Справа № 355/2235/26
Провадження № 2/355/1740/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2026 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі у складі судді Цирулевської М. В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Ізобільне» про визнання недійсними рішення загальних зборів та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
09 вересня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла означена позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2026 головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є учасником садівницького товариства як власник земельної ділянки № НОМЕР_1 на території Садівницького товариства «Ізобільне» (надалі також СТ «Ізобільне»), право власності на яку перейшло до нього в порядку спадщини за заповітом після смерті батька - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За доводами позовної заяви, як власник земельної ділянки, розташованої в межах території товариства, та особа, яка фактично здійснює розрахунки і сплачує членські, цільові внески та платежі за спожиту електроенергію на користь СТ «Ізобільне», позивач є учасником правовідносин усередині товариства та споживачем його послуг.
Відповідно до п. 4.1 Статуту СТ «Ізобільне» члени товариства та особи, які користуються інфраструктурою, мають право на захист своїх прав. Водночас, органи управління товариства зобов`язані діяти на підставі закону та Статуту.
29.08.2026 відбулися загальні збори членів СТ «Ізобільне», на яких були прийняті рішення, оформлені відповідним протоколом, номер та точна дата якого позивачу невідомі через ненадання їх правлінням для ознайомлення.
Позивач вважає, що вказані загальні збори були скликані та проведені, а рішення на них прийняті з грубим порушенням вимог законодавства України та положень Статуту СТ «Ізобільне», у зв`язку з чим рішення загальних зборів СТ «Ізобільне» підлягають скасуванню в судовому порядку.
Підставою недійсності рішень загальних зборів СТ «Ізобільне» позивач зазначає відсутність кворуму, відсутність повноважень у керівника відповідача на скликання загальних зборів, невідповідність довіреностей представників, які брали участь у загальних зборах, вимогам чинного законодавства України.
Окрім порушень під час проведення загальних зборів 29.08.2026, позивач наполягає на неправомірності попередніх рішень загальних зборів товариства (прийнятих приблизно рік тому), якими для споживачів було штучно та неправомірно підвищено тариф на електроенергію порівняно з офіційними державними (фіксованими) тарифами постачальника універсальних послуг (Обленерго). Зважаючи на неправомірність таких рішень загальних зборів СТ «Ізобільне», доводи щодо чого наведені в позовній заяві, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок сплачених коштів за спожиту електроенергію.
При цьому, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить витребувати у відповідача Садівницького товариства «Ізобільне» (в особі голови правління Бєляєва С. Ю.) такі докази:
- належним чином завірену копію діючого (останньої зареєстрованої редакції) Статуту Садівницького товариства «Ізобільне»;
- належним чином завірену копію Протоколу загальних зборів членів СТ «Ізобільне», що відбулися 29.08.2026;
- належним чином завірену копію відомості (листа реєстрації) осіб, присутніх на вказаних оскаржуваних загальних зборах від 29.08.2026 року, із зазначенням їх підписів;
- належним чином завірені копії всіх письмових довіреностей (уповноважень), на підставі яких треті особи (представники) брали участь у голосуванні на оскаржуваних загальних зборах від імені членів товариства, із обов`язковим наданням копій документів, що підтверджують їх нотаріальне посвідчення (або документи, прирівняні до нотаріальних відповідно до ст. 245 ЦК України);
- у разі проведення ОСОБА_3 загальних зборів щодо власного переобрання (обрання) головою правління товариства - належним чином завірені копії протоколу таких зборів, листа реєстрації (відомості) учасників, офіційного списку членів товариства на момент таких зборів, а також копії всіх довіреностей (із документами про їх нотаріальне посвідчення), на підставі яких здійснювалося голосування на цих зборах;
- належним чином завірену копію письмової заяви про вступ до СТ «Ізобільне» ОСОБА_2 (щодо земельної ділянки № 80), а також належним чином завірену копію протоколу загальних зборів (або рішення правління), яким його було прийнято до членів товариства;
- належним чином завірену копію офіційного списку (реєстру) членів СТ «Ізобільне», який був затверджений та діяв станом на дату проведення оскаржуваних зборів;
- належним чином завірені копії абсолютно всіх протоколів загальних зборів садівницького товариства «Ізобільне», а також повних списків (реєстрів) їх учасників та списків членів СТ, починаючи з дати першого обрання ОСОБА_3 . Головою правління і до моменту подачі позову;
- належним чином завірені копії протоколів загальних зборів (та додатків до них), якими приймалися рішення про затвердження та підвищення тарифів, а також розмірів членських і цільових внесків для членів садівницького товариства «Ізобільне» за весь період каденції діючого керівництва, а також офіційний розрахунок формування тарифів на електроенергію, що застосовувалися товариством протягом останнього року.
Крім того, позивачем ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» 09.09.2026 подано клопотання про витребування доказів, які отримано судом 10.09.2026:
- клопотання за вхідним №10447 від 10.09.2026 про витребування у відповідача СТ «Ізобільне» доказів щодо використання інфраструктури товариства третіми особами, а саме перелік усіх суб`єктів господарювання, копії чинних угод, договорів сервітуту, договорів про спільне використання інфраструктури чи інших письмових домовленостей щодо розміщення обладнання на території та майні товариства за період 2024-2026 років, копії фінансових документів (банківських виписок, квитанцій, платіжних доручень), що підтверджують надходження коштів на офіційний рахунок відповідача за користування інфраструктурою товариства за 2024-2026 роки;
- клопотання за вхідним №10446 від 10.09.2026 про витребування у відповідача СТ «Ізобільне» повний деталізований фінансовий звіт до річних кошторисів за 2024-2026 роки та первинні документи щодо проведення будь-яких будівельних, ремонтних чи господарських робіт протягом 2024-2026 років із зазначенням витрачених на це матеріалів та їх походження;
- клопотання за вхідним №10445 від 10.09.2026 про витребування у відповідача СТ «Ізобільне» копії річних кошторисів разом із фінансовими звітами та звітами ревізійної комісії за період з 2024-2026 роки включно та всі чинні договори, укладені між відповідачем та іншими підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами-підприємцями за період 2024-2026 роки;
- клопотання за вхідним №10444 від 10.09.2026 про витребування у відповідача СТ «Ізобільне» копію діючого договору про постачання та/або розподіл електричної енергії, укладеного між СТ «Ізобільне» та енергопостачальною компанією;
- клопотання за вхідним №10443 від 10.09.2026 про витребування у відповідача СТ «Ізобільне» копії землевпорядної документації щодо встановлення меж та витяг з Державного земельного кадастру щодо масиву земель, на якому розташоване товариство та земельна ділянка ОСОБА_1 ;
- клопотання за вхідним №10442 від 10.09.2026 про витребування у відповідача СТ «Ізобільне» чинної редакції статуту з усіма зареєстрованими змінами та додатками. У разі неможливості - витребувати у відділі державної реєстрації повну реєстраційну справу СТ «Ізобільне»;
- клопотання за вхідним №10430 від 10.09.2026 про витребування у відповідача СТ «Ізобільне» повний та актуальний офіційний список (реєстр) опломбованих приладів обліку електричної енергії по всіх земельних ділянках та об`єктах території СТ «Ізобільне» станом на момент розгляду справи;
- клопотання за вхідним №10440 від 10.09.2026 про витребування у відповідача СТ «Ізобільне» документально підтверджені дані щодо місячних обсягів електричної енергії за період з 01.09.2023 по теперішній час, детальні щомісячні відомості обліку фактично спожитої електроенергії за кожною індивідуальною земельною ділянкою за аналогічний період, та технічні розрахунки, акти або інші документи, якими товариство офіційно обґрунтовує щомісячні обсяги технічних втрат електричної енергії у внутрішніх мережах товариства.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає та виснує таке.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі також ЄСПЛ).
ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
За положеннями частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.
У порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (ст.19 ЦПК України).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.
Господарський процесуальний кодекс України (надалі також ГПК України) установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього кодексу).
