Дата документу 10.09.2026
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________
Єдиний унікальний № 336/7141/25 Головуючий у 1 інстанції Звєздова Н.С.
Провадження № 22-ц/807/1904/26 Суддя доповідач Салтан Лілія Геннадіївна
УХВАЛА
10 вересня 2026 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Салтан Л.Г. ,
суддів: Кочеткової І.В., Полякова О.З,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання про повернення до суду першої інстанції для належного оформлення цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 22 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
29 липня 2025 року представник позивача - адвокат Тимошенко А.В., через підсистему «Електронний суд», звернувся до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов обґрунтовано тим, що 12.12.2024 о 17:45 год. у м. Запоріжжі по вул. Перемоги, буд. 65, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 , рухаючись на дозволений сигнал світлофора, не надав можливості закінчити проїзд перехрестя транспортному засобу «Dacia Logan», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який вже знаходився на перехресті, та допустив із ним зіткнення.
Постановою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя №335/13903/24 від 04.02.2025 ОСОБА_3 визнано винним за ст.124 КУпАП. Станом на сьогоднішній день вищевказана постанова не оскаржена та набрала законної сили.
Внаслідок вищевказаного ДТП, автомобіль «Dacia Logan» НОМЕР_2 який належить позивачу на праві приватної власності і знаходився під його керуванням зазнав механічних ушкоджень, чим останньому було завдано матеріальних збитків
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на підставі полісу обов`язкового страхування ЕР.218898211 від 16.01.2024, ліміт страхового відшкодування складає 160000,00 гривень.
У передбачені законом строки, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 звернулись до страховика ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявами про настання страхового випадку та здійснення страхового відшкодування. У результаті чого, після проведення огляду транспортних засобів страховиком складено страховий акт, відповідно до якого ОСОБА_1 нараховано та виплачено страхове відшкодування у розмірі 21 343,78 грн.
Не погоджуючись із рішенням прийнятим страховою компанією, позивач ОСОБА_1 замовив висновок щодо вартості матеріального збитку заподіяного йому як власнику транспортного засобу «Dacia Logan», д/н НОМЕР_2 , у ФОП « ОСОБА_4 », відповідно до якого розмір витрат на проведення відновлюваного ремонту пошкодженого КТЗ «Dacia Logan», д/н НОМЕР_2 , з урахуванням зносу, зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість на дату ДТП 12.12.2024, становить 52 834,15 грн.
Зазначений висновок разом із заявою про доплату страхового відшкодування, 04.07.2025 направлено до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», однак страхова компанія повідомила про відсутність підстав для перегляду рішення та проведення доплати страхового відшкодування.
Проте, не зважаючи на негативну відповідь, 23.07.2025 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило доплату ОСОБА_1 на суму 9 711,23 грн., загальна сума виплаченого страхового відшкодування становить 31 055,01 гривень з якою позивач не погоджується, а тому просить стягнути зі страхової компанії недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 21 779,14 гривень (52834,15грн.-21055,01 грн.).
Крім того, позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що внаслідок ДТП він зазнав значеного стресу, його життєвий устрій порушено, користування транспортним засобом є неможливим у зв`язку з відсутністю коштів на його ремонт, тому просив стягнути з винуватця ДТП ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 гривень.
Крім означених сум, просив стягнути судові витрати, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 968,96 гривень, витрат за проведення оцінки матеріального збитку у розмірі 5000,00 гривень, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 гривень.
Ухвалою суду від 11.12.2025 клопотання представника позивача задоволено, призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі зупинено.
23.03.2026 від представника позивача адвоката Тимошенка А.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог з урахуванням проведеного експертного дослідження № СЕ-19/108-25/28301-АВ від 27.02.2026, просив стягнути суму страхового відшкодування у розмірі 24 481,38 гривень.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 22 червня 2026 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 гривень.
