містить доводів про те, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції.
Фактично, відповідач у апеляційній скарзі зазначив лише про те, що звернувся до органу вищого військового управління про надання письмової згоди на неоскарження рішення суду першої інстанції, однак отримав відповідь, якою його зобов`язано продовжити претензійно-позовну роботу з цією справою.
Разом з цим, будь-яких причин, обґрунтувань та підстав апеляційного оскарження не зазначено.
У пункті 37 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Позовна заява, апеляційна чи касаційна скарги є офіційними формами звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно мають відповідати встановленим до них вимогам щодо їх змісту. Судові рішення (у тому числі рішення про відкриття провадження у справі, апеляційного чи касаційного провадження) не можуть ґрунтуватися на здогадках (припущеннях) про те, який зміст позовних вимог, чим вони обґрунтовані та чим підтверджуються, чим обґрунтовуються вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. Ці та інші вимоги до процесуальних документів є обов`язковими і обов`язок щодо їхнього виконання покладений на позивача як ініціатора звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненої апеляційної скарги із зазначенням обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Також, разом з апеляційною скаргою, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого апелянт зазначає, що у складі військової частини відсутні фахівці юридичної служби, а тому відповідальність щодо організації та керівництво питаннями юридичного забезпечення діяльності військової частини виконується безпосередньо командиром військової частини. У зв`язку з існуючим воєнним станом в Україні, вказані обставини унеможливили своєчасне подання цієї апеляційної скарги та здійснення щоденного моніторингу рішень суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень та в кабінеті системи "Електронний суд", адже забезпечення виконання спеціальних завданням для потреб оборони України має позачергове значення у повсякденній діяльності в у мовах воєнного стану.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає таке.
Так, згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду, прийнято в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін 29.01.2026.
Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 02.03.2026 (з урахуванням вихідних днів).
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Військовою частиною НОМЕР_1 отримано копію рішення 29.01.2026 о 17:28 (неробочий час), а тому датою вручення слід вважати 30.01.2026.
Тобто, останнім днем строку на апеляційне оскарження, в силу наведених вище приписів ч.2 ст. 295 КАС України, є 02.03.2026.
Разом з цим, апеляційну скаргу подано відповідачем до суду 28.08.2026 (направлено через систему "Електронний суд"), тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого ч. 2 ст.295 КАС України.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положеннями ч.ч.2,6 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Отже, законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк та поновити строк, встановлений законом.
Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено відповідними Указами Президента України та який діє на теперішній час.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Таким чином саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу військової частини, що в свою чергу обумовило пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, суд не вбачає поважних причин для його поновлення, оскільки, останній не конкретизував межі впливу запровадження такого стану на роботу працівників Військової частини НОМЕР_1 , що, зокрема, відповідають за своєчасне оскарження судових рішень та не надав належних та допустимих доказів, що це підтверджують. Суд зазначає, що тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
З огляду на наведене, суд вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 .
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 по справі № 520/27856/25, з інших підстав, ніж наведені у клопотанні, заявленому в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання фізичною особою позову немайнового характеру, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 - 3328,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, становив 1331,20 грн., а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті Військовою частиною НОМЕР_1 за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 по справі № 520/27856/26, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідної ставки судового збору за подання документів в електронній формі, становить 1597,44 грн.
В силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Отже, апелянт повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач ГУК в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди у розмірі 1597,44 грн.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.2 ст. 296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 по справі № 520/27856/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз`яснити відповідачу, що недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненої апеляційної скарги із зазначенням обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи, уточненим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 по справі № 520/27856/26, з інших підстав, ніж наведені у клопотанні, заявленому в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку та квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 1597,44 грн.
Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Роз`яснити скаржнику, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.С. Перцова