УХВАЛА
09 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 926/2210/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 (колегія суддів: Прядко О. В., Рим Т. Я., Манюк П. Т.) та рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.03.2026 (суддя Тинок О. С.) у справі
за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області" про звільнення приміщення,
ВСТАНОВИВ:
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (далі - Управління комунальної власності) звернулося до суду з позовом до Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області" (далі - Релігійна організація) про звільнення приміщення.
02.03.2026 Господарський суд Чернівецької області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2026, повний текст якої складений 26.06.2026, про задоволення позову.
16.07.2026 Релігійна організація звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.03.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2026, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
28.07.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, якою вперше подану касаційну скаргу Релігійної організації на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.03.2026 повернув скаржнику на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки до матеріалів касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують повноваження особи, яка її підписала, діяти від імені Релігійної організації як її представник.
28.07.2026 Релігійної організації повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
07.08.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, якою залишив касаційну скаргу без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зобов`язав скаржника усунути її недоліки шляхом подання належно обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та наданням доказів на їх підтвердження.
17.08.2026 на виконання вимог зазначеної ухвали Релігійна організація подала до Верховного Суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій посилається на технічний збій у підсистемі "Електронний суд", внаслідок якого під час первинного та своєчасного подання касаційної скарги до неї не було приєднано документ на підтвердження повноважень представника. Скаржник зазначає, що після усунення вказаних обставин касаційну скаргу було повторно подано у найкоротший строк.
Крім того, на підтвердження обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, 18.08.2026 Релігійна організація подала до Верховного Суду клопотання про приєднання відповіді Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (далі - Підприємство) на адвокатський запит від 17.08.2026.
У цій відповіді зазначено, що під час формування апеляційної/касаційної скарги в підсистемі "Електронний суд" користувач має підтвердити свої повноваження шляхом вибору електронної довіреності або завантаження відповідного документа. Завантажений документ автоматично додається до сформованої заяви та відображається у переліку додатків.
Водночас Підприємство зазначило, що у разі відсутності такого документа ймовірною причиною міг бути технічний збій, однак технічної можливості однозначно підтвердити або спростувати його наявність у наведеній скаржником ситуації немає, зокрема з огляду на наявність у користувача технічної можливості видаляти додатки до підписання та надсилання заяви до суду та іншим учасникам справи.
Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про приєднання відповіді Підприємства на адвокатський запит, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними з огляду на таке.
Доводи скаржника про те, що пропуск строку на касаційне оскарження зумовлений технічним збоєм у підсистемі "Електронний Суд", є необґрунтованими, оскільки наведені ним обставини не свідчать про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду з належним чином оформленою касаційною скаргою.
Так, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, під час її первинного подання скаржником не було додано документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені Релігійної організації як її представник, у зв`язку з чим ухвалою Верховного Суду від 28.07.2026 касаційну скаргу було повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.
Поряд з цим із змісту поданої вперше касаційної скарги вбачається, що у переліку додатків до касаційної скарги зазначено про судовий збір та квитанцію про надсилання іншій стороні, тоді як докази на підтвердження повноважень підписанта не зазначено.
Згідно пункту 8 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік доданих до скарги документів.
Отже, не зазначення у касаційній скарзі серед переліку доданих до неї документів доказів на підтвердження повноважень представника, а також відсутність обґрунтувань щодо причин їх неподання, не дають Суду підстав пов`язувати таке неподання з технічним збоєм у підсистемі "Електронний суд" та, відповідно, визнавати наведені скаржником причини пропуску процесуального строку поважними.
Таким чином посилання скаржника на технічний збій у підсистемі "Електронний суд" не підтверджує наявності об`єктивних перешкод для належного оформлення касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними можуть бути визнані лише такі причини пропуску процесуального строку, які зумовлені об`єктивними, непереборними обставинами та не залежать від волевиявлення особи, яка вчиняє відповідну процесуальну дію.
Отже, для поновлення процесуального строку заявник має довести наявність об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення з належним чином оформленою касаційною скаргою.
За оцінкою колегії суддів, скаржник не навів переконливих аргументів та не надав належних доказів на підтвердження існування таких обставин. Наведені у заяві причини пропуску строку пов`язані з неналежним оформленням первинно поданої касаційної скарги та не можуть бути визнані об`єктивними і непереборними.
Дотримання встановлених законом строків оскарження судових рішень є однією з гарантій забезпечення принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Верховний Суд, розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що скаржник не навів переконливих аргументів щодо неможливості своєчасного оскарження судового рішення, а отже, пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, яких особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при зверненні із касаційною скаргою.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Релігійної організації на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.03.2026, на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.03.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Л. І. Рогач
Суддя Г. М. Мачульський