МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
Справа № 638/10126/26
Провадження № 2/210/2636/26
У Х В А Л А
іменем України
08 вересня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючої - судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Комбарової Д.С.,
розглянувши згідно з вимогами частини 2 ст. 247 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Вказана позовна заява надійшла до Металургійного районного суду міста Кривого 21 липня 2026 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Харкова за підсудністю.
Ухвалою суду від 24 липня 2026 року цивільну справу за вказаним позовом прийнято до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням.
08 вересня 2026 року від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову, оскільки відповідачем у повному обсязі сплачено суму боргу після відкриття провадження у справі.
Дослідивши зазначені клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи та прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі сплачено заборгованість у повному обсязі.
Таким чином, на час вирішення питання про подальший рух справи заборгованість, стягнення якої є предметом заявлених позовних вимог, відповідачем погашена у повному обсязі.
Верховним Судом у Постанові від 15 листопада 2023 року у справі №522/3680/22 (провадження №61-12919св23) викладено правову позицію, згідно якої логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування.
В п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України закріплено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Враховуючи відмову позивача від позову внаслідок відсутності предмету спору сплату відповідачем заборгованості в повному обсязі, суд вважає можливим провадження в зазначеній цивільній справі закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у статті 142 ЦПК України.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина перша статті 142 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.
Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06 травня 2026 року у справі №726/2253/25 (провадження №61-13391св25).
Розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України) є імперативною нормою для суду, який за результатом розгляду справи розподіляє судові витрати як за заявою учасника справи, так і з власної ініціативи.
Частина перша статті 142 ЦПК України є загальною процесуальною нормою, а частина третя цієї статті є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює наслідки відмови позивача від позову.
Спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (див.: пункт 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19).
Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості після пред`явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, зокрема, судового збору.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 15 липня 2026 року у справі №345/5838/25 (провадження № 61-3489св26), а також у постанові від 05 серпня 2026 року у справі № 953/10140/25 (провадження № 61-7158 св 26).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, а також стягнути з відповідача ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн., відповідно до квитанції №53674839843 від 09.04.2026 року.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, ст. 7 Закону України, «Про судовий збір», -
УХВАЛИВ:
Провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що дорівнює 2662,40 гривень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О. В. Чайкіна