Справа № 953/11929/26
н/п 2/953/5981/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" вересня 2026 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,
встановив:
24 серпня 2026 року ОСОБА_1 (далі: позивач) звернулась до ОСОБА_2 (далі: відповідач-1), ОСОБА_3 (далі: відповідач-2) з позовом про визнання недійсними правочинів, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
08.09.2026 ухвалою Київського районного суду м. Харкова позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, роз`єднані. Виділені в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання довіреності від 279 від 31.07.2017 недійсною, витребування кв. АДРЕСА_1 .
Розглянувши заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для призначення до розгляду в судовому засіданні, суд зазначає наступне:
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Вимоги до позовної заяви визначені у ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст.185 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 грн.
Статтею ч.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви: майнового характеру ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1 331,20 грн та не більше 16 640 грн.; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 331,20 грн
Згідно п.3 ст.6 Закону України «Про судовий зір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру: визнати 2 довіреності недійсними та одну вимогу майнового характеру.
У позовній заяві позивач зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Так, п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Обов`язковими умовами для застосування положень вказаної норми є спосіб захисту порушеного права, а саме відшкодування шкоди на підставі ст. 1166, 1167 ЦК України; суб`єктний склад, а саме заподіяння відповідачем такої шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У даному випадку предметом позову є не відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, як помилково вважає позивач, а визнання довіреностей недійсними, витребування майна, з чужого незаконного володіння.
Тобто, визначений позивачем спосіб захисту є відмінним від способу порушеного права, який передбачено п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як пільговий в контексті сплати судового збору.
За таких обставин, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 16 640 грн. та за дві вимоги немайнового характеру 2 662,40 грн. (1 331,20*2=2 662,40).
З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Єфіменко