ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"09" вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/2011/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси" (код ЄДРПОУ 40702912, 65078, м. Одеса, вул. Петрова Генерала, буд. 22)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (код ЄДРПОУ 43418783, 65086 м. Одеса, вул. Бувалкіна Владислава, буд. 61В, нежитлове приміщення 42)
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Іван Антоненко
відповідач: Ганна Чернявська
в с т а н о в и в:
Позивач Комунальна установа "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м.Одеси" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів.
Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.07.2026.
Ухвалою від 01.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 27.08.2026.
22.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
24.08.2026 відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 27.08.2026 розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухано позицію представника позивача та оголошено перерву до 09.09.2026.
01.09.2026 відповідач звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на подання додаткових пояснень в порядку ч.5 ст.161 ГПК України.
У судове засідання 09.09.2026 з`явились представники сторін.
У судовому засіданні суд задовольнив клопотання відповідача, надав дозвіл на подання додаткових пояснень та прийняв їх до розгляду (вх. 29620/26 від 01.09.2026), про що постановив ухвалу, не оформлюючи її окремим документом, із внесенням відповідного запису до протоколу судового засідання.
Також, суд ухвалив про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Оператор Енергії" про зупинення провадження у справі.
Відмовляючи у задоволенні означеного клопотання суд виходив з наступного.
Так, відповідач вважає наявними підстави для зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 ч.1 ст. 227 ГПК України, оскільки предметом позову у справі є визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії з підстав порушення п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Тому правова визначеність саме цієї норми має значення для вирішення спору по суті. Відповідач звертає увагу суду на те, що Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у справі №3-78/2026(178/26) щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Відповідач наголошує, що об`єктивна неможливість розгляду справи №916/2011/26 до вирішення зазначеного конституційного провадження зумовлена тим, що суд загальної юрисдикції не уповноважений самостійно вирішувати питання конституційності норми, яка підлягає застосуванню при розгляді спору, а тому зупинення провадження судом першої інстанції є правомірним та обґрунтованим.
Суд враховує, що для застосування п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України і обов`язкового зупинення провадження суд має встановити та обґрунтувати, що у справі має місце об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, конституційного провадження. При цьому має бути дотримано обмеження при застосуванні цієї норми, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Об`єктивна неможливість (як нездоланна перешкода, що не залежить від волі суб`єкта) розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має процесуального права чи можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Наприклад - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, відсутність відповідної позовної вимоги на розгляді, яка встановлює предмет доказування і обмеженість права суду виходити за межі позовних вимог, самостійно збирати докази у справі або з інших причин.
За результатами вирішення спору у іншій пов`язаній справі суд за правилами ст. 75 ГПК України отримує висновки щодо встановлених іншим судом обставин/фактів, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі, в тому числі суд отримує і факти, які мають преюдиційне значення у спорі.
Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є саме виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають істотне/вирішальне значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №922/2737/24, від 14.12.2022 у справі №906/750/21).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.
Порядок та умови зупинення провадження у справі унормовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
Суд зауважує, що розгляд Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) не передбачає встановлення будь-яких фактичних обставин, які мають преюдиційне значення для даної справи за предметом доказування, зокрема, не стосується фактів укладення між сторонами спірних додаткових угод, їх змісту, розміру зміни ціни та її обґрунтування, належності поданих доказів чи правильності здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми.
В свою чергу, наведені ТОВ "Оператор Енергії" обставини свідчать не про об`єктивну неможливість розгляду справи, а фактично про очікування відповідачем можливого формування Конституційним Судом України правової позиції щодо конституційності положень пункту 2 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", що відповідач має намір використати у спорі на свою користь. Але таке очікування за правилами чинного ГПК України не є підставою для зупинення провадження у справі у розумінні пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.
Так, висновки про конституційність норми в рішеннях Конституційного Суду України базуються на системному аналізі нормативно-правового акта, його відповідності принципам і нормам Конституції України, а не на встановленні та оцінці обставин, фактів, взаємовідносин учасників конкретного спору. При розгляді справи в межах конституційного провадження Конституційний Суд не перевіряє та не досліджує докази, не заслуховує свідків. Конституційний Суд України здійснює виключно нормативний контроль (оцінює, чи відповідає правова норма Конституції чи ні). Встановлення фактичних обставин справи, збирання доказів та оцінка конкретних правовідносин між сторонами господарського спору належать до компетенції судів загальної юрисдикції (зокрема, господарських судів), а не КСУ.
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, для вирішення питання про підставність зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати та мотивувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи та чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, зупинення провадження у справі має відбуватися лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а й належно доведена об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
В свою чергу, висновки про конституційність чи неконституційність положень норми Закону України "Про публічні закупівлі" за своїм правовим змістом не є отриманням/встановленням існування преюдиційних обставин (фактів) в іншій справі, які є предметом доказування у справі № 916/2011/26.
Сама лише оцінка конституційності норми, на застосуванні якої ґрунтуються доводи і заперечення сторін спору у справі №916/2011/26, ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення Конституційним Судом України у іншій справі.
Крім того, необґрунтоване зупинення провадження у справі призведе до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу та свідчитиме про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Також суд звертає увагу, що частиною 3 ст.3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
При цьому, ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, навіть у разі визнання пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" неконституційним, таке рішення за загальним правилом матиме перспективну (ex nunc) дію наперед та не змінюватиме автоматично правових наслідків договірних відносин, що виникли та були реалізовані сторонами до його ухвалення.
Тому можливе рішення Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" - навіть у разі визнання цієї норми неконституційною, не матиме зворотної дії щодо вже завершених правовідносин сторін і, відповідно, не вплине на правову кваліфікацію спірних додаткових угод у цій справі.
Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, зворотна дія в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, стосується виключно фізичних, а не юридичних осіб. Оскільки відповідачем у цій справі є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії", а предметом спору є вимоги про визнання недійсними правочинів та повернення безпідставно одержаних коштів, що не є заходом юридичної відповідальності, а є наслідком недійсності правочину та безпідставного набуття майна, підстави для застосування зворотної дії можливого рішення Конституційного Суду України до спірних правовідносин відсутні.
Крім того суд зазначає, що чинне процесуальне законодавство передбачає спеціальний механізм захисту інтересів особи у разі встановлення неконституційності застосованої судом норми, а саме право на перегляд судового рішення за виключними обставинами (пункт 1 частини третьої статті 320 ГПК України). Відповідач не позбавлений можливості скористатися цим механізмом після ухвалення Конституційним Судом України остаточного рішення, що додатково підтверджує відсутність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення конституційного провадження.
Судом з`ясовано думку представників сторін щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Учасники провадження повідомили про надання всіх доказів, необхідних для розгляду справи, не заперечили щодо закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.
В межах провадження у даній справі судом були вчинені дії, передбачені ст.182 Господарського процесуального кодексу України, в ході чого підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст.183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
За приписами ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Так, ухвалою суду від 05.06.2026 відкрито провадження у справі.
Встановлений ст.177 ГПК України строк підготовчого провадження спливає, водночас суд враховує наступне.
У частині 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.
У положеннях пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
За таких обставин, з метою дотримання приписів ч.1 ст.195 ГПК України, суд, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вважає за необхідне провести підготовче провадження у розумні строки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181-183, 185, 195, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
у х в а л и в:
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про зупинення провадження у справі відмовити.
2. З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, провести підготовче провадження у розумні строки.
3. Закрити підготовче провадження у справі №916/2011/26.
4. Призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні на "24" вересня 2026 р. об 11:30. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 547 (5 поверх), тел. 0(482)307-955.
5. Звернути увагу учасників провадження, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.
6. Ухвалу направити учасникам провадження.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 09.09.2026, оскарженню не підлягає.