П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
11 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/10221/26
Головуючий у суді І інстанції: Гордієнко Т.О.
Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Семенюк Г.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.
ОСОБА_1 не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції від 26 серпня 2026 року по справі № 400/10221/26.
Апелянт в апеляційній скарзі просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Вказане клопотання апелянт обґрунтовує важким матеріальним становищем.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
З огляду на викладене, суд має можливість вирішити у спосіб, визначений наведеними нормами, питання щодо судового збору, в той же час наявність такого майнового стану сторони, який не надає можливості здійснити сплату судового збору на час звернення до суду, підлягає підтвердженню саме з боку цієї сторони.
Отже, дійсно, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає можливість суду відстрочити сплату судового збору, однак, за певної умови, а саме, враховуючи майновий стан сторони, що прямо передбачено положеннями вказаної статті.
В даному випадку, щоб мати можливість переконатися у наявності скрутного майнового стану апелянта, які б дали змогу суду, враховуючи такі обставини, вирішити питання щодо відстрочення сплати судового збору, слід надати до суду оригінал довідки з податкової інспекції про доходи, отримані скаржником за останній рік перед зверненням до суду, тобто за 2025 рік та довідку з Пенсійного фонду України.
Згідно ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтями 3 та 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на перше січня 2026 року становив 3328 грн.
За подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в сумі - (3328*0,8)= 2662,40 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути сплачено за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"
відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок [рахунок приховано],
отримувач - ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вище викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року по справі № 400/10221/26, підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 169, ст. 298 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року по справі № 400/10221/26, - залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги або докази скрутного майнового стану апелянта.
3. Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із апеляційною скаргою.
4. Роз`яснити апелянту, що вразі невиконання вимог Ухвали суду у відкритті провадження за апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Семенюк