Справа № 127/32024/26
Провадження № 2/127/9026/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , її представникам, довіреним особам та будь-яким іншим третім особам, які діють від її імені, в її інтересах або на підставі договору (зокрема, але не виключно: будівельникам, робітникам, підрядним організація), вчиняти та продовжувати будь-які будівельні, ремонті, оздоблювальні, демонтажні та перебудовні роботи у квартирі АДРЕСА_1 - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі (за винятком невідкладних аварійних робіт, необхідність яких належним чином буде підтверджена викликом чи актом відповідних аварійних або комунальних служб міста).
Також позивачем до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки заявник має скрутне матеріальне становище, статус малозабезпеченої сім`ї та проживає з сином - особою з інвалідністю 2 групи. Положенням ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» члени малозабезпеченої сім`ї звільняються від сплати судового збору. Докази на підтвердження підстав звільнення долучено до позовної заяви, тому суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду з цією заявою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
За змістом ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що невжиття вказаних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Разом з тим, враховуючи предмет спору (відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного проведення будівельно-ремонтних робіт), зазначений позивачем захід забезпечення позову є не співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви та забезпечення позову.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 149, 150-153, 258-261 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути поданою протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: