Справа №:755/13745/26
Провадження №: 2/755/11125/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"10" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, -
В С Т А Н О В И В :
До Дніпровського районного суду міста Києва 25.08.2026 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, яка 31.08.2026 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
У порядку частини 6 статті 187 ЦПК України, суддею витребувано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, яка отримана головуючим - 07.09.2026.
У відповідності до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.
Так, відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд:
1)визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести зміни до актового запису № 653 від 06.05.1997, де у відомостях про батьківство вказати батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2)зобов`язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження № 653 від 06.05.1997, складеного Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району міста Києва, зазначивши батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що він тривалий час проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 . Під час спільного проживання між ними склалися фактичні сімейні відносини, вони вели спільний побут, підтримували спільне господарство та спільно проживали як чоловік і жінка. У період спільного проживання у ОСОБА_3 народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом із тим, на момент народження ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі, у зв`язку з чим відомості про батька були внесені до актового запису про народження за вказівкою матері. При цьому прізвище батька було зазначено як « ОСОБА_4 », тобто за прізвищем матері, тоді як ім`я та по батькові були зазначені відповідно до фактичного батька дитини - ОСОБА_5 , що свідчить про відображення матір`ю відомостей щодо походження дитини саме від ОСОБА_1 . Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, а після її смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжували підтримувати тісні родинні відносини. Протягом багатьох років між ними фактично існують відносини батька та сина, засновані на взаємній повазі, довірі, підтримці та сімейних цінностях. Позивач завжди визнавав ОСОБА_2 своїм рідним сином, підтримував з ним постійний зв`язок, надавав моральну та матеріальну допомогу, брав участь у вирішенні життєвих питань, піклувався про нього та виконував обов`язки батька. ОСОБА_2 , у свою чергу, протягом усього свого життя сприймає ОСОБА_1 як свого рідного батька. Між ними склалися міцні сімейні відносини, характерні саме для батька та сина, вони підтримують постійне спілкування, взаємно допомагають один одному та мають тісний емоційний зв`язок. Незважаючи на фактичне існування сімейних відносин та біологічне походження дитини від ОСОБА_1 , на даний час відомості про нього як про батька не внесені до актового запису про народження належним чином, що позбавляє сторони можливості повною мірою реалізовувати передбачені законодавством особисті немайнові та майнові права, які виникають між батьком та дитиною. Юридичне оформлення походження ОСОБА_2 від його біологічного батька ОСОБА_1 є необхідним для офіційного підтвердження існуючих сімейних правовідносин, також для реалізації взаємних прав та обов`язків між батьком і сином, передбачених сімейним законодавством України. Таким чином, з метою юридичного підтвердження існуючих сімейних відносин, офіційного визнання походження ОСОБА_2 від ОСОБА_1 , усунення невідповідностей у відомостях актового запису про народження та забезпечення належної реалізації прав і законних інтересів як батька, так і сина, виникла необхідність у судовому порядку визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_2 . З огляду на те, що запис про батька ОСОБА_2 внесено за вказівкою матері, на підставі частини першої статті 135 СК України, а ОСОБА_1 за приписами частини 1 статті 126 СК України після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про визнання батьківства не встиг звернутися, позивач вважає, що він обґрунтовано звернувся до суду.
Згідно пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до частини 4 статті 128 СК України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
В той же час, до матеріалів позовної заяви не долучено актового запису про народження дитини, що унеможливлює встановлення судом факту запису відомостей про батька дитини у порядку частини 1 статті 135 СК України.
Статтею 133 СК України встановлюється презумпція батьківства, згідно якої батьком дитини, що народилася від жінки у шлюбі, є її чоловік.
Однак, позивачем не долучено актового запису, про те, що ОСОБА_3 не перебувала у шлюбі на час народження дитини.
З огляду на викладене, вказані недоліки позовної заяви мають бути усунуті позивачем, шляхом подання відповідних відомостей щодо складання актового запису про народження дитини на підставі ч.1 ст. 135 СК України, що за умовами ч. 4 ст. 128 СК України є підставою для прийняття судом позову про визнання батьківства, а також відомостей, які підтверджують не перебування матері дитини, на момент її народження, у шлюбі.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: