Справа № 761/30446/25
Провадження № 2/761/3289/2026
УХВАЛА
09 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участі секретаря: Сідого В.Ю.,
від відповідача: ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
24.07.2025 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
13.05.2026 від представника позивача надійшла позовна заява (уточнена редакція).
В судове засідання, яке відбулося 09.09.2026, представник позивача Суєтінова О.О. з`явилася але протокольною ухвалою було задоволено клопотання відповідача та не допущено представника позивача до розгляду справи, оскільки вона не надала документи, на підставі яких вона уповноважена представляти інтереси позивача.
В судовому засіданні, яке відбулося 09.09.2026, від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви (уточнена редакція), оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
Вивчивши матеріали цивільної справи та клопотання про залишення без розгляду позовної заяви (уточнена редакція), суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
У даній цивільній справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, представництво може здійснюватися за правилами самопредставництва або представником (адвокатом).
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи.
Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України.
Наведе узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) відповідно до якого, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.
У справі, що розглядається, позовну заяву (уточнена редакція) від імені та в інтересах Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» підписано директором СП «ЕНЕРГОЗБУТ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» Костянтином Лопатіним.
До позовної заяви додано копію довіреності від 18.03.2026 № 18/03/26-10 КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», від імені якого діяв директор Бінд Вячеслав Євгенович, який діє на підставі Статуту, уповноважило директора СП «ЕНЕРГОЗБУТ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» Лопатіна Костянтина Олександровича, який працює на підставі трудового договору (№45-К від 30.04.2018) представляти інтереси Підприємства в усіх органах судової системи незалежно від їх юрисдикцій. У вказаній довіреності зазначено, що вона видана без права передоручення та дійсна з моменту видачі по 31.10.2029 включно.
Отже, Лопатін К.О. як директор СП «ЕНЕРГОЗБУТ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», який за посадою входить до складу виконавчого органу Підприємства, наділений повноваженнями на самопредставництво інтересів позивача на підставі статуту, положення про директора, та трудового договору (№45-К від 30.04.2018), що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20), а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), щодо самопредставництва юридичної особи.
Таким чином, враховуючи те, що визначені ст. 62 ЦПК України документи, які підтверджують повноваження Лопатіна К.О., як представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», надані до поданої позовної заяви (уточнена редакція), тому суд дійшов висновку, що клопотання про залишення без розгляду позовної заяви (уточнена редакція) задоволенню не підлягає.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
В судовому засіданні, яке відбулось 09.09.2026, судом була постановлена ухвала, з занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви (уточнена редакція) без розгляду, яка оформлена судом після закінчення підготовчого засідання цим окремим процесуальним документом.
Керуючись ст. 58, 60, 62, 81, 177 ЦПК України, ст. 237, 244, 245, 248, 259 ЦК України, суд
постановив:
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовної заяви (уточнена редакція) - залишити без задоволення.
Ухвала суду не підлягає оскарженню.
Суддя: