Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/563/25
Провадження № 2-др/475/11/26
У Х В А Л А
11 вересня 2026 р. с-ще. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Єгорової Н.І.
при секретареві - Маковецькій Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Доманівка заяву ОСОБА_1 , представник адвокат Єрмоленко А.В.,про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор- Агро Юг» про стягнення заборгованості по орендній платі, пені, інфляційних втрат та 3% річних,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Меліоратор- Агро Юг» про стягнення заборгованості по орендній платі, пені, інфляційних втрат та 3% річних. Рішенням суду від 28.08.2026 позовні вимоги задоволено частково, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
02.09.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача додаткові витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких складає 60 000,00 грн. До заяви було додано копії Договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.05.2025р. , Розрахунок № 1 від 02.09.2026р. , Акт наданих послуг від 02.09.2026р. , ордер на надання правничої допомоги.
У судове засідання представник позивача адвокат Єрмоленко А.В. подала заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Від відповідча заяв та заперечень не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та матеріали до неї, суд приходить до наступного висновку.
Засади розподілу судових витрат, а також порядок подання доказів на їх підтвердження чітко регламентовано положеннями Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) наголосила на імперативності вимог частини 8 статті 141 ЦПК України. Верховний Суд сформулював недвозначний висновок: право сторони на подання доказів щодо витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду не є безумовним. Воно може бути реалізоване виключно у випадку, якщо учасник справи своєчасно саме до закінчення судових дебатів зробив заяву про намір подати такі докази. Недотримання цієї процесуальної умови тягне за собою імперативний наслідок у вигляді залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду.
Застосовуючи вказані норми права до обставин справи, суд встановив, що у позовній заяві по суті спору позивач навів розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн.
В рішенні суду зазначено,що враховуючи складність справи, співмірність ціни позову до розміру витрат, якість послуг та витрачений час , суд вважав, що розмір суми витрат, пов"язаних з послугами правничої допомоги завищений і не співмірний із сумою, яку задовольнив суд, а тому вважав за доцільне та стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та журналу судового засідання, представник позивача до закінчення судових дебатів не робив жодних заяв про те, що розмір судових витрат було збільшено до 60 000,00 грн, а також не робили обов`язкової попередньої заяви про намір подати докази на підтвердження вказаних витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на положення статті 270 ЦПК України. Відповідно до пункту 3 частини 1 вказаної статті суд ухвалює додаткове рішення в разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У рішенні Доманівського районного суду Миколаївської області від 28.08.2026 суд надав повну та вичерпну оцінку вимогам позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу. У мотивувальній частині рішення суд чітко констатував, що такі вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наданням оцінки своєї позиції.
Таким чином, питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу вже було предметом судового розгляду та вирішено по суті в судовому рішенні.
Інститут додаткового рішення (ст. 270 ЦПК України) створений для усунення неповноти судового рішення у разі, якщо суд з певних причин залишив питання нерозглянутим. Цей інститут не може бути використаний стороною як інструмент для повторного ініціювання розгляду вже вирішеного питання лише через те, що сторона не виконала свого обов`язку з доказування до ухвалення основного рішення, намагаючись подолати наслідки власної процесуальної бездіяльності.
Оскільки позивач у порушення імперативних вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів не зробив заяви про намір подати докази понесених додаткових судових витрат у розмірі 60 000,00 грн після ухвалення судового рішення, а також враховуючи, що питання стягнення витрат на правову допомогу вже вирішено судом при ухваленні рішення від 28.08.2026, подана представником позивача заява не підлягає задоволенню..
Згідно з абзацом другим частини 8 статті 141 ЦПК України, у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку (що нерозривно пов`язано з обов`язком зробити попередню заяву) така заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 12, 13, 134, 137, 141, 246, 258-261, 270, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , представник адвокат Єрмоленко А.В.,про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 475/563/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор- Агро Юг» про стягнення заборгованості по орендній платі, пені, інфляційних втрат та 3% річних, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання суддею).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н. І. Єгорова