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач ОСОБА_1 просить визнати недійсними рішення загальних зборів Садівницького товариства «Ізобільне», оформлені протоколом загальних зборів від 29.08.2026. Також позивач наводить доводи неправомірності попередніх рішень загальних зборів товариства (прийнятих приблизно рік тому), якими для споживачів було штучно та неправомірно підвищено тариф на електроенергію порівняно з офіційними державними (фіксованими) тарифами постачальника універсальних послуг (Обленерго). Зважаючи на неправомірність таких рішень загальних зборів СТ «Ізобільне», доводи щодо чого наведені в позовній заяві, позивачем заявлена похідна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок сплачених коштів за спожиту електроенергію.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина 1 статті 80 ЦК України).
Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (частини 1 та 2 статті 83 ЦК України).
28 березня 2014 року набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2013 року № 642-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Згідно з підпунктом 1 пункту 3 цього Закону пункт 4 частини першої статті 12 ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (близьку за змістом норму містить пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду).
Отже, з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах не лише господарського товариства з його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), а й інших юридичних осіб з їхніми учасниками (засновниками, акціонерами, членами), якщо такий спір пов`язаний, зокрема, з діяльністю відповідної юридичної особи й управлінням нею.
Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній з 28 березня 2014 року до 15 грудня 2017 року, або пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, слід враховувати, чи пов`язаний цей спір із виникненням, здійсненням або припиненням корпоративних прав, зокрема права на участь в управлінні юридичною особою через її статутні органи.
Згідно із частинами 1, 2 статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Критеріями визначення юрисдикції спору (корпоративний це спір або спір про право цивільне) визнаються:
а) характер спірних правовідносин - корпоративні відносини мають бути пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи корпоративного типу, набуттям, здійсненням та припиненням корпоративних прав як різновиду суб`єктивних цивільних прав; а цивільні - із захистом цивільного права;
б) суб`єктний склад сторін - сторонами спору є юридична особа корпоративного типу, її учасники (засновники, акціонери, члени), у тому числі учасник, який вибув (носій корпоративних прав), посадова особа; чи особа не має у цій юридичній особі корпоративних прав;
в) предмет спору - захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, порушеного певними діями (бездіяльністю) у процесі створення, діяльності, управління або припинення юридичної особи корпоративного типу, набуття, здійснення або припинення корпоративних прав та обов`язків учасників (засновників, акціонерів, членів) такої юридичної особи, чи захист цивільних прав і інтересів, що випливають з інших цивільних правовідносин, зокрема правовідносин інвестування або споживчих правовідносин.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».
Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).
Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).
Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини його членів з кооперативом, що пов`язані зі створенням, діяльністю, припиненням діяльності такої юридичної особи, а також з управлінням нею, є корпоративними.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 та від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18.
Позовні вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління СТ «Ізобільне» на предмет відповідності вимогам цивільного законодавства. Означені висновки суду підтверджуються клопотаннями позивача про витребування доказів, які стосуються документів, прийнятих в результаті управлінських рішень органів управління СТ «Ізобільне».
З огляду на викладене, оскільки спір виник між учасником юридичної особи (членом кооперативу, садівницького товариства) та цією особою і пов`язаний із діяльністю й управлінням нею, такий спір виник із корпоративних відносин і належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 ГПК України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18 (провадження № 14-443цс19), від 13 жовтня 2020 у справі № 695/2665/16-ц (провадження №14-105цс20).
Відтак, суд виснує, що спірні правовідносини пов`язані з визнанням недійсними рішень загальних зборів Садівницького товариства «Ізобільне», оформлених протоколом загальних зборів від 29.08.2026, а також зобов`язанням вчинити дії з огляду на неправомірність інших рішень загальних зборів відповідача, який є юридичною особою.
Відтак, суд виснує, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 2, 5 ст. 186 ЦПК України).
На виконання означених положень ЦПК України, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19), суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що розгляд справи із заявленими позивачем вимогами віднесено до юрисдикції господарського суду за місцезнаходженням відповідача Садівницького товариства «Ізобільне», а саме - до Господарського суду Київської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 186, 258-261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Ізобільне» про визнання недійсними рішення загальних зборів та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом належить до юрисдикції господарського суду, а саме - до Господарського суду Київської області.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА