Справа № 703/2921/26
2/703/2184/26
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
11 вересня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.
за участю
секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Смілянської міської ради, про визнання протиправною відмови органу приватизації та зобов`язання здійснити приватизацію,
у с т а н о в и в :
11.05.2026 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вказаним позовом, просять визнати неправомірною відмову Виконавчого комітету Смілянської міської ради в приватизації квартири, що за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача провести приватизацію, передати квартиру у власність позивачів.
Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Здоровко Л.В. у підготовче судове засідання 11.09.2026 повторно не з`явилися, причини неявки не відомі, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, зокрема позивачка - відповідно до вимог п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, представник - із використанням засобів ЄСІТС.
Представник відповідача, Виконавчого комітету Смілянської міської ради, звернулася до суду із письмовим клопотанням про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності.
При цьому під час здійснення підготовчого провадження представником позивача подано витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, за змістом якого ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти на території ведення бойових дій.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з ч. 5 ст. 223 та п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
За п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема про залишення позовної заяви без розгляду.
Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 у справі №675/1998/19 зазначив, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивачі двічі поспіль не прибували у судові засідання 19.08.2026 та 11.09.2026, причини неявки позивача ОСОБА_1 та її представник не відомі, а причини неявки позивача ОСОБА_2 є поважними, представника останнім не залучено, а його позиція щодо позову не відома.
При цьому позивач не надавав на адресу суду заяв про відкладення розгляду справи або ж проведення судового засідання без його участі, причин неявки не повідомляв, а повідомити про дату та час судового засідання позивача ОСОБА_2 в порядку, що передбачений ЦПК України, не можливо.
Неявка в судові засідання позивача, який належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, незалежно від причин повторного неприбуття у судове засідання, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення стороною позивача своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призводить до безпідставного затягування розгляду справи.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що позивач, будучи належним чином повідомлений про час, день і місце судових засідань, повторно не з`явився до суду, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав, приймаючи до уваги розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.
Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 44, 193, 200, 223, 247, 257, 260, 294 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Смілянської міської ради, про визнання протиправною відмови органу приватизації та зобов`язання здійснити приватизацію, - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з зазначеними у позовній заяві вимогами.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В.Овсієнко