КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
10 вересня 2026 року справа №320/27876/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
27.06.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за період з 12.04.2022 по 06.02.2024, які полягають у визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 замість прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми грошового забезпечення за період з 12.04.2022 по 06.02.2024 шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 4 Постанови КМУ №704 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум, а також здійснити відповідний перерахунок та виплату: надбавки за вислугу років; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; премії; допомоги для оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (у разі її виплати); одноразової грошової допомоги при звільненні; грошової компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог, які охоплюють період, починаючи з 19.07.2022 по 06.02.2024, та належні докази поважності причин його пропуску; надання копії грошового атестату, отриманого при виключенні зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
13.08.2026 канцелярією суду зареєстровано заяву про усунення недоліків, подану позивачем на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2026 через підсистему "Електронний суд" 13.08.2026, в якій викладено обґрунтування щодо строку звернення до суду, та до якої додано копію грошового атестату від 06.02.2024, отриманого позивачем при виключенні зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а також листа-відповіді ВЧ НОМЕР_1 від 24.05.2026 №1655/8008 на звернення позивача від 19.05.2026 щодо інформації про розмір грошового забезпечення за період проходження військової служби, довідки ВЧ НОМЕР_1 про нарахування та утримання грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2023 р.р. №954 та №955.
Так, в обґрунтування щодо строку звернення до суду у заяві від 13.08.2026 позивач посилається на те, що на момент звільнення позивач отримав грошовий атестат від 06.02.2024, однак цей документ не містив помісячної інформації про нарахування та виплату грошового забезпечення за 2022- 2023 роки, а пункт 8 щодо індексації грошового забезпечення залишався незаповненим. Після виникнення необхідності отримати таку документальну інформацію позивач звернувся безпосередньо до відповідача із заявою від 19.05.2026, у відповідь на яку отримав відповідні довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2023 р.р. №954 та №955.
Після фактичного отримання документів 18.06.2026 позивач не допустив подальшого зволікання та вже 27.06.2026 звернувся до суду. Відтак між фактичним отриманням документів та зверненням до суду минуло лише 9 календарних днів.
У зв`язку з чим, просить, у разі якщо суд дійде висновку про застосовність до спірних позовних вимог строку звернення до адміністративного суду та про його пропуск, - визнати наведені у цій заяві причини пропуску строку поважними; поновити строк звернення до адміністративного суду у справі № 320/27876/26 в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19.07.2022 по 06.02.2024; визнати вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 щодо подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та надання копії грошового атестата виконаними та продовжити вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
У постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (далі - Судова палата) сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
У означеній постанові Судова палата зазначила, що частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Судова палата урахувала позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, яку неодноразово висловлював Конституційний Суд України, зокрема, у Рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У підсумку Судова палата виснувала, що, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX).
Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
На переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 та від 30 квітня 2026 року у справі № 240/15039/25.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що позивач пропустив встановлений законодавством тримісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення та інших виплат за період з 19.07.2022 по 06.02.2024, оскільки станом на момент виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 (06.02.2024) частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України діяла у редакції Закону №2352-IX та встановлювала тримісячний строк звернення до суду з таким спором щодо правовідносин, які виникли з 19.07.2022. Разом з тим, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 27.06.2026, тобто з пропуском передбаченого ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку звернення до суду.
У зв`язку з цим, судом було запропоновано позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою стосовно позовних вимог за період з 19.07.2022 по 06.02.2024, та докази поважності причин його пропуску.
До заяви про поновлення процесуального строку позивач додав копію грошового атестату від 06.02.2024, отриманого позивачем при виключенні зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , та зазначив, що грошовий атестат від 06.02.2024 не містив повної інформації, необхідної для перевірки спірних нарахувань, а саме не містив помісячної інформації про нарахування та виплату грошового забезпечення за весь спірний період, не відображав у деталізованому вигляді динаміку його складових та не давав можливості провести помісячну перевірку застосованих відповідачем розрахункових величин.
Так, судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 30.01.2024 № 51, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», позивача звільнено з військової служби у відставку за віком у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.02.2024 № 39 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 06.02.2024.
06.02.2024 позивачу видано грошовий атестат, долучений позивачем до заяви від 13.08.2026.
За приписами пункту 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, зокрема, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).
Форма грошового атестата встановлена додатком 16 Правил та передбачає відображення в атестаті всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини.
Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 грудня 2025 року у справі №580/9034/24 дійшов висновку, що грошовий атестат є документом остаточного розрахунку військової частини з військовослужбовцем у день його виключення зі списків особового складу. Він підтверджує виплату належних сум станом на цю дату, однак не містить розшифровки нарахувань і виплат за попередні місяці служби. Якщо атестат відображає лише виплати за останні дні служби та не розкриває складових виплат за минулі місяці, він не дає військовослужбовцю можливості об`єктивно оцінити правильність нарахувань за спірний період, а тому не запускає перебіг строку звернення до суду щодо таких нарахувань.
З долученого грошового атестату від 06.02.2024 вбачається, що він містить лише підсумкові суми станом на день виключення позивача зі списків особового складу та не розкриває складові за минулі місяці.
З урахуванням цього та приймаючи до уваги вищевказаний правовий висновок Верховного Суду, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що грошовий атестат не містить інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою їх складових, а отже, не забезпечував позивачу можливості отримати повну, достовірну та зрозумілу інформацію про склад і розмір грошового забезпечення за зазначений період, у зв`язку з чим позивач об`єктивно не міг на підставі цього документа дізнатися про можливе порушення свого права на грошове забезпечення за відповідний попередній період.
Також судом встановлено, що 19.05.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 12.04.2022 по 06.02.2024, на яку отримав лист-відповідь від 24.05.2026 №1655/8008 та довідки №954, №955 про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача за вказаний період.
Таким чином, про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 12.04.2022 по 06.02.2024, позивач дізнався з довідок від 19.05.2026 та відповіді відповідача від 24.05.2026 №1655/8008.
Звідси, саме момент отримання позивачем вищевказаної відповіді слід вважати моментом, з якого слід обчислювати строк звернення до суду.
Отже, наведені обставини свідчать про дотримання позивачем строку звернення до суду.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в:
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Кушновою А.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
2. Витребувати докази у справі від відповідача:
- копії наказів про призначення позивача на посади, про зарахування до списків особового складу, про виключення із списків особового складу частини, про зарахування на грошове забезпечення та виключення з грошового забезпечення, які видавались під час проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ;
- копію послужного списку позивача;
- довідку-розрахунок про суму нарахованого та виплаченого грошового забезпечення із зазначенням всіх складових нарахованого та виплаченого грошового забезпечення та підстав їх нарахування та виплати за період з 12.04.2022 по 06.02.2024;
- копії карток особового рахунку позивача за період з 12.04.2022 по 06.02.2024;
- письмові пояснення із нормативним обґрунтуванням щодо не здійснення нарахування та виплати за період з 12.04.2022 по 06.02.2024 грошового забезпечення позивача, додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 на відповідні тарифні коефіцієнти;
- витяг із ЄДР, ЄДРПОУ на відповідача.
3. Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
4. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
5. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
6. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.