Справа № 638/23285/25
Провадження № 2-с/638/370/26
УХВАЛА
Іменем України
10 вересня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 27.11.2025 року Шевченківським районним судом м. Харкова у цивільній справі № 638/23285/25 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу щодо вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з заявою про скасування судового наказу, виданого 27.11.2025 року Шевченківським районним судом м. Харкова у цивільній справі № 638/23285/25 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу щодо вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги.
Матеріали цивільної справи № 638/23285/25 були передані судді Щепіхіній В. В. для розгляду з канцелярії суду 07.09.2026 року.
Суддя, ознайомившись з заявою про скасування судового наказу, вважає, що відповідну заяву необхідно повернути боржнику без розгляду, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першоїстатті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Форма і зміст заяви про скасування судового наказу повинні відповідати вимогам ст. 170 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) наказ, що оспорюється;
5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 ЦПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Разом з тим, суд ураховує, що відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.
Оскільки боржником подано заяву з використанням підсистеми «Електронний суд», її звільнено від обов`язку зазначати відомості про наявність у неї електронного кабінету. Одночасно з цим, боржника не звільнено від обов`язку зазначити у поданій заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника.
Крім цього, боржник не додає до своєї заяви судовий наказ, який бажає скасувати, а тільки зазначає інформацію про нього.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Враховуючи, що при оформленні заяви про скасування судового наказу не дотримано вимог ст. 170 ЦПК України, суд позбавлений можливості розглядати заяву про скасування судового наказу, тому заява ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись вимогами ст.ст. 170-171 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 27.11.2025 року Шевченківським районним судом м. Харкова у цивільній справі № 638/23285/25 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу щодо вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги - повернути без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Щепіхіна В. В.