Справа № 758/12750/23
Категорія 20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
за участю секретаря судового засідання - Мороз А. І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової земельно-технічної експертизи
В С Т А Н О В И В :
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законними представниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про зобов`язання вчинити дії, стягнення суми.
ОСОБА_6 подала до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Обґрунтовуючи клопотання, позивач зазначала, що відповідачі на межі з належною їй земельною ділянкою, у порушення норм ДБН, побудували господарські споруди, що створює перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою.
Посилаючись на зазначене, з метою встановлення обставин, що мають значення у справі, просила призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої просила поставити наступні питання:
- Чи відповідають окремі елементи об`єктів нерухомого майна, розташовані на межі ділянок в м. Києві, між земельними ділянками по АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:91:247:0038 та АДРЕСА_2 кадастровий номер [номер приховано]:91:247:0035, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
- Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних з кадастровим номером [номер приховано]:91:247:0038 та кадастровим номером [номер приховано]:91:247:0035 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
Проведення експертизи просила доручити Київському науково- дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
У підготовчому судовому засіданні позивачка підтримала клопотання та просила його задовольнити.
У підготовчому судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , з приводу призначення експертизи поклалася на розсуд суду.
Вислухавши пояснення учасників справи, суд дійшов наступного висновку.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Відповідно до частин першої - третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до вимог частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до частин третьої-п`ятої 3-5 статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з врахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Ураховуючи, те, що предметом спору є, зокрема, усунення перешкод користування земельною ділянкою, шляхом зобов`язання відповідачів знести належні їм господарські будівлі, розташовані на межі земельних ділянок за кадастровим номером: [номер приховано]:91:247:0038 за адресою: АДРЕСА_1 та за кадастровим номером: [номер приховано]:91:247:0035 за адресою: АДРЕСА_3 , для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання позивача про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи на вирішення якої слід поставити наступні питання:
- Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок за кадастровим номером: [номер приховано]:91:247:0038 за адресою: АДРЕСА_1 та за кадастровим номером: [номер приховано]:91:247:0035 за адресою: АДРЕСА_2 технічній документації? Якщо ні, то в чому полягає невідповідність?
- Чи є порушення меж земельних ділянок за кадастровим номером: [номер приховано]:91:247:0038 за адресою: АДРЕСА_1 та за кадастровим номером: [номер приховано]:91:247:0035 за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки? Якщо є, то які?
Проведення експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Керуючись ст. ст. 102, 103, 104, 252, 253, 261, 353 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законними представниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, про зобов`язання вчинити дії, стягнення суми.
На вирішення судової земельно-технічної експертизи поставити наступні питання:
- Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок за кадастровим номером: [номер приховано]:91:247:0038 за адресою: АДРЕСА_1 та за кадастровим номером: [номер приховано]:91:247:0035 за адресою: АДРЕСА_2 технічній документації? Якщо ні, то в чому полягає невідповідність?
- Чи є порушення меж земельних ділянок за кадастровим номером: [номер приховано]:91:247:0038 за адресою: АДРЕСА_1 та за кадастровим номером: [номер приховано]:91:247:0035 за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки? Якщо є, то які?
Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).
Експерта попередити про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Витрати по оплаті експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Для проведення експертизи надати експерту матеріали цивільної справи № 758/12750/23.
Роз`яснити, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 10.09.2026.
Суддя С. С. Захарчук