Справа № 358/1441/26 Провадження № 2/358/1167/26
УХВАЛА
(про закриття провадження у справі)
09 вересня 2026 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Буравової К.І.,
за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
УСТАНОВИВ:
До Богуславського районного суду Київської області звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.07.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 73).
На підставі ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 ..
Відповідно до отриманої відповіді за № 3076301 від 24.07.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації: 10.10.1996 (а.с. 75).
Ухвалою судді від 29.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 09 вересня 2026 року о 14 год. 00 хв. (а.с.78-80).
20.08.2026 після відкриття провадження у справі, через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Андрущенка М.В. до суду надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та повернення сплаченого судового збору (а.с. 88-92).
У судове засідання, призначене на 09.09.2026, представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У заяві від 20.08.2026 представник позивача просив розглядати клопотання про закриття провадження по справі за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 09.09.2026, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.
На переконання суду неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та заяву представника позивача, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 22 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № [номер приховано] від 07 березня 2025 року в розмірі 40 644,00 грн.
Ухвалою суду від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі.
20 серпня 2026 року, тобто після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, відповідач у повному обсязі погасив заборгованість, яка становила предмет заявлених позовних вимог. Надходження коштів підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» від 20 серпня 2026 року, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № [номер приховано] від 07 березня 2025 року відсутня.
Того ж дня представник позивача Андрущенко М.В. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору та просив повернути позивачу сплачений при пред`явленні позову судовий збір.
Таким чином, заборгованість, про стягнення якої пред`явлено позов, погашена відповідачем у повному обсязі після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі. Позивач підтвердив отримання коштів, а матеріали справи не містять відомостей про наявність між сторонами інших неврегульованих питань у межах предмета цього позову.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відсутність предмета спору означає припинення існування об`єкта спірного матеріального правовідношення, щодо якого виник правовий конфлікт, унаслідок чого подальший розгляд заявлених вимог по суті не може забезпечити ефективного судового захисту.
У постанові від 15 липня 2026 року у справі № 345/5838/25, провадження № 61-3489св26, Верховний Суд зазначив, що прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін або настання обставин, унаслідок яких між сторонами не залишилося неврегульованих питань чи сторони самостійно врегулювали спірні питання.
Пославшись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, від 07 вересня 2022 року у справі № 910/22858/17, провадження № 12-5гс22, постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, провадження № 61-3438сво21, та інші судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про можливість закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору також у разі, коли предмет спору існував на момент його виникнення, але припинив існування під час розгляду справи, за умови, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань. Такий підхід Верховний Суд також застосував у постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 369/7426/24, провадження № 61-780св26.
Оскільки відповідач після пред`явлення позову та відкриття провадження повністю виконав заявлену до нього вимогу, позивач підтвердив отримання коштів, а між сторонами не залишилося неврегульованих питань у межах предмета позову, суд дійшов висновку, що предмет спору припинив існування. Тому заява представника позивача в частині закриття провадження підлягає задоволенню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат та повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Частиною третьою статті 142 ЦПК України передбачено, що в разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Отже, вирішальним для покладення судових витрат на відповідача є наявність причинного зв`язку між непідтриманням позивачем заявлених вимог та їх задоволенням відповідачем після пред`явлення позову.
У постанові від 15 липня 2026 року у справі № 345/5838/25, провадження № 61-3489св26, Верховний Суд зазначив, що право позивача на відшкодування за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, виникає не лише у випадку відмови позивача від позову внаслідок задоволення відповідачем позовних вимог після його пред`явлення, а й у випадку закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо така відсутність виникла внаслідок задоволення відповідачем позовних вимог.
Подібний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 березня 2026 року у справі №917/1161/25, відповідно до якого передбачені процесуальним законом поняття «відмова позивача від позову» та «позивач не підтримує своїх вимог» не є тотожними. Позивач може не підтримувати вимоги як шляхом відмови від позову, так і внаслідок припинення існування предмета спору. Для вирішення питання про судові витрати визначальним є те, що заявлені вимоги після пред`явлення позову були задоволені відповідачем.
Верховний Суд також наголосив, що розподіл судових витрат є обов`язком суду, який повинен здійснити їх належний розподіл як за заявою учасника справи, так і з власної ініціативи, забезпечивши захист майнових інтересів сторін та державного бюджету.
У цій справі звернення позивача до суду та сплата ним судового збору були спричинені невиконанням відповідачем зобов`язання до пред`явлення позову. Позивач не підтримує заявлених вимог унаслідок їх повного задоволення відповідачем після звернення до суду, що відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України є підставою для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати позивачу понесені судові витрати.
При зверненні до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 40 від 21 липня 2026 року.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору за клопотанням особи, яка її сплатила, повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі, крім випадку, коли провадження закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і таку відмову прийнято судом.
Водночас одночасне повернення позивачу судового збору з державного бюджету та стягнення цієї ж суми з відповідача призвело б до подвійного відшкодування одних і тих самих судових витрат.
Оскільки спір виник унаслідок невиконання відповідачем зобов`язання до пред`явлення позову, а заявлені вимоги задоволені ним лише після відкриття провадження у справі, понесені позивачем витрати мають бути відшкодовані відповідачем, а не за рахунок коштів державного бюджету.
За таких обставин заява представника позивача підлягає частковому задоволенню: провадження у справі необхідно закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору, у поверненні судового збору з Державного бюджету України - відмовити, а судовий збір у розмірі 2 662,40 грн - стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА».
На підставі викладеного, керуючись статтею 133, частиною третьою статті 142, пунктом 2 частини першої та частиною другою статті 255, статтями 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» Андрущенка М.В. про закриття провадження у справі та повернення судового збору задовольнити частково.
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» про повернення судового збору з Державного бюджету України - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію позовної заяви з додатками залишити в матеріалах справи.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К. І. Буравова