ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"09" вересня 2026 р. Справа № 903/424/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бучинська Г.Б.
судді Філіпова Т.Л.
судді Василишин А.Р.
секретар судового засідання Кулай О.М.
представники сторін в судове засідання не з`явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" на рішення Господарського суду Волинської області від 29 липня 2026 року у справі №903/424/26 (повний текст складено 30 липня 2026 року, суддя Якушева І.О.)
за позовом Луцької міської ради
до відповідача-1 Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД"
про солідарне стягнення 878 929,87 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 29 липня 2026 року у справі №903/424/26 повністю задоволено позов Луцької міської ради до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" про солідарне стягнення 878 929,87 грн.
Присуджено до стягнення солідарно із Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" на користь Луцької міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету 557 201 грн 61 коп. коштів пайової участі за нове будівництво 108-квартирного житлового будинку на вул. Даньшина, 52 в м. Луцьку (І черга), 256 787 грн 56 коп. інфляційних втрат та 64 940 грн 70 коп. процентів річних.
Також присуджено до стягнення із кожного з відповідачів на користь Луцької міської ради по 5 273 грн 58 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
Місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що будівництво 108-квартирного житлового будинку на вул. Даньшина, 52 у м. Луцьку було розпочато у 2020 році на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 13 жовтня 2020 року №ВЛ012201012753, а об`єкт прийнято в експлуатацію 08 червня 2022 року. При цьому кошти пайової участі до бюджету Луцької міської територіальної громади не сплачувались.
Суд першої інстанції, врахувавши умови договору від 25 грудня 2018 року №303/35/17 та обставини, встановлені у справі №903/948/24, дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" фактично здійснювало функції замовника будівництва, фінансувало його та було основним вигодонабувачем від реалізації проєкту, у зв`язку з чим разом із Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України є належним суб`єктом обов`язку зі сплати коштів пайової участі.
Щодо розміру пайової участі місцевий господарський суд зазначив, що при його визначенні слід керуватися Положенням про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька, чинним станом на 01 січня 2020 року. Водночас для безпосереднього розрахунку суд застосував показники опосередкованої вартості спорудження житла, чинні на момент початку будівельних робіт, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 червня 2020 року №151, відповідно до яких вартість одного квадратного метра загальної площі квартир у Волинській області становила 12 457 грн.
З урахуванням загальної площі квартир 2236,5 кв. м та ставки 2 відсотки суд визначив суму коштів пайової участі у розмірі 557 201,61 грн. Крім того, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування частини 2 статті 625 ЦК України та стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних за період з 09 червня 2022 року по 27 квітня 2026 року.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 29 липня 2026 року у справі №903/424/26 в частині задоволення позовних вимог Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" щодо солідарного стягнення коштів пайової участі, інфляційних втрат, трьох процентів річних, а також у частині стягнення судового збору, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД".
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" окремих функцій із забезпечення будівництва за договором №303/35/17 з набуттям статусу замовника будівництва. За твердженням скаржника, єдиним титульним замовником об`єкта є Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, якому належить право постійного користування земельною ділянкою та на ім`я якого видано дозвіл на виконання будівельних робіт, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" є генеральним підрядником та інвестором.
Крім того, апелянт вважає безпідставним покладення на відповідачів солідарного обов`язку, посилаючись на те, що ані Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", ані Закон України №132-IX, ані ЦК України не передбачають солідарної відповідальності замовника будівництва та генерального підрядника/інвестора щодо сплати пайової участі.
Скаржник також посилається на наявність підстав для звільнення від сплати пайової участі, оскільки будівництво здійснювалося на замовлення органу в системі Міністерства оборони України та мало на меті, зокрема, забезпечення житлом військовослужбовців, а частина збудованого житла підлягала передачі Західному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України.
Окремо апелянт заперечує проти застосування частини 2 статті 625 ЦК України до спірного кондикційного зобов`язання, вважаючи, що до визначення судом конкретного розміру коштів пайової участі у відповідача не виникає простроченого грошового зобов`язання у розумінні статті 625 ЦК України.