Стягнуто пропорційно з ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 51,84 гривень з кожного, а всього 103,68 гривень.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 13 липня 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Тимошенка Андрія Володимировича подав апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції при його ухваленні, просивскасувати рішення від 22.06.2026 в частині відмови у стягненні з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 18967,69 грн недоплаченого страхового відшкодування та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 18967,69 грн недоплаченого страхового відшкодування; змінити рішення в частині розподілу судових витрат та стягнути з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 6418,08 грн. витрат на судову транспортно-товарознавчу експертизу та 5000,00 грн. витрат на проведення оцінки матеріального збитку; судовий збір у розмірі 968,96 грн. і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн. розподілити між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_3 пропорційно до задоволених позовних вимог щодо кожного з них та з урахуванням зв`язку наданих послуг із відповідними вимогами. Також просив стягнути з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 1162,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та понесені витрати на професійну правничу допомогу. в суді апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.06.2026 просив залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неправильно надана оцінка висновку судового експерта, фактично суд замінив спеціальне дослідження власною оцінкою технічного питання, безпідставно відхиливши висновок судового експерта.Експерт Запорізького НДЕКЦ МВС України безпосередньо оглянув автомобіль, дослідив матеріали справи та здійснив розрахунок із застосуванням Методики товарознавчої експертизи й оцінки колісних транспортних засобів і програмного комплексу Audatex.Висновок містить конкретні вихідні дані, формулу та однозначний числовий результат. Експерт не визначав діапазону значень і не наводив альтернативних розрахунків.Словосполучення «може складати» є формою викладення результату оціночного дослідження, оскільки вартість визначалася розрахунковим методом станом на дату ДТП. Воно не свідчить про приблизність, імовірність або недостовірність визначеного експертом результату.Суд першої інстанції не проаналізував зміст розрахунків, а безпідставно ототожнив словосполучення «може складати» з відсутністю достовірного розрахунку, чим порушив вимоги статті 89 ЦПК України.
Відповідно до платіжних документів ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплатило позивачу 21343,78 грн та додатково 9711,23 грн, що сукупно становить 31055,01 грн. Суд першої інстанції помилково зазначив про виплату 31103,81 грн, ототожнивши розрахований страховиком розмір відшкодування з фактично здійсненими платежами. Платіжні документи виплату такої суми не підтверджують. Таким чином, недоплачена частина страхового відшкодування становить: 50 022,70 грн - 31 055,01 грн = 18 967,69 грн. У цій апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує рішення лише в частині відмови у стягненні 18967,69 грн. Ця сума перебуває в межах первісної вимоги про стягнення 21 779,14 грн, тому скаржник не заявляє нової вимоги та не змінює предмету або підстав позову, а визначає межі апеляційного оскарження відповідно до статті 367 ЦПК України. Отже, висновок суду про недоведеність вимоги до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» є помилковим, а недоплачене страхове відшкодування у розмірі 18 967,69 грн підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 14 липня 2026 року для розгляду цієї справи визначений головуючий суддя (суддя-доповідач) Салтан Л.Г. та склад колегії суддів: Кочеткова І.В., Поляков О.З.
Ухвалою від 14 липня 2026 року, постановленою суддею-доповідачем Салтан Л.Г., вказану справу витребувано у суду першої інстанції.
16 липня 2026 року вищезазначена справа надійшла до апеляційного суду.
Ухвалою від 20 липня 2026 року, постановленою суддею-доповідачем Салтан Л.Г., вказану апеляційну скаргу залишено без руху.
22 липня 2026 року ОСОБА_1 усунуто недоліки апеляційної скарги.
Ухвалами апеляційного суду від 24липня 2026 року, апеляційне провадження відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, на підставі положень ч.1 ст. 369 ЦПК України.
04 вересня 2026 року від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - Павлюка В.С. через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
10 вересня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка А.В. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зняття справи з апеляційного розгляду та її повернення до суду першої інстанції для належного оформлення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Під час судового провадження у суді першої інстанції позивач ОСОБА_1 зокрема просив стягнути на свою користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу. За змістом мотивувальної частини рішення суду вищезазначені вимоги були розглянуті по суті, проте у резолютивній частині рішення судом не вирішено питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України зазначений недолік має бути усунений шляхом ухвалення додаткового рішення.
При вищевикладених обставинах, враховуючи що визначення розподілу понесених витрат на правничу допомогу є, серед іншого вимогами апеляційної скарги, цивільна справа із апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 22 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,підлягає поверненню до суду першої інстанції для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. 365, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року по справі №263/4637/18, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Вищезазначену цивільну справу із апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 22 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,зняти з апеляційного розгляду та повернути справу до суду першої інстанції.
Надати строк для усунення недоліків до 23 вересня 2026 року, після чого справу направити до Запорізького апеляційного суду.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: Л.Г. Салтан
Члени колегії:
Суддя: І.В. Кочеткова
Суддя: О.З. Поляков