Справа № 358/1810/26 Провадження № 2/358/1382/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2026 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
31.08.2026 представник ТОВ «ФК «ЕЙС» Сахарова О.І. звернулася до Богуславського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №5637274 від 25.06.2025 у розмірі 43600,82 грн. та судові витрати: 2662,40 грн. судового збору та 7000,00 грн. професійної правничої допомоги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 справу передано на розгляд судді Романенко К.С.
З метою виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 31.08.2026 судом направлено запит до відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області про надання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача. Як вбачається з відповіді, що надійшла на адресу суду 10.09.2026, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином справа підсудна Богуславському районному суду Київської області.
Разом із тим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддя дійшла висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір є збором, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Згідно зі ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 таких розмірів. При поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Звертаючись із вказаним позовом до суду, представником позивача до матеріалів позовної заяви додано платіжну інструкцію № 52461 від 16.07.2026 на суму 2662,40 грн. Водночас, за результатами перевірки сплати та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено відсутність підтвердження зарахування судового збору по справі № 358/1810/26 за позовом до ОСОБА_1 . При цьому встановлено, що згідно з платіжною інструкцією № 52461 від 16.07.2026 судовий збір у сумі 2662,40 грн було сплачено на рахунок Богуславського районного суду Київської області у іншій справі № 358/1399/26, яка перебувала у провадженні судді Романенко К.С. та за результатами розгляду якої 26.08.2026 постановлено ухвалу про повернення позовної заяви. Питання про повернення судового збору у вказаній справі не вирішувалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі повернення заяви.
Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 дійшов висновку, що при повторному зверненні до суду позивач не вправі використовувати документ про сплату судового збору, доданий до первісної позовної заяви, яку було повернуто, однак має право на повернення сплаченого за первісне звернення судового збору. Аналогічний правовий висновок підтримано Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі № 160/554/23.
Отже, позивач має право повернути судовий збір, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 52461 від 16.07.2026 на суму 2662,40 грн у справі № 358/1399/26. Водночас зазначена платіжна інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у справі № 358/1810/26, оскільки відповідна сума судового збору вже була зарахована за іншим зверненням до суду.
Таким чином, позивачем не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у справі № 358/1810/26.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, у разі встановлення, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 175 і 177 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано належного документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати належний документ, що підтверджує сплату та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у встановленому законом розмірі.
Залишення позовної заяви без руху з наведених підстав не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки надає позивачу можливість усунути встановлений законом недолік та продовжити судовий розгляд.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати допустимим обмеженням, встановленим законом.
З огляду на викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не порушує права позивача на доступ до суду, оскільки після усунення недоліків позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду.
Керуючись ст.ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя К. С. Романенко