465/4856/26
2-др/465/72/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Баран О.І.,
з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву представника позивача, адвоката Яроша Владислава Вікторовича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом:
позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кінескоп» (код ЄДРПОУ: 43337060, місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73а),
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
предмет позову: стягнення заборгованості із сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території,
в с т а н о в и в:
20 травня 2026 року представник позивача, адвокат Ярош Владислав Вікторович, звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить суд
стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кінескоп», заборгованість в загальній сумі 56 666,17 грн, що складається із:
54 515,67 грн. заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території;
2 150,50 грн. заборгованості із сплати внеску на закупівлю, встановлення та налаштування лічильника води.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, із роз`ясненням права заявляти клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (ч. 7 ст. 279 ЦПК України). Встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 05.08.2026 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кінескоп» 56 666 (п`ять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 17 копійки заборгованості та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.
Повний текст рішення складено 05.08.2026.
11 серпня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача від 10.08.2026, адвоката Яроша Владислава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат (а.с. 76-86).
До заяви представник позивача долучив копії документів, а саме:
- Договору про надання правової допомоги №31/03-26 від 31.03.2026, із Додатком №1 до нього;
- Акта наданих послуг №20/05-26Б-2 від 20.05.2026;
- довідку від 11.06.2026 про здійснення повного розрахунку на суму 35 000,00 грн;
- детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом Ярошем В.В.;
- докази направлення заяви відповідачу.
Заяву передано судді 24.08.2026 у перший робочий день, після виходу із відпустки.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28.08.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.09.2026.
У судове засідання, призначене на 11.09.2026 учасники справи не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник позивача, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, просив про розгляд заяви без його участі (а.с. 94-96).
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням приписів ч. 4 ст. 270 ЦПК України, завчасного повідомлення всіх учасників справи про час і місце проведення судового засідання, стислих строків розгляду заяви та неможливість призначення заяви до розгляду без накладення на інші уже призначені до розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви без участі сторін та їх представників.
У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та заяву представника позивача, дослідивши докази, якими він обґрунтовує заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов таких висновків.
Згідно з ст.ст.133,134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частинами 1-6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.1-3 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21 виклав наступний висновок щодо застосування наведених норм:- «з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п`ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду».
Отож, до заяви представник позивача долучив копії документів, а саме:
- Договору про надання правової допомоги №31/03-26 від 31.03.2026, із Додатком №1 до нього;
- Акта наданих послуг №20/05-26Б-2 від 20.05.2026;
- довідку від 11.06.2026 про здійснення повного розрахунку на суму 35 000,00 грн;
- детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом Ярошем В.В.;
- докази направлення заяви відповідачу.
Суд враховує, що рішення суду ухвалене 05.08.2026, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п`яти днів після його ухвалення (10.08.2026). Докази датовані за період 31.03.2026 - 11.06.2026, до моменту ухвалення рішення суду.
Зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до ухвалення рішення.
У справі №285/5547/21 Верховний Суд урахував, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27 грудня 2022 року, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п`яти днів після його ухвалення (03 січня 2023 року). Докази були датовані за період з 09 грудня 2021 року до 03 серпня 2022 року, тобто до моменту ухвалення рішення суду першої інстанції; погодився з позицією суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки її зміст не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
Верховний Суд неодноразово посилався на вказані висновки (постанови від 25.09.2024 у справі №910/1007/22, від 12.12.2024 у справі №911/826/23, від 28.01.2025 у справі №910/5810/24, від 16.04.2025 у справі №910/14752/23).
Детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом Ярошем В.В. від 06.08.2026 у цій справі датується після ухвалення рішення у справі (05.08.2026), отже суд вважає за можливе здійснити перевірку цього доказу і надати йому відповідну оцінку.
Відповідно до указаного одностороннього документа, адвокатом здійснено: юридичний аналіз (у тому числі аналіз судової практики) матеріалів щодо спору, формування правової позиції, узгодження її із замовником; підготовку позовної заяви, формування додатків та подання позовної заяви з додатками до суду, а також надсилання копій наданих суду документів відповідачу (а.с. 84). Тобто, представником позивача зазначено про той обсяг послуг, який передував зверненню до суду з указаним позовом.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI.
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (додаткова постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, постанови Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №911/1927/24, від 26.06.2025 у справі №917/1383/24, від 17.06.2025 у справі №920/1481/23, від 09.12.2021 у справі №922/3812/19).
Керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви представника позивача, адвоката Яроша Владислава Вікторовича, про ухвалення додаткового рішення у справі № 465/4856/26, - відмовити .
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України
Суддя: Баран О.І.