ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19809/26
провадження № 2-к/753/14/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., вивчивши матеріали клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2026 до суду надійшло вищевказане клопотання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2026 року, матеріали клопотання було передано до провадження судді Шаповалової К.В.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Приписами ч. 8 ст. 19 ЦПК України, врегульовано, що до юрисдикції загальних судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, іноземного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно з ч. 1 ст. 471 ЦПК України, рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні; 3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Приписами ч. 3 ст. 466 ЦПК України, врегульовано, що якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Згідно з пп. 4 п. 1 ч. 2 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз`яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом клопотання представник заявника зазначає, що на підставі п.15 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» заявник звільнений від сплати судового збору.
Так, у відповідності до п.15 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Суд зауважує, що клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подане до суду представником заявника, не має жодного відношення до спорів, які стосуються визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Суд вбачає, що скоріш за все представником заявника, при обґрунтуванні доцільності звільнення заявника від сплати судового збору мався на увазі пункт п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», де, зокрема, зазначено, що судовий збір не справляється за клопотанням про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.
Разом із тим, суд зауважує, що на спірні правовідносини не розповсюджується положення п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії не укладено міжнародного договору, яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору (за ставками визначеними п. 1) ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір») або надати документи, які підтверджують наявність підстав для звільнення від такої сплати.
Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки положеннями цього Кодексу, які регулюють питання щодо розгляду клопотань про визнання рішення іноземного суду, зокрема, не врегульоване питання про залишення такого клопотання без руху, суд вважає за доцільне у даному випадку застосувати положення частини дев`ятої статті 10 ЦПК України.
Виходячи з наведеного клопотання слід залишити без руху і надати заявнику строк п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків: надати докази сплати судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2026 рік становить 665,60 грн.
Керуючись ст.ст.260, 462, 466 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання заявником даної ухвали.
Роз`яснити заявнику, що у випадку не усунення недоліків, зазначених в цій ухвалі суду, клопотання буде повернуто заявнику без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Шаповалова