Також скаржник наголошує на необхідності дотримання принципу правової визначеності при встановленні розміру пайової участі та звертає увагу на наявність неоднозначного тлумачення законодавства щодо дати, станом на яку має визначатися вартість об`єкта для відповідного розрахунку, обстоюючи підхід щодо фіксації такої вартості на момент видачі дозволу та початку будівництва у 2020 році.
Крім того, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема у зв`язку з розглядом окремих процесуальних питань за відсутності його представника та проведенням судового засідання під час повітряної тривоги.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 серпня 2026 року у справі №903/424/26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" на рішення Господарського суду Волинської області від 29 липня 2026 року у справі №903/424/26 та призначено її розгляд на 09 вересня 2026 року об 11:00 год.
25 серпня 2026 року від Луцької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У відзиві Луцька міська рада зазначає, що умовами договору від 25 грудня 2018 року №303/35/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" прийняло на себе функції замовника щодо проектування, будівництва, реалізації майнових прав, введення об`єкта в експлуатацію та оформлення права власності, а також фінансувало будівництво за рахунок власних коштів та коштів співінвесторів. На думку позивача, саме ці обставини свідчать про статус Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" як фактичного замовника будівництва та основного вигодонабувача від реалізації проєкту.
Позивач також вважає правомірним солідарне стягнення коштів з огляду на участь у правовідносинах формального та фактичного замовників, заперечує наявність передбаченої Законом №132-IX пільги, оскільки будівництво здійснювалось не за рахунок державного чи місцевого бюджету, а також вказує на поширення приписів частини 2 статті 625 ЦК України на спірне грошове зобов`язання.
25 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Луцької міської ради Іщика Владислава Анатолійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №903/424/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 серпня 2026 року у справі №903/424/26 задоволено заяву представника Луцької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
04 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" Степанюка Сергія Євгеновича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання обґрунтоване тим, що 09 вересня 2026 року представник бере участь у судових засіданнях Любешівського районного суду у справі №170/260/23 та Волинського апеляційного суду у справі №161/5063/26, дати яких були узгоджені завчасно.
08 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Луцької міської ради Іщика Владислава Анатолійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. В обґрунтування клопотання заявник посилається на участь представника 09 вересня 2026 року у судових засіданнях у справах №904/2846/26 та №903/473/26, призначених Господарським судом Волинської області відповідно на 10:30 год та 11:00 год.
Розглянувши зазначені клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 11 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Згідно з частиною 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, відкладення апеляційного розгляду за клопотанням учасника справи пов`язується не з самим фактом неявки його представника, а з оцінкою судом поважності повідомлених причин та наявністю обставин, які перешкоджають вирішенню відповідного процесуального питання у призначеному судовому засіданні.
Колегія суддів враховує, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а явка їх представників судом обов`язковою не визнавалася. Учасники справи не були позбавлені можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого належним чином уповноваженого представника або здійснювати самопредставництво у встановленому законом порядку. Крім того, правова позиція апелянта викладена в апеляційній скарзі, а позиція позивача - у відзиві на апеляційну скаргу.
За таких обставин зайнятість конкретних представників учасників справи в інших судових засіданнях не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду справи та не перешкоджає вирішенню питання щодо її подальшого руху. Повідомлені представниками причини неявки колегія суддів поважними не визнає, у зв`язку з чим не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відмовляє у задоволенні клопотань представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТАБУД" Степанюка Сергія Євгеновича і представника Луцької міської ради Іщика Владислава Анатолійовича.
Разом з тим, відсутність підстав для відкладення розгляду справи не перешкоджає вирішенню колегією суддів з власної ініціативи питання про зупинення апеляційного провадження відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України.
Аналізуючи зміст оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, а також актуальну практику Верховного Суду у правовідносинах щодо стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 червня 2026 року справу №922/2047/25 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі №914/169/25, та формулювання правового висновку щодо моменту, з якого фіксується розмір пайової участі замовника будівництва.
