ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]
УХВАЛА
про забезпечення позову
11.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/5486/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову у справі № 904/5486/26 за позовом керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області (50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27) в інтересах держави в особі
позивача: Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромстрой" (50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Адмірала Головка, буд. 38А, прим. 3, код ЄДРПОУ 41217564)
про стягнення 1 296 876,79 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
ВСТАНОВИВ:
Керівник Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрпромстрой" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1 296 876,79 грн за використання земельної ділянки площею 0,9511 га з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0025.
Разом із позовом від Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява, в якій прокурор просить вжити захід забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Днепрпромстрой" відчужувати нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1139173112110), розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Черкасова, буд.53/1, 53/3.
Обґрунтовуючи заяву, прокуратура зазначає, що підставою для реєстрації речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрпромстрой" були іпотечний договір № 5712Z62 від 29.11.2011 та договір відступлення прав від 28.07.2020 за договором іпотеки (іпотечним договором), за якими відповідач набув прав іпотекодержателя.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрпромстрой" є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Черкасова, буд.53/1, 53/3, відповідач є користувачем земельної ділянки, на якій таке майно розташоване.
Разом із тим, із моменту виникнення права власності між Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрпромстрой" та Криворізькою міською радою не існує договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0025.
Таким чином, відповідач користується земельною ділянкою площею 0,9511 га з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0025 без будь-яких правовстановлюючих документів, не сплачуючи відповідну плату та збільшуючи свої доходи.
Прокурор указує, що предметом позову є стягнення коштів за користування спірною земельною ділянкою в сумі 1 296 876,79 гривень.
Прокуратура вважає, що, враховуючи характер та предмет спірних правовідносин, протиправність дій відповідача щодо несплати коштів за користування земельною ділянкою, є підстави для вжиття судом заходу забезпечення позову. Насамперед, якщо відповідач не сплатить самостійно кошти та здійснить відчуження належного йому нерухомого майна, в разі задоволення позовної заяви буде ускладнено подальше примусове виконання рішення суду.
На думку прокурора, обраний захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене нерухоме майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.
Господарський суд, розглянувши заяву прокуратури, всебічно та повно дослідивши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Питання задоволення заяви про застосування заходу забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття такого заходу матиме наслідки, визначені ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту є захід забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвідношення заходу забезпечення позову із заявленою позовною вимогою, що дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання рішення суду в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому акта правосуддя й задоволення вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходу щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування позовної вимоги, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. У першу чергу, суд має оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості поданої позовної заяви є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Умовою застосування заходу забезпечення позову за вимогою майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Предметом позову визначено стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1296876,89 грн за використання земельної ділянки площею 0,9511 га з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0025 за місцезнаходженням: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Черкасова, буд. 53/1, 53/3.
Ураховуючи вищевикладене, Криворізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Суд звертає увагу, що відчуження відповідачем у даній справі нерухомого майна призведе до зміни власника цього майна, а тому прокуратура буде змушена знову звертатись до суду з позовом до нового власника нерухомого майна.
З огляду на вищевикладене, припущення про те, що у випадку відчуження спірного нерухомого майна прокурор не захистить у межах одного судового провадження права Криворізької міської територіальної громади, є обґрунтованим.
Отже, суд вважає, що у випадку відчуження нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці, та невжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відчужувати вказане нерухоме майно, прокуратура не зможе захистити в межах одного цього судового провадження інтереси Криворізької міської територіальної громади без нових звернень до суду.
Вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відчужувати нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці, спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення суду в цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів Криворізької міської територіальної громади в межах заявленої позовної заяви, а також уникнення порушення її прав та законних інтересів.
Вжиття такого заходу забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав Криворізької міської територіальної громади та виконанню рішення суду в разі задоволення позову прокуратури.
Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги межі пред`явленого позову, суд вбачає наявність зв`язку між указаним заходом забезпечення позову і предметом позову. Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав та інтересів Криворізької міської територіальної громади до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.
Спірне нерухоме майно може бути передане в користування іншій особі, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), ухвалене через певний час після ініціювання судового провадження, вже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси Криворізької міської територіальної громади, а також зумовить необхідність звернення з іншим позовом до суду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлений захід забезпечення позову адекватним, обґрунтованим та співмірним із заявленим позовом та таким, що забезпечує збалансованість інтересів сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Наразі суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 86, 136-140, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області (вх. № 44189/26 від 09.09.2026) - задовольнити.
2. Вжити захід забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Днепрпромстрой" (50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Адмірала Головка, буд. 38А, прим. 3, код ЄДРПОУ 41217564) відчужувати нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1139173112110), що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, буд. 53/1, 53/3.
Стягувач: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрпромстрой" (50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Адмірала Головка, буд. 38А, прим. 3, код ЄДРПОУ 41217564)
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою суду законної сили - 11.09.2026.
Строк пред`явлення ухвали суду до виконання становить три роки - до 12.09.2029.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред`явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала суду може бути оскаржена у строк та в порядку, що передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.О. Дичко