11.09.2026 Справа № 756/5756/26
УКРАЇНА
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
_________________________________________________________________________
Унікальний №756/5756/26
Провадження №2-о/756/287/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря Загороднюк В.В.,
представника заявника
в режимі ВКЗ адвоката Кучер Ю.В.,
представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 адвоката Корзнікова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства,
УСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду із заявою у якій просить встановити факт того, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 та вказував, що встановлення вказаного факту необхідно заявнику для встановлення родинних відносин та прийняття спадщини після померлого.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14.04.2026 відкрито окреме провадження.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14.05.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22.06.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи ОСОБА_3
13.05.2026 від представника заінтересованої особи ОСОБА_1 надійшла заява про залишення заяви про встановлення факту батьківства без розгляду з підстав того, що останній є сином померлого ОСОБА_5 , який тяжко хворів. Після смерті батька ОСОБА_1 було організовано та оплачено поховання, а також ініційовано питання про заведення спадкової справи. Заявник не брав участі у житті померлого, не надавав допомоги та не підтримував його під час тривалого лікування, а звернення до суду з вказаною заявою зумовлене виключно бажанням отримати спадкову масу, а тому представник просив суд заяву про встановлення факту батьківства залишити без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право.
У зв`язку з надходженням вищевказаної заяви судом було поставлено на обговорення питання про залишення заяви без розгляду.
Представник заявника у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про залишення заяви без розгляду у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 не є спадкоємцем першої черги, а тому відсутні підстави для залишення заяви про встановлення факту батьківства без розгляду з підстав того, що між спадкоємцями першої черги відсутній спір про право, а наявність інших спадкоємців не свідчить про наявність такого спору. Окрім того вказувала, що фактично, можливість вирішення питання про встановлення батьківство заявника в порядку позовного провадження вирішувалося Дніпровським районним судом м. Києва який прийшов до висновку про те, що вказане питання підлягає розгляду в порядку окремого провадження, що підтверджується ухвалами зазначеного вище суду.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву про залишення заяви про встановлення факту батьківства без розгляду підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та вказував, що ОСОБА_1 здійснював догляд за померлим, організовував та оплачував поховання, в той час коли заявник не піклувався про померлого, не надавав допомоги, не підтримував його під час тривалого лікування та не був присутній на похоронах. Окрім того, твердження про те, що померлий ОСОБА_5 не є біологічним батьком ОСОБА_1 належним чином не встановлено та не підтверджено належними доказами. Під час ухвалення рішення Мінським районним судом міста Києва від 15.10.1997 про оскарження батьківства питання про біологічне споріднення фактично не вирішувалося, а тому вважає, що вказаний спір має розглядатись у порядку позовного провадження.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав заяву про залишення заяви про встановлення факту батьківства без розгляду, просив задовольнити та вказував, що між спадкоємцями наявний спір про право. Окрім того вказував на те, що право на спадкування ОСОБА_3 ніким не оспорюється, її родинний зв`язок із померлим підтверджується наданими нотаріусу доказами, а питання про біологічне споріднення як заявника так і заінтересованої особи, підлягає встановленню у порядку позовного провадження.
Інший учасник у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників заявника та заінтересованих осіб, суд вважає встановленими наступні обставини.
Положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлено позицію диспозитивності цивільного судочинства, а саме передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої ст. 12, частини першої ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Пунктом п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам дано роз`яснення, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Як було зазначено вище, порядок встановлення фактів в порядку окремого провадження застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів є те, що це не пов`язане з вирішенням спору про право цивільне (постанова Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №302/991/19).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 просить суд встановити, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його біологічним батьком задля підтвердження між ними родинного зв`язку та реалізації права на спадщину.
Як убачається з матеріалів спадкової справи №1/2026 відносно майна померлого ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини звернулись: 21.01.2026 син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 син - ОСОБА_4 та 18.05.2026 тітка - ОСОБА_6 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 15.01.2014 реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції у Хмельницькій області на підставі рішення Мінського нарсуду міста Києва від 15.10.1997 було виключено відомості про батька, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з тим, сторона заінтересованої особи ОСОБА_1 в т.ч. вказує, що кровна спорідненість заявника із померлим у встановленому законом порядку не встановлена, ОСОБА_1 не визнає право заявника на отримання спадщини та вказує, що заявник не брав жодної участі в житті померлого, за життя, не надавав йому жодної допомоги та не підтримував під час тяжкого лікування, участі в організації поховання не брав та йому не відоме місце такого поховання. Додатково наголошував, що матеріали справи не містять відомостей про те, що померлий не є біологічним батьком ОСОБА_1 оскільки, під час ухвалення рішення Мінським районним судом м. Києва від 15.10.1997 така обставина не встановлювалася, і саме вона, має вирішальне значення для правильного вирішення поставленого перед судом питання. Інших доказів про кровне споріднення між заявником та померлим, матеріали справи не містять.
Окрім того, заявлений факт також заперечується іншим спадкоємцем, а саме тіткою померлого - ОСОБА_6 яка, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, є єдиним спадкоємцем, який звернувся із заявою про прийняття спадщини і, право на спадкування якого не оспорюється. Представник, в процесі розгляду справи, позицію представника іншої заінтересованої особи підтримав у повному обсязі та наголошував, що факт відсутності саме кровної спорідненості між спадкодавцем та ОСОБА_1 не встановлювалася, рішення Мінського районного суду м. Києва від 15.10.1997 посилань, саме на ці обставини, не містить.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2024 справа №545/844/23 зроблено висновок, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22)).
Посилання сторони заявника на те, що він звертався до Дніпровського районного суду м. Києва із позовною заявою про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження і, судом позовну заяву було повернуто із зазначенням необхідності встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження, до уваги не береться, оскільки із матеріалів справи убачається, що дійсно, заявник звертався до Дніпровського районного суду м. Києва із зазначеною вище позовною заявою однак, ухвалою від 06.03.2026 позовну заяву було залишено без руху, а ухвалою від 30.03.2026 було задоволено заяву представника заявника про повернення позовної заяви.
Таким чином суд вважає, що сторона заявника при зверненні до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про відкликання позовної заяви до вирішення питання про відкриття провадження у справі, реалізувала свої процесуальні права на власний розсуд, що узгоджується із приписами ст. 12 ЦПК України та не підтверджує жодних обставин.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 заперечують право заявника на отримання спадщини після смерті ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір про право, тому, подана заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 259, 263- 265, 293-294, 315, 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 26089032, місцезнаходження: м. Київ, просп. Оболонський, буд. 28-В), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) про встановлення факту батьківства - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення суддею.
Повний текст ухвали складено 11.09.2026.
Суддя Олексій ДИБА