Справа № 766/2292/26
н/п 2-а/766/286/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває зазначена адміністративна справа.
Ухвалою суду від 12.03.2026 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання 11.05.2026 року позивач та представник позивача не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомили, поважності причин неявки за матеріалами справи не убачається, у зв`язку з чим, слухання справи було відкладене на 27.08.2026 року.
27.08.2026 року вдруге в судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, роз`ясненні наслідки повторної неявки в судове засідання сторони позивача, про причини неявки не повідомили, поважності причин неявки за матеріалами справи не убачається. Заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача не надано.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно ч.2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно з частиною третьою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 5статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами КАС України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Заяви про розгляд справи у відсутність позивача до суду надано не було.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020р. № 658/1141/18.
Згідно до п. 4 ч. 1ст. 240 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України та залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 205, 240, 248, 256, 293-295 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом шляхом подачі в 15-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Суддя С.І.Майдан