Справа № 462/8033/26
УХВАЛА
10 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. вивчивши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Дана позовна заява сформована в системі «Електронний суд» та подана суду Ляр Д.Ю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2026 року для розгляду даної справи визначено суддю Бориславського Ю.Л.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява підписана Ляр Д.Ю.
Відповідно до ч.2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 7 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч.1, 3 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч.1, 2 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.62 ЦПК України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
На підтвердження повноважень Ляр Д.Ю. на представництво інтересів АТ КБ «Приватбанк» в суді, зокрема, на звернення до суду із даним позовом, до позовної заяви долучено посадову інструкцію спеціаліста з централізованої претензійно-позовної роботи Департаменту стягнення беззаставних кредитів ГО, витяг з наказу «Наказ про масове переведення працівників Ляр Дмитро Юрійович» та Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником АТ КБ «Приват Банк».
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29.12.2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18.12.2019 року №390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29.12.2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 року у справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 року у справі №2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 року у справі №727/4375/24 року).
При цьому слід зазначити, що не залежно від того, чи є справа малозначною чи ні, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник такої юридичної особи з наданням до суду документів на підтвердження повноважень діяти в судовому процесі.
Враховуючи наведене, до матеріалів позову не надано належних доказів на підтвердження повноважень Ляра Д.Ю., як представника АТ КБ «Приватбанк» на підписання та подання до суду даного позову.
Так, відповідно до долученої до позову посадової інструкції спеціаліста з централізованої претензійно-позовної роботи Департаменту стягнення беззаставних кредитів ГО, фахівець призначається на посаду та звільняється з неї наказом Голови Правління Банку або іншим працівником в межах наданих йому повноважень відповідним наказом Голови Правління Банку.
Водночас, до матеріалів позову не додано відповідних наказів Голови Правління Банку або іншого працівника в межах наданих йому повноважень відповідним наказом Голови Правління Банку, про призначення на посаду Ляра Д.Ю., що суперечить долученій до позову посадовій інструкції спеціаліста з централізованої претензійно-позовної роботи Департаменту стягнення беззаставних кредитів ГО.
При цьому, суд не приймає до уваги долучений до позову витяг з наказу «Наказ про масове переведення працівників ОСОБА_2 », оскільки автором такого вказана ОСОБА_3 , затверджений ОСОБА_4 , проте до такого не долучено відповідного наказу Голови Правління Банку про надані таким особам повноваження.
Крім цього, відповідно до наданої суду Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником АТ КБ «Приват Банк» є голова правління Бьоркнерт Карл Мікаель, повноваження якого обмежені згідно статуту.
До матеріалів позову надано три аркуші статуту АТ КБ «Приват Банк», на яких містяться пункти статуту від 1 до 14 та з 120 до 128 (частково).
При цьому, пункти 1-14, 120-128 статуту (у обсязі, долученому до позову) не містять повного обсягу повноважень (компетенції) голови правління та керівника, а також перелік обмежень повноважень такої особи.
Враховуючи наведене, надання суду статуту АТ КБ «Приватбанк» на трьох аркушах, які не містять переліку обмежень керівника та голови правління АТ КБ «Приватбанку», вказівка у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про обмеження згідно статуту повноважень керівника АТ КБ «Приват Банк» голови правління Бьоркнерт Карла Мікаеля, відсутності наказу Голови Правління Банку або іншого працівника в межах наданих йому повноважень відповідним наказом Голови Правління Банку щодо призначення на посаду Ляра Д.Ю., а тому суд позбавлений можливості перевірити наявність повноважень представника позивача на підписання та подання позовної заяви від імені АТ КБ «Приват Банк».
Згідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відтак, оскільки позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджено належними доказами, її слід повернути.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду у строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя: Бориславський Ю. Л.