єдиний унікальний номер справи 546/1077/26
номер провадження 2/546/956/26
УХВАЛА
про залишення позову без руху
11 вересня 2026 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненко Ю.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки і піклування, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві Державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні бабусі та дідуся з онукою та встановлення часу побачень,
встановив:
07 вересня 2026 року до суду надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно з відповіддю Виконавчого комітету Решетилівської міської ради місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходить наступних висновків.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позову додана квитанція №9361-5630-4815-6414 від 04 червня 2026 року, з якої встановлено, що ОСОБА_2 сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Також до позову додана квитанція №2887-6381-5420-4976 від 04 червня 2026 року, з якої встановлено, що ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
При перевірці зарахування судового збору, встановлено, що відповідні суми судового збору в даній справі не зараховані до спеціального фонду державного бюджету, що підтверджується довідкою канцелярії суду від 07 вересня 2026 року.
Так, позивачами до справи долучені квитанція №9361-5630-4815-6414 від 04 червня 2026 року про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн, а також квитанція №2887-6381-5420-4976 від 04 червня 2026 року про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн, однак зазначені суми судового збору, сплаченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 04 червня 2026 року за вказаними квитанціями по справі № 546/1077/26 (провадження № 2/546/956/26), не зарахована до спеціального фонду державного бюджету України, оскільки платіж враховано раніше у справі № 546/653/26 (провадження 2/546/691/26).
Таким чином, відомості про зарахування до спеціального фонду державного бюджету відсутні.
Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2021 року у справі № 160/5879/20.
Окрім того у постанові від 13 лютого 2019 року Верховний Суд у справі №1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем при поданні позовної заяви у цій справі було подано платіжне доручення від 16.05.2018 № 707, яке раніше позивач додавав до первісної позовної заяви у справі № 815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.
Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На час постановлення даної ухвали відомості щодо зарахування судового збору в сумі 1331,20 грн. та в сумі 1331,20 грн за подання даного позову до спеціального фонду Державного бюджету України відсутні.
За таких обставин суд доходить висновку, що надані квитанція №9361-5630-4815-6414 від 04 червня 2026 року про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн та квитанція №2887-6381-5420-4976 від 04 червня 2026 року про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн, долучені до позовної заяви як доказ сплати судового збору за пред`явлення позову до Решетилівського районного суду Полтавської області, не є належними і допустимими доказами сплати судового збору у справі № 546/1077/26 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки і піклування, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві Державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні бабусі та дідуся з онукою та встановлення часу побачень.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву, надавши стороні позивача час для усунення виявлених недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 177, 185 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки і піклування, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві Державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні бабусі та дідуся з онукою та встановлення часу побачень залишити без руху.
Надати позивачам п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання даної ухвали.
У випадку, якщо зазначені недоліки не будуть усунуті в зазначений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Зіненко