СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 вересня 2026 року Справа № 480/6550/26
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника відповідача про розгляд в загальному позовному провадженні справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бюро економічної безпеки України, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення позивачу без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році у розмірі 2 684 грн, 2024 році у розмірі 3 028 грн, у 2025 році у розмірі 3 028 грн, у 2026 році у розмірі 3 328 грн;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошове забезпечення у 2023 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у розмірі 2 684 грн; грошове забезпечення у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у розмірі 3 028 грн; грошове забезпечення у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у розмірі 3 028 грн, грошове забезпечення у 2026 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" у розмірі 3328 грн з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
07.09.2026 представником відповідача через систему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву, в якому, крім іншого, заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Обгрунтовуючи клопотання представник зазначив, що ОСОБА_1 , який до звільнення обіймав посаду детектива є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», і його посада віднесена до посад, які передбачають зайняття відповідального та особливо відповідального становища, у зв`язку з чим справа має розглядатися в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. При цьому, факт звільнення позивача з посади детектива не змінює його правового статусу у межах спірних правовідносин, адже на момент виплати грошового забезпечення він обіймав посаду, яка передбачає зайняття відповідального та особливо відповідального становища.
У відповіді на відзив, яка надійшла 10.09.2026 через систему "Електронний суд", позивач щодо клопотання представника відповідача зазначає, що п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України дійсно передбачено, що справами незначної складності не є справи щодо прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби осіб, які займають відповідальне становище. Проте, позивачем не оскаржується наказ про звільнення, не поновлення на роботі чи результати атестації. Предметом позову є стягнення належних працівникові сум грошовогозабезпечення - тобто виключно вимога щодо належної оплати праці. Додатково зазначає, що позивач не відносився до кола службових осіб, які у розумінні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а тому будь-які спроби відповідача застосувати це виключення для зміни процесуального порядку розгляду справи є безпідставними.
Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, з наступних підстав.
За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У відповідності до ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Під час відкриття провадження в адміністративній справі судом встановлено, що предметом спору є оскарження дій БЕБ України щодо вірного визначення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження служби з 2023 року по 2026 рік, та є справою незначної складності.
Суд звертає увагу, що положення п.1 ч.6 ст. 12 КАС України виключають можливість розгляду у порядку спрощеного позовного провадження справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, однак посада позивача - детектив БЕБ України не відноситься до службових осіб, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
При цьому, умова розгляду справи в порядку загального позовного провадження, вжита у пункті 1 частини шостої статті 12 КАС України в теперішньому часі: "позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище".
Водночас, перебування ж особи в минулому на вказаній посаді не є підставою для призначення розгляду справ за позовом цієї особи в порядку загального позовного провадження.
Отже, даний спір не входить до виключного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, встановлений ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спір у справі також не підпадає під перелік справ у спорах, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника Бюро економічної безпеки України про розгляд за правилами загального позовного провадження справи № 480/6550/26 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кунець