Передаючи справу №922/2047/25 на розгляд Об`єднаної палати, Верховний Суд зазначив про існування різної судової практики у подібних правовідносинах, зокрема з огляду на висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі №922/2053/25 та від 28 травня 2026 року у справі №922/1993/25, відповідно до яких пайовий внесок має розраховуватися на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент введення об`єкта в експлуатацію, що є протилежним висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі №914/169/25, про визначення відповідного розміру станом на момент початку будівництва.
Відтак у справі №922/2047/25 на вирішення Об`єднаної палати поставлено питання про те, з якого моменту фіксується розмір пайової участі замовника будівництва: на момент виникнення обов`язку замовника звернутися до органу місцевого самоврядування для визначення її розміру у зв`язку з початком будівництва; на момент початку будівництва; чи на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон прямо пов`язує граничний строк її сплати.
Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 липня 2026 року справу №922/2047/25 прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 04 вересня 2026 року.
Крім того, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 червня 2026 року справу №903/953/25 за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Підставою для передачі справи №903/953/25 визначено необхідність відступу від висновків щодо застосування положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 березня 2025 року у справі №903/601/24, від 07 травня 2026 року у справі №916/1281/25, від 21 травня 2026 року у справі №916/67/25 та від 28 травня 2026 року у справі №922/1993/25, згідно з якими розмір пайової участі має визначатися з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла, чинних станом на момент введення об`єкта будівництва в експлуатацію.
Передаючи справу №903/953/25 на розгляд Об`єднаної палати, колегія суддів також констатувала наявність протилежного висновку Верховного Суду, сформульованого у справі №914/169/25, щодо визначення розміру пайової участі на момент початку будівництва.
Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 липня 2026 року справу №903/953/25 прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 02 жовтня 2026 року.
Таким чином, на розгляді Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду одночасно перебувають справи №922/2047/25 та №903/953/25, у яких має бути усунута правова невизначеність щодо застосування абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX та статті 1212 ЦК України в частині визначення моменту, станом на який підлягають застосуванню показники опосередкованої вартості спорудження житла для розрахунку пайової участі.
Колегія суддів враховує, що предметом спору у справі №903/424/26 є, серед іншого, стягнення 557 201,61 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на підставі статті 1212 ЦК України. При цьому будівництво спірного об`єкта розпочато у 2020 році, а об`єкт прийнято в експлуатацію 08 червня 2022 року.
Визначаючи розмір пайової участі, місцевий господарський суд застосував показники опосередкованої вартості спорудження житла, чинні на момент початку будівництва у 2020 році, а саме 12 457 грн за один квадратний метр загальної площі квартир у Волинській області. Отже, правове питання, яке перебуває на вирішенні Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №922/2047/25 та №903/953/25, безпосередньо стосується одного з елементів визначення розміру основної заявленої до стягнення суми у цій справі.
Крім того, від правильності визначення розміру коштів пайової участі залежить і розмір похідних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму таких коштів.
Ураховуючи наведене, правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №922/2047/25 та №903/953/25 матиме значення для оцінки доводів апеляційної скарги, перевірки правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та визначення розміру коштів, що є предметом стягнення у справі №903/424/26.
У пункті 4 частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною 4 статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
При визначенні подібності правовідносин суб`єктний склад, предмети та підстави позовів, а також відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними; визначальним є наявність спільного правового питання, вирішення якого може вплинути на правильність розгляду спору по суті.
З огляду на предмет та підстави позову у справі №903/424/26, зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та правові питання, передані на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №922/2047/25 та №903/953/25, колегія суддів виснує про подібність відповідних правовідносин у частині визначення розміру пайової участі та наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження у цій справі з власної ініціативи суду.
Продовження апеляційного розгляду до формування Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду єдиного правового висновку з указаного питання може призвести до застосування підходу, який не відповідатиме узгодженій позиції Верховного Суду, що суперечитиме завданню забезпечення єдності судової практики та принципу правової визначеності.
За наведених обставин апеляційне провадження у справі №903/424/26 підлягає зупиненню до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ №922/2047/25 та №903/953/25.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Зупинити апеляційне провадження у справі №903/424/26 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ №922/2047/25 та №903/953/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повних текстів судових рішень, ухвалених за результатами такого розгляду.
2. Учасникам справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення апеляційного провадження.
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.